- •1. Поняття, підстави, умови і правові наслідки зупинення досудового слідства
- •2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого
- •2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі
- •2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин
- •3. Підстави і процесуальний порядок відновлення зупиненого досудового слідства і підстави закриття справи, слідство у якій зупинено
- •1. Поняття і значення закриття кримінальної справи
- •2. Підстави закриття кримінальної справи
- •3. Процесуальний порядок закриття і відновлення кримінальної справи
- •4. Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності: підстави і процесуальний порядок
- •Тема № 12. Зупинення досудового розслідування
- •126. Поняття, підстави і умови зупинення досудового розслідування
- •127. Підстави і порядок відновлення досудового слідства. Закриття кримінальної справи, в якій досудове слідство зупинено.
- •128. Прокурорський нагляд за законністю зупинення досудового розслідування
2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі
Складають постанову про зупинення досудового слідства до одужання обвинуваченого.
За наявності до того підстав обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути змінено або скасовано, однак це не повинно загрожувати вирішенню завдань кримінального процесу.
Якщо захворів один обвинувачений, а у справі притягують як обвинувачених кількох осіб, слідчий повинен визначитися щодо доцільності виділення справи в окреме провадження стосовно обвинуваченого, який захворів.
Після зупинення провадження у справі слідчий повинен:
підтримувати контакт із лікарем, який лікує обвинуваченого,з метою вчасного встановлення моменту закінчення лікування і відновлення слідства;
припиняти можливі спроби обвинуваченого ухилитися від лікування або від слідства тощо.
2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин
1. Перед зупиненням досудового слідства з цієї підстави слідчий направляє до органу дізнання доручення (в порядку ч. З ст. 114 КПК) на встановлення особи, яка вчинила злочин.
Одержавши від органу дізнання матеріали виконання доручення, в яких вказано на неможливість встановлення особи, слідчий складає постанову про зупинення досудового слідства до встановлення особи, яка вчинила злочин.
Після зупинення досудового слідства з цієї підстави орган дізнання разом із слідчим, який прийняв це рішення, повинні вжити всіх можливих заходів щодо розкриття злочину (частини 3 і 4 ст. 104,ч. З ст. 114, ст. 209 КПК). Формулювання закону "не встановлено особу, яка вчинила злочин" означає, по суті, визнання того, що розслідування зайшло в глухий кут, а слідчий не виконав одного із завдань кримінального процесу — не розкрив злочин. Взаємодія слідчого з органом дізнання в разі зупинення слідства за цією підставою полягає в:
самостійному вивченні та обговоренні матеріалів кримінальної справи;
обміні інформацією;
узгодженому провадженні розшукових дій;
спільному аналізі зупинених кримінальних справ за способом вчинення злочину тощо.
Закон закріплює процесуальні гарантії встановлення особи, яка вчинила злочин. Однак на практиці є чимало випадків, коли особу не вдалося встановити, через що відсоток розкриття злочинів — основний показник діяльності органів дізнання — знижується. Така ситуація зумовлює штучне (часто незаконне) підвищення ("покращання") показника розкриття злочинів органами дізнання, однак, звісно, це не свідчить про підвищення ефективності діяльності з розкриття злочинів. Тому цю діяльність у закордонних державах конструюють таким чином, щоб розкриття злочинів і досудове викриття винних здійснювала поліція, яка в одних державах має назву судової (Франція), в інших — кримінальної (Німеччина). Слідчий або відповідний суддя розпочинає провадження тільки після того, як поліцією під наглядом прокурора злочин буде розкрито, встановлено особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, і зібрано матеріали, необхідні для переслідування її перед судом.