- •Програмні питання з цивільного права україни
- •Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним
- •Поняття цивільного права
- •Предмет цивільного права України
- •Функції цивільного права
- •Принципи (загальні засади) цивільного права
- •Система цивільного права України
- •Джерела цивільного права України
- •Система цивільного законодавства
- •Дія цивільних законів у часі
- •Аналогія цивільного закону
- •Аналогія цивільного права
- •Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •Поняття цивільних правовідносин (цивільного правовідношення)
- •Структура цивільного правовідношення
- •Держава як учасник цивільних правовідносин
- •Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок
- •Види цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Класифікація юридичних фактів у цивільному праві України
- •Поняття фізичної особи та її юридичні властивості
- •Ознаки індивідуалізації фізичної особи в цивільному обороті
- •Поняття і принципи цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття і зміст цивільної дієздатності фізичної особи
- •Види дієздатності фізичної особи
- •Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності
- •Підстави обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Юридичні наслідки обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Підстави визнання фізичної особи недієздатною
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •Підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Підстави оголошення фізичної особи померлою
- •Юридичні наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві
- •Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права
- •Поняття особистих немайнових прав фізичної особи
- •Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи
- •Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав
- •Поняття та підстави відшкодування моральної шкоди
- •Захист права фізичної особи на гідність та честь
- •Поняття юридичної особи та її ознаки
- •Теорії юридичної особи в цивілістичній науці
- •Засоби індивідуалізації юридичної особи
- •Немайнові права юридичної особи
- •Правоздатність юридичної особи
- •Дієздатність юридичної особи та порядок її реалізації
- •Органи юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Види господарських товариств
- •Способи створення юридичної особи
- •Державна реєстрація юридичних осіб
- •Установчі документи юридичної особи
- •Філія юридичної особи
- •Припинення юридичної особи
- •Поняття об‘єктів цивільних прав
- •Види об’єктів цивільних прав
- •Поняття речей та майна
- •Класифікація речей у цивільному праві
- •Нерухомі речі як об‘єкти цивільних прав
- •Гроші та цінні папери як об‘єкти цивільних прав
- •Дії та послуги як об‘єкти цивільних прав
- •Поняття і умови здійснення суб’єктивних цивільних прав
- •Межі здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав
- •Виконання цивільних обов‘язків
- •Суб‘єктивне цивільне право на захист
- •Самозахист цивільних прав
- •Форми захисту цивільних прав
- •Поняття представництва та його суб’єкти
- •Підстави виникнення та види представництва
- •Повноваження представника та передоручення
- •Представництво без повноважень
- •Поняття і види довіреності
- •Вимоги до довіреностей
- •Поняття строків та термінів у цивільному праві України
- •Класифікація строків і термінів
- •Правила обчислення строків і термінів
- •Поняття та значення строку позовної давності
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •Види строків позовної давності
- •Перебіг строку позовної давності
- •Зупинення строків позовної давності
- •Переривання строків позовної давності
- •Застосування строків позовної давності
- •Поняття правочину у цивільному праві України та його ознаки
- •Класифікація правочинів
- •Умовні правочини
- •Умови дійсності правочинів
- •Форма правочину
- •Правові наслідки недотримання форми правочину
- •Воля учасника правочину та її юридичне значення
- •Правочини з недоліками волі
- •Види недійсних правочинів
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Тлумачення правочину
- •Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Підстави виникнення відповідальності в цивільному праві
- •Умови цивільно-правової відповідальності
- •Поняття права власності
- •Зміст суб‘єктивного права власності
- •Загальні засади здійснення права власності Стаття 319 цк
- •Способи набуття права власності
- •Підстави припинення права власності
- •Ризик випадкового знищення майна
- •Форми і види права власності
- •Право довірчої власності
- •Право спільної власності
- •Система засобів захисту права власності в цивільному праві
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація)
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •Право користування чужим майном (сервітут) Статтi 401 -406
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •159 Загальні положення про гарантію
- •160 Поняття та види застави
- •161 Поняття договору та його значення
- •162 Функції договору, як правового засобу регулювання відносин
- •163 Класифікація цивільно-правових договорів
- •164 Зміст договору
- •165 Структура договору як документу
- •166 Форма договору
- •167 Стадії укладення договору (оферта, акцепт)
- •168 Врегулювання переддоговірних спорів.
