І. Загальна характеристика збройних сил фрн, їх склад та призначення.

Збройні сили ФРН (схема 1) складаються з сухопутних, військово-повітряних та військово-морських сил і включають два компоненти: головні оборонні сили, що мають завдання захищати територію ФРН та інших країн НАТО, та національні сили реагування, які застосовуються для врегулювання криз, а також для виконання миротворчих і гуманітарних місій.

Відповідно до конституції країни, верховним головнокомандувачем збройних сил у воєнний час є федеральний канцлер (глава уряду). В мирний час керівництво збройними силами здійснює федеральний міністр оборони (цивільна особа) через федеральне міністерство оборони. Рішення щодо застосування збройних сил приймає бундестаг ФРН.

Схема 1. Структура збройних сил ФРН

Федеральний міністр оборони займається формуванням концепції з питань політики безпеки в рамках загальної концепції федерального уряду, розробляє та реалізує план розвитку збройних сил, здійснює керівництво збройними силами, а також інстанціями безпосередньо підпорядкованими міністерству оборони.

Оперативне керівництво збройними силами здійснює генеральний інспектор бундесверу через головний штаб та інспекторів видів збройних сил. Генеральний інспектор бундесверу відповідає за розробку та реалізацію загальної концепції оборони відповідно до прийнятих політичних рішень, планує розвиток збройних сил на основі цієї концепції.

Вища ланка управління кожного з видів збройних сил стандартизована і включає головний штаб, головне командування, командування тилу та центральне управління.

На головні штаби видів збройних сил покладені загальні концептуальні питання будівництва виду збройних сил, а також завдання співробітництва і взаємодії з НАТО та збройними силами інших країн.

Головні командування видами збройних сил мають статус основного національного органу оперативного управління силами та засобами виду збройних сил.

Комплектування збройних сил ФРН здійснюється на основі загальної військової повинності. Строк дійсної військової служби в бундесвері складає 10 місяців. Водночас, передбачена можливість продовження мінімального терміну строкової служби за власним бажанням військовослужбовця з 10 до 23 місяців. Тривалість альтернативної служби - 13 місяців.

В 2000 р. розпочались заходи з розробки та прийняття нової програми реформування бундесверу. Реформа включає комплекс заходів з реорганізації ЗС ФРН протягом наступних 10-15 років і передбачає подальшу структурну реорганізацію збройних сил.

Головна мета реформування бундесверу - створення нової моделі сучасних збройних сил на перспективу до 2010 року, які за своєю чисельністю, структурою, озброєнням та матеріально-технічним забезпеченням мають бути готовими до виконання широкого спектру завдань та найбільш ймовірних варіантів застосування з метою попередження і подолання криз.

Після прийняття загального плану реформи були затверджені нова "Концепція озброєння бундесверу", а також "Концепція нової дислокації ЗС ФРН".

Реформа збройних сил передбачає, перш за все, значне їх скорочення - із 310 тис. військовослужбовців має залишитися 282 тис. осіб ( у тому числі, 150 тис. осіб у підрозділах національних сил реагування). Значно зменшується чисельність військовослужбовців строкової служби (до 77 тис. в 2004 р., а в подальшому - до 53 тис. в 2010 р.). При цьому тривалість строкової служби скорочується з 10 до 9 місяців. Крім того, заплановано закриття великої кількості військових містечок (79 об’єктів, 40 з яких буде закрито повністю, а 39 - частково).

Значних змін зазнає система управління бундесверу, яка буде організована відповідно до сучасних вимог та принципу поєднання адміністративного і оперативного контролю за виконанням оперативних завдань різними установами (відомствами). З цією метою, пропонується: розширити повноваження генерального інспектора бундесверу; створити єдину систему управління збройними силами; створити об'єднане оперативне командування для планування завдань і управління частинами та підрозділами ЗС ФРН за межами національної території, яке також буде спроможним виконувати функції оперативного штабу при проведенні операцій під егідою ЄС; реорганізувати центральне медичне відомство бундесверу; розформувати три командування тилу видів ЗС; удосконалити організаційно-штатні структури з’єднань та частин оперативного рівня з метою надання їм можливості виконувати оперативні завдання без підсилення особовим складом і збільшення матеріальних запасів; удосконалити систему територіальної оборони країни шляхом реорганізації семи існуючих військових округів в чотири регіональні командування.

У зв'язку з недостатнім фінансуванням збройних сил та необхідністю проведення модернізації ОВТ, планами реформування передбачено перегляд основних пріоритетів фінансування ЗС у напрямку їх технічного переоснащення (головна увага буде приділена розвитку сил та засобів стратегічного перекидання, тобто роль ВПС і ВМС поступово зростатимуть).

Загальна чисельність особового складу збройних сил - 310 тис. осіб, з них:

сухопутні сили - 214 тис осіб;

військово-повітряні сили - 70,5 тис. осіб;

військово-морські сили - 25,5 тис. осіб.

Після проведення мобілізації, чисельність особового складу збройних сил складатиме близько 680 тис. осіб.