- •Конспект лекцій
- •Редакційно-видавничий відділ лдту Луцьк 2005
- •Тема 1. Предмет і зміст курсу “Організація виробництва”
- •Тема 2. Машинобудівне підприємство. Характеристика і структура
- •Тема 3. Організація і планування створення нових машин
- •Тема 4. Організація виробничого процесу
- •Тема 5. Виробничий процес в просторі і часі
- •Тема 6. Виробнича структура машинобудівного підприємства. Типи виробництв
- •Одиничний тип виробництва. Особливості:
- •Тема 7. Організація потокового виробництва
- •Тема 8. Управління якістю продукції
- •4. Методи визначення якості продукції.
- •Тема 9. Організація трудових процесів
- •Класифікація видів та способів суміщення професій.
- •Тема 10. Організація технічного обслуговування на підприємствах масового виробництва
- •Тема 11. Планування і управління підприємством
- •Оперативне управління.
- •Системи оперативного планування.
- •Виробнича програма і виробнича потужність підприємства.
- •Перелік запитань для самоперевірки
- •Список використаної літератури.
- •43018 М.Луцьк, вул.Львівська,75
Тема 4. Організація виробничого процесу
Виробничий процес і його структура.
Основні принципи організації виробничого процесу.
Література:2, 13, 18, 23.
1. Виробничий процес – сукупність взаємопов’язаних процесів праці, природних процесів, предметів і засобів праці, направлених на виготовлення певної продукції.
За своїм призначенням в процесі виробництва виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні й обслуговуючі. До основних відносять процеси виготовлення виробів (вузлів, деталей), які складають програму випуску у відповідності зі спеціалізацією підприємства.
До допоміжних відносять процеси, пов’язані з виготовленням продукції, яка споживається в основному у виробництві підприємства.
До обслуговуючих процесів відносять процеси, пов’язані з наданням виробничих послуг основному і допоміжному виробництву. В результаті діяльності цього господарства не створюється продукція, а створюється продукція, а виконуються лише певні види послуг. Сукупність і взаємозв’язок основних, допоміжних і обслуговуючих процесів утворюють структуру виробничого процесу.
Дещо інший вигляд має дослідне виробництво. В нього входять:
процеси дослідження і проектування нових машин,
процеси технологічної, конструкторської і організаційної підготовки.
Кожна з технологічно й організаційно відокремлених частин процесу виробництва утворюють локальні процеси, з яких складаються цехи і дільниці. В організаційно відокремлених основних, допоміжних і обслуговуючих процесах існує поділ на прості і складні процеси. Прості процеси – це процеси виготовлення простих предметів праці, а також окремо взяті складальні операції (виготовлення деталей, складання механізму). Простіші процеси є рядом послідовних операцій виготовлення певного виробу. Складніші процеси – це сукупність взаємопов’язаних і скоординованих в часі простих процесів. Складний процес – це процес виготовлення однієї машини. Основним структурним елементом простого процесу є операція. Операції можуть виконуватися безпосередньо з участю людини – трудової операції і без неї – природні операції. Тривалість природних операцій буває досить значною.
Правильна організація виробничого процесу на підприємстві передбачає:
чіткий розподіл праці між окремими підрозділами підприємств на основі їх спеціалізації,
раціональне розміщення і найбільш повне використання обладнання на кожній спеціалізованій дільниці,
закріплення за працівниками повного обсягу роботи і забезпечення їх всім необхідним для високопродуктивної праці.
Не дивлячись на різноманітність виробничих процесів, умов виготовлення самої продукції, всіх їх можна об’єднати за такими принципами:
Спеціалізація. Це скорочення різноманітних робіт і операцій, а також режимів роботи та інших елементів виробничого процесу.
Пропорційність.
Це відносно однакова продукція всіх виробничих підрозділів. Цей принцип передбачає рівномірну і повну завантаженість усіх видів обладнання.
3. Паралельність.
Означає виконання операцій і частин виробничого процесу одночасно. Паралельність може мати місце як під час виконання самої операції (одночасно робота декількох верстатів), так і протіканні суміжних операцій, а також одночасному виконанні основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.
4. Прямоточність
Означає забезпечення найкоротшого шляху проходження деталі всіх стадій і операцій виробничого процесу від запуску механізмів у виробництво до отримання готових виробів. Цей принцип використовується як в масштабах всього підприємства, так і в окремих цехах та дільницях. Застосування цього принципу починається з проектування підприємства. Особливої реконструкції цей принцип зазнає при переході підприємства до випуску нових видів продукції.
Безперервність
Зменшення часу перерв протягом виробництва конкретних виробів. Це досягається зміною видів руху предметів праці у виробництві. Виробничий процес необхідно організувати таким чином, щоб предмет праці як можна менше часу знаходився без руху, чекаючи запуску у виробництво.
Ритмічність
Рівномірний випуск продукції у певні проміжки часу. Чим менший проміжок часу, тим важче організувати рівномірний випуск продукції. І якщо на підприємстві машинобудування місячна ритмічність забезпечується, то декадна, а тим більше денна – дуже рідко.
Основні завдання ритмічності:
правильна постановка внутрізаводського планування, яке передбачає створення і комплексність матеріально-технічного постачання,
висока якість виконання ремонтних робіт, висока організація енергетичної, складської і транспортної служб підприємства.
Досить часто забезпечення одних принципів здійснюється за рахунок інших, в таких випадках шукають компромісний варіант і зосереджуються на принципах, більш необхідних для даного виробництва.