Зауваження 3. Особливості економіки як об'єкта моделювання.

1. В економіці неможливі моделі подібності, які широко застосовуються в техніці.

Наприклад, у гідротехніці широко використовуються наступні прийоми: будується точна копія гідровузла (наприклад, у масштабі 1:100) і на цій копії опрацьовуються всі режими роботи гідровузла з необхідним коректуванням проектних рішень. Однак не можна побудувати точну копію економіки в масштабі 1:1000 і на цій копії відпрацьовувати різні варіанти економічної політики.

2. В економіці вкрай обмежені можливості локальних економічних експериментів , тому що всі її частини жорстко взаємозалежні один з одним і отже, «чистий» експеримент неможливий.

Що ж залишається?:

• свій минулий досвід, досвід інших країн (дуже важливий, але не завжди він може бути перенесений в умови даної конкретної економічної ситуації)

• прямі експерименти з усією економікою ( позитивна сторона - відразу видні короткострокові результати проведеної економічної політики, негативна сторона - неможливо прямо передбачати середнє- й довгострокові наслідки прийнятих рішень);

• математичне моделювання.

Методика моделювання. Основою успішної методики моделювання є багатоетапний процес відпрацьовування моделі. Звичайно починають із більш простої моделі, поступово вдосконалюючи її, добиваючись, щоб вона відображала систему, що моделюється, більш точно. Доти, поки модель піддається математичному опису, дослідник може одержувати всі нові її модифікації, деталізуючи й конкретизуючи вихідні передумови. Коли ж модель стає некерованою, проектувальник прибігає до її спрощення й використовує більш загальні абстракції. Процес моделювання, таким чином, носить еволюційний характер і здійснюється у відповідності з наступними етапами.

Основні особливості до.

1. Характерною рисою ДО є так званий системний підхід до аналізу поставленої проблеми.

Системний підхід, або системний аналіз, є основним методологічним принципом ДО. Його суть полягає в наступному:

будь-яка задача, якою би частковою вона не здавалася на перший погляд, розглядається з погляду її впливу на функціонування всієї системи.

2. Для ДО характерно, що при рішенні кожної проблеми виникають все нові й нові задачі.

Тому, якщо ставляться вузькі, обмежені цілі, то застосування операційних методів не ефективно. Найбільший ефект може бути досягнутим тільки при неперервному дослідженні, що забезпечує наступність (спадкоємність) у переході від однієї задачі до іншої.

3. Однією з істотних особливостей ДО є прагнення знайти оптимальний розв’язок поставленої задачі.

Проте часто таке рішення виявляється недосяжним через обмеженість наявних можливостей (ресурсів - коштів, машинного часу тощо) або рівнем сучасної науки.

Тоді доводиться обмежуватися пошуком досить гарного, або субоптимального, розв’язку.

Тому ДО один з його творців - Т. Саати - визначив як «мистецтво давати погані відповіді на ті практичні питання, на які даються ще гірші відповіді іншими методами» (жартівливо-парадоксальне визначення).

4. Особливість операційних досліджень полягає в тому, що вони проводяться комплексно, за багатьма напрямками.

Для проведення такого дослідження створюється операційна група. У її склад входять фахівці різних галузей знань: інженери, математики, економісти, соціологи, психологи.

Задачею створення подібних операційних груп є комплексне дослідження всієї множини факторів, що впливають на розв’язок проблеми. З використанням для цього ідей і методів різних наук.