Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Сп ссср. — 1946 — № 18. — Ст 149.

3*1

Розділ 5. Держави і право України у перші повоенш роки

§ 3. Основні риси права

Правове регулювання колгоспного будшшщтиа у повоєнні ро­ки велося за такими напрямами: поновлення колгоспного виробниц­тва у тих районах країни, де воно було зруйноване; колективізація у західних землях; удосконалення організації і діяльності колгоспів.

Відбудова колгоспів на звільненій від ворога території розпо­чалася ще в роки війни Головною умовою цієї відбудови була допо­мога держави колгоспам УРСР сільськогосподарськими машинами, худобою, насінням, фуражем, а також допомога колгоспів інших районів країни, які не постраждали у війні. Відбудованим господар­ствам надавалися пільги з поставок сільгоспиродуктів. Допомога надавалася також у відбудові громадських будівель і будинків кол­госпників. Значною допомогою стало врегулювання колгоспного зе­млекористування — основи громадського господарства сільгоспар­тілі, збільшення валової товарної продукції. Проте в роки війни площа земель колгоспів зменшилася, ця тенденція зберігалася і після війни. Тому вживалися всілякі заходи, щоб покінчити з масо­вим розкраданням і рюбааарювашцщ колгоспних земель, віднови­ти і збільшити колгоспне землекористування. Було скасовано п. 2 постанови РНК СРСР і ЦК ВКІІ(б) від 7 квітня 1942 р., який дозво­ляв тимчасово засівати невикористані землі колгоспів за згодою останніх. Землі, тимчасово передані за цією постановою, підлягали поверненню колгоспам до 15 листопада 1946 р. Усі організації і ію-садові особи зобов'язувалися також повернути колгоспам незакон­но вилучене у них майно.

У західних областях уперше було здійснено земельну рефор­му, за якою безземельних і малоземельних селян наділяли землею та інвентарем. Заможні селяни обкладалися великими податками Проте невдовзі тут приступили до повсюдної організації сільго­спартілей (1947—1948 рр.). Незважаючи на багатий досвід, не вда­лося уникнути порушень темпів колективізації та принципу добро­вільності.

Безпосередньо керівництво колективізацією покладалося на політвідділи при МТС. У 1949—1950 рр. масова колективізація у західних областях УРСР завершилася, було створено 4,6 тис. кол­госпів та радгоспів замість 1,5 млн одноосібних господарств.

У повоєнний період з'являється нова форма «удосконалення» організації колгоспів — їх укрупнення. Ініціатором цього руху став Хрущов. В Україні влітку 1949 р. розпочався широкий рух за об'єд­нання дрібних колгоспів у великі. Постанова ЦК ВКП(б) від 30 тра­вня 1950 р. «Про укрупнення дрібних колгоспів і завдання партій­них організацій у цій справі»1, пропонувала об'єднувати артілі тіль-

1 Зп усср — 1950. — № 14 — Ст. 38, 39.

т

ки у разі доцільності: об'єднувати лише ті колгоспи, які мали суміжне землекористування, з тим щоб земельні угіддя укрупне­ного господарства перетворювалися у єдиний земельний масив. Об'єднання повинно було здійснюватися на основі добровільності і взаємної згоди. Не менше 2/3 загального числа членів кожної з об'єднуваних артілей на загальних зборах мали проголосують за об'єднання.

На ділі ці положення порушувалися. На початку 1952 р. в Україні існувало 33 тис. колгоспів, а вже наприкінці того ж року — ледве понад 16 тис.1

Вже наприкінці 1950 р. в УРСР було 19 295 колгоспів, тобто на 42 % менше, ніж на початку того самого року.

Процес об'єднання штучно форсувався. В основному він за­вершився у 1953 р. Але далеко не в усіх випадках вдалося створити багатогалузеві, високомеханізовані господарства, як планувалося, не завжди нові колгоспи ставали ефективніше колишніх. Нерідко рентабельні господарства занепадали. Багато хто з учених справед­ливо розглядають укрупнення колгоспів як новий різновид «розсе-лянствування».

Не досягли бажаної мети і заходи з регулювання організації колгоспного виробництва. У пошуках виходу з такого становища вдавалися до сумнівних рішень. 19 квітня 1948 р з'явилася розгор­нута постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про заходи що­до поліпшення організації, підвищення продуктивності та упоряд­кування оплати праці в колгоспах. Вона встановлювала основну форму артільної праці — бригаду. Досі нею була ланка. Бригада складалася з кількох ланок, була, звичайно, сильнішим колективом. За постановою, за бригадою закріплювалися її постійний персо­нальний склад, а також земельні ділянки, худоба, сільгоспмашини, будівлі на строк повної сівозміни. Усі ці заходи мали на меті підви-ги відповідальність кожного члена бригади у цілому, сприяти зростанню продуктивності їхньої праці. Насправді ж ішлося про те, щоб пов'язати колгоспників системою кругової поруки, посилити елементи примушення колгоспників до праці. А це прирікало на не­вдачу завдання, сформульоване у постанові, — ліквідувати низькі норми оплати за трудодні, зрівнялівку в нарахуванні трудоднів, марне їх витрачання (наприклад, на утримання управлінського апарату).

Водночас зберігалися умови, які ускладнювали становище колгоспників, робили його нерівним порівняно з іншими групами населення. Так. колгоспники, як і раніше, не мали паспортів, і це

І сторія України Нове бачення — Т. 2. — С. 334.

393

Розділ 5. Держала і право України у перші повоєнні роки