Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1. Державне будівництво на основі рішень / та II Всеукраїнських з'їздів Рад

17 грудня 1917 р. було опубліковано повідомлення про те, :цо ЦВК Рад України утворив радянський уряд — Народний Секретаріат.

Постанови І Всеукраїнського з'їзду Рад, що стосувалися про­блем України, були сформульовані в демагогічному дусі, навіяному перемогою пролетарської диктатури. Щодо відносин з радянською Росією, Всеукраїнський з'їзд Рад вирішив; «Установити між Робіт-ничо-Селянським Урядом Російської Федерації, а також урядами інших частин Росії та Робітничо-Селянським Урядом України пов­ну узгодженість у цілях та діях». З'їзд проголосив Українську рес­публіку федеративною частиною Російської республіки. ЦВК Рад України доручалося «негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження Робітничо-Селянського Уряду Федерації, які мають загальне для всієї Федерації значен­ня», і насамперед ленінські декрети. Раднарком РРФСР призначив надзвичайним комісаром в Україні Г. Орджошкідзе, а український радянський уряд своїм представником у Раднаркомі затвердив В. Затонського.

Основним завданням більшовиків тепер стала боротьба проти Центральної Ради, повсюдне встановлення радянської влади на місцях. У підсумку це мало привести до однопартійної більшовиць­кої державної системи. Більшовики активно боролися проти по­літичного плюралізму.

У грудні 1917 р. до Харкова прибули загони російських черво-ногвардійців під командуванням комісара з боротьби з контррево­люцією на Півдні В. Антонова-Овсіенка. Розпочалася воєнно-біль­шовицька експансія в Україну1. Російські червоногвардійці вклю­чилися у збройну боротьбу проти Центральної Ради. Зокрема вони прийшли на допомогу пробільшовицьки налаштованим робітникам Катеринослава, які наприкінці грудня виступили за владу Рад, проти військ Центральної Ради. Загони харківських червоногвар-дійців і солдатів контролювали залізничні шляхи на Дон. На почат­ку 1918 р. вони разом з російськими червоногвардійцями захопили більшу частину території Донбасу, вигнавши звідти каледінців. Сформований з місцевих робітників 1-й Донецький полк Червоної гвардії брав участь в остаточному іх розгромі.

4 січня 1918 р. Народний Секретаріат віддав наказ радянсь­ким військам розпочати похід у напрямку Полтава — Київ. У ньо-уу брали участь червоногвардійські загоїш, сформовані в Україні, а також війська, надіслані Раднаркомом з Росії. Брав участь у боях проти пійськ Центральної Ради також полк Червоного козацтва,

1 Історія України Нове бачення — к, 1996 — т. 2. — с 144—148 140

сформований Народним Секретаріатом із солдатів українізованих частин. Його очолив В. Примаков. Головнокомандувачем радянсь­ких військ, які після вступу в Полтаву розгорнули наступ на Київ, Народний Секретаріат призначив Ю. Коцюбинського. Він заступив на цьому посту лівого есера, колишнього полковника царської армії М. Муравйова, який дискредитував радянську владу безпідставно жорстокими наказами про масові розстріли «ворогів революції».

У січні 1918 р. радянська влада була встановлена у Вінниці, Олександрівську, Миколаєві, Херсоні, Єлисаветграді, Кам'янець-Подільському, багатьох інших містах і селах, а також у Криму. Вір­ні Центральній Раді війська не змогли стримати наступу радянсь­ких військ. Довелося поспіхом формувати нові загони «вільних ко­заків» і гайдамаків. Проте в січні, в самому Києві почалося збройне повстання. 28 січня 1918 р. в Києві встановилася радянська влада. ЗО січня до міста прибув Народний Секретаріат.

Соціалістична революція набирала жорстоких, трагічних форм громадянської війни. Драматичним виявилася окупація України австро-німецькими військами відповідно до мирного договору Цент­ральної Ради з державами Почетвереного Союзу від 9 лютого 1918 р. Цей договір був помилковою акцією Центральної Ради.

Події революції, громадянської війни та воєнної інтервенції посідають чільне місце в історії України, хоч оцінки їх неоднознач­ні. І це природно, адже йдеться про долю й існування цілих класів, верств населення — мільйонів людей. Останнім часом учені підда­ють науковому, критичному аналізу ці найзначніші і водночас тра­гічні події XX ст.1

II Всеукраїнський з'їзд Рад. Громадянська війна і вступ у се­редині лютого в Україну австро-німецьких військ поставили перед Радами низку складних проблем у сфері державного будівництва. Для зміцнення диктатури пролетаріату потрібно було передусім посилити представництво найбіднішого селянства у вищих органах державної влади. З цією метою за рішенням І Всеукраїнського з'їз-I 'ад у Харкові було скликано Всеукраїнський з'їзд Рад селянсь­ких депутатів. Проте на з'їзд прибула лише частина (78) делегатів. Вони утворили Всеукраїнську селянську конференцію, яка розпо­чала свою роботу 20 січня 1918 р. Серед делегатів було 44 більшо-«ики та їх прибічники. Серед інших переважали ліві есери.

Як свідчать резолюції конференції, вона підтримала рішення

І Всеукраїнського з'їзду Рад і схвалила політику ЦВК Рад України

Іародного Секретаріату. Особливу увагу селянської конференції

І сторія України нове бачення — К . 1996. — Т. 2. — С. 144—173; Історія України. — К. 1997 — С 195—199.

141

Розділ 1. Держала і право < роки громадянської війни і воєнної інтервенції