1 Шлполал ю. 1. Мороз перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення. — т. 2. — 1м6. — с. 330, Катрин в. П. Украйна в послевоенньїе годи (1945—1950) // Стра­мом нстории Украйни — 1993. — с 11.

' Гривовський С , Ставрояні С , Шкляр Л. Нариси я історії державотворення. — І»5. — С. 379; Катрим В. Л. Україна в послевоенньїе годьі. — С. 5.

371

Розділ 5. Держала і право України у перші повоєнні роки

к омічний розвиток яких відставав від Східної України, бо раніше його затримувала Польща.

Тяжке економічне становище України у перші повоєнні роки укладнило нове лихо — голод 1946—1947 рр. Тільки в Україні він охопив 18 областей. Першопричина голоду — небувала за 50 перед­воєнних років посуха 1946 р. Проте командно-бюрократична орга­нізація сільського господарства, сталінський режим погіршували становище, перетворили його у справжню трагедію.

Наляканий масштабами і наслідками голоду М. Хрущов 17 гру­дня 1946 р. звернувся з проханням до Сталіна допомогти Україні, яка голодувала. Але викликав у відповідь тільки гнів вождя, який назвав Хрущева боягузом, звинуватив його у недостатній твердості. Замість того, щоб негайно допомогти голодуючим людям і госпо­дарствам, що зазнали лиха, союзний центр наполегливо вимагай безумовного виконання непомірних обов"язкових поставок зерна й іншого продовольства, не припиняв експорту зерна у величезних кількостях за кордон (у 1946 р. експорт становив приблизно 1,7 млн т зерна). Значна частина цього зерна призначалася для підтримки комуністичних режимів в інших країнах. У листопаді 1947 р Сталін пообіцяв лідеру італійських комуністів П. Тольятті, що СРСР за­безпечить Італію хлібом, якщо в ній візьме владу лівий блок¹.

Однак у 1946—1947 рр. не вдалося приховати масових смер­тей, канібалізму, трупоїдства та інших жахливих явищ, що супро­воджували голод². І союзний центр вимушений був допомогти Україні хлібом, зерном, грошима, але допомога ця була недостат­ньою і запізнілою. Тільки за офіційними даними в Україні налічу­валося 800 тис. померлих від голоду і 900 тис. осіб, які страждали на дистрофію³. Як бачимо, радянський номенклатурний режим, що переміг у найжорстокішій в історії людства війні ціною людського життя, і в мирний час жертвував життям і здоров'ям людей.

Голод загальмував відбудову економіки України, особливі і П сільського господарства.

Несприятлива міжнародна обстановка також впливала на від­будову економіки республіки, збільшувала її труднощі. Передусім йдеться про «холодну війну» між Радянським Союзом, з одного бо­ку, і США, Англією та їхніми союзниками — з іншого, що сіяла підозру, ворожнечу між державами і народами, загрожувала роз­в'язуванням третьої світової війни.

1 Волкогочов д. Семь вождей — м. 1997. — Кн. 1. — с. 237.

^г Хрестоматія з історії держави і права України. — Т. 2. — С. 471—476.

3 Шапоеал д. И. Мороя перед «відлигою» // Історія України. Нове бачення — т. 2. — с. 355. 336

372

І І і Чціально-економічмий лад

1 все ж всупереч цим труднощам і трагедіям героїчними зусиллями народу відбувався процес економічного відродження України. Незважаючи на людські та матеріальні втрати, УРСР все ж мала матеріальну базу, необхідну для відбудови господарства.

Після війни збільшилася територія країни. Внаслідок перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною були задоволені справедливі територіальні претензії України. За договором між СРСР і Польщею від 6 серпня 1945 р. було встановлено новий кордон між СРСР і Польщею, тобто також між Україною і Польщею, по так зпа-шГі лінії Керзона. Вона враховувала етнічний склад прикордонних земель, і Польща відмовилася від претензій на Галичину і Волинь. 29 червня 1945 р. офіційною угодою між СРСР і Чехословаччиною було оформлено входження Закарпатської України до складу УРСР¹. 22 січня 1946 р. було створено Закарпатську область.

Населенню, яке проживало на землях, що були повернуті Україні, надавалося право оптації — або залишитися на старому місці проживання і стати громадянами України, або переселитися з урахуванням національної приналежності до Польці чи Чехосло-ваччини. Отже, нарешті завершився тривалий процес возз'єднан­ня українських земель в єдиній, українській державі. Наприкінці 1945 р. територія УРСР становила близько 580 000 км². Повільно, але все ж таки зростала чисельність її населення. Деякі скорочення воєнних витрат дали змогу збільшити капіталовкладення в народне господарство.

Україна, надаючи допомогу іншим республікам СРСР, сама спиралася на їхню допомогу. Відомо, що у відбудові лише одного українського підприємства — «Запорожсталі» — брали участь 68 міст СРСР.

Успішному вирішенню внутрішніх проблем України сприяли зміни у співвідношенні політичних сил на світовій арені. Вони були прямим результатом перемоги радянського народу над гітлерів­ським фашизмом і японським мілітаризмом, підвищення авторитету, зрестижу УРСР, зростання її міжнародного впливу. Україна стала однією із засновниць Організації Об'єднаних Націй. У 1948—1949 рр. Україна була членом Ради Безпеки ООН. Крім того, її повноважні представники входили до складу багатьох міжнародних організа­цій. Україна стала членом міжнародного Суду ООН, міжнародного Червоного Хреста, Всесвітнього поштового Союзу тощо.