§ 6. Органи захисту більшовицького радянського режиму

ід час революції поряд з іншими старими владними струк­турами було ліквідовано міліцію Тимчасового уряду, старий суд та прокуратуру, правоохоронні органи УНР. Замість них радянська влада організувала робітничо-селянську міліцію, надзвичайні комісії для боротьби з контрреволю­цією, новий суд та інші органи захисту революційного ре­жиму. Значною мірою це були структури тоталітарно-репресивної системи, що вже формувалася.

Судові органи УСРР. Окремі спроби Рад створити власні суди в Україні спостерігалися ще до перемоги жовтневого збройного по­встання в Петрограді. У листопаді — грудні 1917 р. будівництво су­дів за ініціативою більшовиків розгортається в Україні набагато ширше, а суди, що створювалися, отримують чіткіше організаційне оформлення. На початку грудня в Одесі комітет охорони міста при виконкомі Ради заснував два революційних трибунали зі слідчими комісіями при них. У середині грудня створюються шляхові дисци­плінарні суди при районних комітетах Південно-Західної залізниці та Головний дисциплінарний суд залізниці. Наприкінці грудня тут же, в Одесі, було створено військово-морський революційний три­бунал¹.

Радянське судове будівництво активізується у січні і на поча­тку лютого 1918 р. У цей період воно не мало ще змоги спертися на радянське законодавство внаслідок його незадовільного стану. На-зіть ті закони, які видавалися, не завжди своєчасно надходили на місця. Хоча 10 січня 1918 р. вже була оприлюднена постанова На­родного Секретаріату України від 4 січня 1918 р. «Про введення Народного суду», застосування цього законодавчого акта в практи-удового будівництва розпочалося пізніше, в багатьох місцях ли­ше в середині лютого. У Києві народний секретар юстиції лише 19 лютого наказав дореволюційним судовим установам припинити свою діяльність.

Ревкоми організували слідчі комісії для боротьби з політични­ми противниками. Наприкінці січня 1918 р., після встановлення ра­дянської влади в Києві, було створено слідчу комісію при Київсько-

Лидеико М. П. Возникновение и раявнтие советеких судевньпе органов в Украинс-гой ССР. — К, 1951. — С. 35—36.

172

173

Розділ 1. Держава і право в роки громадянської війни і воєнної інтервенції

м у ревкомі з метою переслідування прибічників Центральної Ради. У середині січня було організовано слідчу комісію при Одеському ревкомі.

Нерідко слідчі комісії тимчасово (до створення народного су­ду) виконували функції суду. Іноді такі слідчі комісії створювалися для допомоги народному судді, на якого постановою Народного Се­кретаріату від 4 січня 1918 р. покладався обов'язок здійснювати по­переднє слідство. На селі судові функції часто здійснювали сільські та волосні сходи.

До особливостей постанови Народного Секретаріату від 4 січ­ня 1918 р., які не сприяли правосуддю, слід віднести те, що вона відкидала не тільки апеляційне, а й касаційне оскарження рішень та вироків народного суду і тому не створювала касаційної ін­станції.

У постанові Народного Секретаріату від 4 січня 1918 р. зовсім не висвітлювалося питання організації та діяльності революційних трибуналів. У зв'язку з цим народний секретар із судових справ оприлюднив 23 січня 1918 р. Положення про революційні трибуна­ли, в якому розглядалися питання організації та процесуальні фор­ми діяльності революційних трибуналів. Впроваджувався ще більш спрощений порівняно з постановою від 4 січня 1918 р. порядок су­дової діяльності. Суд цей не мав нічого спільного з правосуддям.

Для обміну досвідом 26 січня 1918 р. у Харкові було проведено з'їзд судових комісарів, а 15 березня — конференція всіх повітових комісарів юстиції. Норми постанови Народного Секретаріату від 4 січня 1918 р. уточнюються новими постановами народного секре­тарства із судових справ. Одна з таких постанов від 20 січня вилу­чає з підсудності народного суду, по-перше, житлові справи, які передаються на розгляд створюваних при Радах житлових камер; по-друге, земельні справи, які підлягають розгляду в селянських земельних комітетах; по-третє, справи, пов'язані з соціальним стра­хуванням, які повинні розглядатися в лікарняних касах, страхових органах, примиренських камерах. Що стосується трудових спорів, то вони тепер мають розглядатися у відділах праці місцевих Рад.

Наприкінці 1918 р. у процесі утвердження радянської влади заново створюються радянські судові органи.

19 лютого 1919 р. Раднарком УСРР видав декрет про суд, яким скасував усі суди, організовані Центральною Радою, Гетьман­щиною та Директорією. 20 лютого було затверджено Тимчасове по­ложення про народні суди та революційні трибунали УСРР, яке в основному повторювало положення, сформульовані за рік до цього в постанові Народного Секретаріату від 4 січня 1918 р. «Про вве-

174