258. Поняття та види договорів з надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)

зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати

послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або

здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договори про надання послуг є двосторонніми ( створюють права та обов’язки двох сторін), можуть бути реальними (договір перевезення вантажу, зберігання), або консесуальними (транспортного експедитування).

Договори про надання послуг зазвичай є відплатними, а деякі з них – завжди відплатні (договори перевезення, комісії, транспортного експедитування). Істотними умовами відплатного договору є розмір, строки та порядок оплати послуги. Деякі послуги можуть надаватись безвідплатно, про що зазначається у договорі.

259. Загальні положення про договір з надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)

зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати

послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або

здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору є виконавець і замовник

Замовником єфіз. особа, яка зацікавлена в отриманні та споживанні певної послуги.

Виконавцем є фіз або юр особа, яка здатна особисто надати відповідну послугу. Законодавець моде висувати певні вимоги до виконавців окремих вилів послуг: для фіз особи – наявність статусу п-ницької діяльності; для юр особи – певна організаційно-правова ф-ма, наявність необхідного майна (приміщень, обладнання тощо), отримання дозволу (ліцензії) на відповідний вид діяльності тощо. Також при укладенні договорів для замовників важливого (однак не вирішального) значення можуть набувати деякі професійні х-ки виконавця: освіта, досвід (стаж) діяльності, спосіб (техніка) застосування знань і навичок комерційного, технічного або ін. х-ру., наявність висококваліфікованого персоналу, позитивні відгуки клієнтури тощо.

Предметом договору є послуга.

Ф-ма договру визначається загальними правилами щодо ф-ми правочинів і договорів. Однак для договорів про окремі послуги з-н встановлює вимогу про письмову ф-му, зокрема для перевезення вантажу, транспортного експедитування тощо, або ж встановлює спеціальні правила щодо ф-ми договору.

260. Поняття та основні елементи договору доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір доручення є консесуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов), двостороннім (права та обов'язки виникають у обох сторін), може бути відплатним та безвідплатним.

Договір є фідуціарним, тобто заснованим на взаємній особистій довірі сторін, оскільки довіритель не може постійно контролювати дії свого повіреного, але автоматично стає стає стороною правочинів, які той укладає. Проте у випадках, коли повіреним є комерційний п-ник, відносини за договором будуються в першу чергу на від платності. Фідуціарність договору підтверджується умовами про необхідність особистого виконання повіреним покладених на нього обов'язків, про недопущення правонаступництва зобов'язань сторін цього договору.

Сторонами договору є довіритель і повірений, якими можуть бути як фір так і юр особи.

Довіритель – особа, яка доручає повіреному виконати юр. дії від імені та за її рахунок.

Повірений – особа, яка зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юр дії.

Цив з-во передбачає особисте виконання договору. Повіренй має право передати виконання доручення ін. особі (замісникові) тільки у 2 випадках:

• якщо це передбачено договором

• якщо він був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя.

Предметом договору є певні юридичні дії повіреного. Вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненими та чітко визначені у договорі або виданій на його підставі довіреності.

Особливих вимого щодо ф-ми договору ЦК не встановлює, тому на ньго поширюються загальні вимоги щодо ф-вання правочину та про ф-му договору.

Основні ознаки договору доручення:

• повірений зобов'язується вчинити певні юр дії від імені та за рахунок довірителя, тобто він є п-ником довірителя.( не є п-ником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів).

• правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

• повіреним і довірителем можуть бути як фіз. так і юр особи.

• довіритель або повірений мають право відмовитись від договору в будь-який час

• правове регулювання спрямоване тільки на юр. результат діяльності повіреного, а не на саму діяльність чи пов'язаний з нею результат.

• договір може бути як відплатним так і безвідплатним.