2. Еко­номічні категорії і закони, їх об'єктивний характер та класи­фікація.

Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні по­няття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, ка­пітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони вира­жають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів яка включає всезагальні, за­гальні і специфічні закони.

	Система економічних законів
Всезагальні			Загальні — функ-			Специфічні —
функціонують			ціонують у кількох			функціонують
у всіх економічних			економічних систе-			лише у межах
системах (закон			мах, де Існують для			Однієї єкономічної
зростання продук-			них відповідні еко-			системи
тивності праці, за-			номічні умови (на-
кон зростання по-			приклад, закони
треб, закон нагро-			ринкової економі-				•
мадження, закон			ки: попиту І пропо-
відтворення та ін.)			зиції, конкуренції, грошового обігу
			та ін.)

Всезагальні закони вважають зако­нами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виража­ють фундаментальні основи та послідовність розвитку людсько­го суспільства на всіх етапах.

Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери.

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси по­рівняно із законами природи :

Загальні властивості

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами.

Відмінності

Закони природи:

-є законами природи і мо­жуть діяти поза людським суспільством (наприклад, закон всесвітнього тяжіння);

-діють довічно і завжди;

-відкриття та використан­ня відбуваються відносно спокійно, не викликаючи

суттєвих соціально-еконо­мічних суперечностей.

Економічні закони:

• є законами господарської діяльності людей і позанею не існують;

• мають історично минущий характер;

• відкриттю та викори­станню їх людиною протидіють сили суспільства, що сходять з історичної арени.

Форми пізнавання та використання економічних законів.

Існують дві основні форми пізнання та використання економіч­них законів: емпірична, коли люди, не знаючи сутності економіч­них законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності, та наукова, коли люди, пізнавши і роз­кривши сутність економічних законів, використовують їх свідо­мо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності.

Рівні використання економічних законів:

1.Науково-теоретичний

На основі результатів наукового аналізу еко­номічних процесів та явищ відкриваються і формулюються економічні закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвит­ку економіки

2.Державно-управлінський

Державна влада, спираючись на закони еко­номічної теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми економічного розвитку та форми і засоби виконання їх

3. Господарсько-практичний

Використання економічних законів у практи­ці господарювання економічних суб'єктів