Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Наше Отечество. Опьіт политической истории в 2 т. — м, 1991. — т. 1. — с. 390. *Вкммичгмко в. Заповіт борцям за визволення. — с. 15—18. 107.

зечькіій Ю. М., Тимненко Ж. П., Щусь О. У. Ради України в 1917 р. — К., 1981. — С 2*2—290

137

Розділ І. Держава і право в роки громадянської війни і яоопші інтервенції

§ І. Державне будівництво на основі рішень / та 11 Всеукраїнських УиЛв Рад

Борючись проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив у ній диктатуру проле­таріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рад висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робіт­ничих депутатів 3 листопада 1917 р., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст. Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які вірили в більшовицькі гасла. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.

Влада місцевих Рад — «влада знизу» — стала у такий спосіб перетворюватися у «владу зверху», привласнивши собі всі можливі повноваження. «Відтак влада переходила від суспільства до держа­ви, а в державі до партії більшовиків, які монополізували виконав­чу і законодавчу владу»1.

17 листопада 1917 р. нарком у справах національностей Сталін у розмові з членом Київського обласного комітету РСДРП(б) Бакин­ським схвалив курс на поглинання Центральної Ради Всеукраїнсь­ким з'їздом Рад. Від імені керівництва більшовицької партії Сталін заявив: «Ми всі вважаємо, шо ви — кияни, одесити, харків'яни, ка-теринославці та інші повинні негайно взятися за скликання такого з'їзду». Секретар ЦК партії Свердлов на запитання працівника об­кому РСДРП(б) Південо-Західного краю Кулика про те, як ставити­ся до Центральної Ради, рекомендував прислухатися до порад нар­кому у справах національностей2.

Спочатку намічалося відкрити пробільшовицький з'їзд 4 гру­дня в Києві. Але враховуючи, що тут були сильними позиції Цент­ральної Ради і фактично уже відкрився під її проводом з'їзд селян­ських, робітничих і солдатських депутатів, на який прибуло 2 тис. делегатів, за ініціативою більшовиків 124 депутати — представни­ки 49 Рад переїхали до Харкова, де діяв більшовицький ревком, бу­ла численна Червона гвардія. Харків був політичним центром До-нецько-Криворізької області, і саме тут 9 грудня 1917 р. відкрився III з'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів, об'єднання з яким поповнювало склад більшовицького Всеукраїнського з'їзду Рад представниками революційного пролетаріату.

З'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів прийняв пропо­зицію більшовицьки налаштованих делегатів Всеукраїнського з'їз-

1 Верт Н История советского государства 1900—1991 — М., 1998 — С. 123 1 Колодь М. В., Кі/льчицький Г. В., Курпосов Ю. О. Історія України. — С. 53.

138

ду Рад про об'єднання в єдиний з'їзд Рад робітничих та солдатсь­ких депутатів. На цьому з'їзді були представлені 89 Рад (близько 200 делегатів). Безперечно, такий з'їзд не можна було вважати ле­гітимним. Адже в Україні у цей час, як уже зазначалося, було об­рано понад 300 Рад.

З'їзд Рад розглянув такі питання: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Порядок денний був доповнений питанням «Про Донець-ко-Криворізький басейн»1.

Всеукраїнський з'їзд Рад розпочав свою роботу 11 грудня 1917 р. і закінчив її увечері 12 грудня. У своїх постановах з'їзд вітав жовтневе збройне повстання і встановлення радянської влади та «диктатуру пролетаріату, підтриману найбіднішим селянством». У резолюціях «Про організацію влади на Україні» і «Про самовиз­начення України» з'їзд проголосив створення Української радянсь­кої республіки, визначив основи організації влади та принципи від­носин з Російською радянською республікою. 12 грудня з'їзд поста­новив, що «Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів». Українську робітничо-се­лянську радянську республіку в офіційних радянських актах від­разу ж після її утворення називали також Українською Народною Республікою2.

Отже, в Україні склалося своєрідна ситуація: більша частина України була підвладна Центральній Раді, а менша — радянському урядові.

Структуру органів влади І Всеукраїнський з'їзд Рад визна­чав, орієнтуючись на побудову цих органів у радянській Росії. Вла­да на місцях закріплювалася за повітовими, міськими, губернськи­ми та обласними Радами. Здійснення влади у центрі покладалося на Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських та солдатсь­ких депутатів, обраний ними ЦВК й ті вищі органи виконавчої і розпорядчої влади, які мав створити ЦВК. Із передбаченого 61 чле­на ЦВК з'їзд обрав лише 41, вказавши, що 20 його членів має дооб-рати наступний з'їзд Рад селянських депутатів. У числі обраних було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-де­мократ та 1 меншовик-інтернаціоналіст, Головою ЦВК обрали ліво­го українського соціал-демократа Ю. Медведєва.

- Великая Октябрьская Социалистнчеекая революцин на Украйно СЛ документе» и

мдгеркалов — Т. 2. — С. 574. І Хрестоматія з історії держави і права України — Т. 2. — С. 105—111.

13»

Розділ 1. Держала і право в роки громадянської війни і воєнної інтервенції