- •169 Зміна та розірвання договору
- •171.Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди
- •Зобов’язання, що виникають зі створення загрози (життю, здоров’ю, майну)
- •Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •Поняття та система деліктних зобов’язань
- •Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди
- •Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров’ю
- •Поняття та система спадкового права України
- •181. Основні поняття спадкового права.
- •182. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права спадкування.
- •183. Час та місце відкриття спадщини.
- •184. Поняття та склад спадщини.
- •185. Спадкування за заповітом.
- •186. Поняття та вимоги до заповіту.
- •187. Види заповітів.
- •188. Скасування та зміна заповіту.
- •189. Зміст заповіту.
- •190. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •191. Спадкування за законом.
- •192. Умови та черговість спадкування за законом.
- •193. Черги спадкоємців за законом.
- •194. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія.
- •195. Порядок прийняття спадщини.
- •196. Відмова від спадщини.
- •197. Оформлення права на спадщину.
- •198. Відумерлість спадщини.
- •199. Частки спадкоємців у спадщині.
- •200. Охорона спадкового майна та управління спадщиною.
- •201. Виконання заповіту.
- •202. Спадковий договір.
- •203. Поняття договору купівлі-продажу.
- •204. Види договорів купівлі-продажу.
- •205. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу.
- •206. Форма договору купівлі-продажу.
- •207. Права та обов’язки продавця:
- •208. Права та обов’язки покупця:
- •209. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу.
- •210. Право покупця, який придбав товар неналежної якості.
- •211. Захист справ споживачів в Україні
- •212. Поняття договору міни та його видова характеристика
- •213. Елементи договірного зобов’язання міни
- •214. Предмет договору міни
- •215. Форма договору міни
- •216. Права та обов’язки покупця та продавця за договором міни
- •217. Відповідальність за порушення зобов’язання з договору міни
- •218. Поняття договору поставки та його видова х-ка
- •219. Сторони та суб’єкти поставки
- •220. Предмет поставки
- •221. Форма договору поставки
- •222. Порядок реалізації договору поставки.
- •223. Права та обов’язки постачальника
- •224. Права та обов’язки покупця:
- •225. Наслідки порушення договору поставки
- •226. Поняття договору дарування та його видова характеристика.
- •227. Сторони договору дарування.
- •228. Предмет договору дарування.
- •229. Форма договору дарування
- •230. Права та обов’язки сторін у договорі дарування.
- •231. Поняття договору ренти та його видова характеристика.
- •232. Поняття та особливості ренти
- •233. Елементи договірного зобов’язання ренти.
- •234. Права та обов’язки одержувача ренти.
- •235. Права та обов’язки платника ренти.
- •236. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна в договорі ренти.
- •237. Поняття договору довічного утримання.
- •238. Елементи договору договірного зобов’язання довічного утримання.
- •239. Права та обов’язки відчужувача.
- •240. Права та обов’язки набувача.
- •241. Поняття договору найму та його видова х-ка.
- •242. Види договорів найму.
- •243. Елементи договірного зобов’язання найму.
- •244. Строки в договорі найму.
- •245. Прав та обов’язки наймача.
- •246. Права та обов’язки наймодавця.
- •247. Порядок укладення договору піднайму.
- •248. Юридична доля поліпшень майна, що зроблені наймачем.
- •249. Припинення договору найму.
- •250. Поняття договору підряду та його видова характеристика.
- •253. Ціна та кошторис у договорі підряду.
- •254. Права та обов’язки підрядника.
- •256. Якість роботи в договорі підряду.
- •258. Поняття та види договорів з надання послуг.
- •259. Загальні положення про договір з надання послуг.
- •260. Поняття та основні елементи договору доручення.
- •261. Права та обов'язки повіреного та довірителя. Обов’язки повіреного
- •Обов’язки довірителя
- •262. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки. Припинення договору доручення
- •Наслідки припинення договору доручення
- •263. Поняття та елементи договору комісії.
- •264. Права та обов'язки комітента і комісіонера.
- •265. Агентський договір.
- •266. Поняття та види транспортних договорів.
- •267. Загальні положення про договір перевезення.
- •268. Договір перевезення вантажу
- •269. Договір перевезення пасажира.
- •270. Договір чартеру (фрахтування).
- •271. Договір транспортного експедитування.
- •273. Форми безготівкових розрахунків.
- •274. Поняття договору позики.
- •275. Елементи договірного зобов'язання позики
- •276. Форма догвору позики.
- •277. Права та обов'язки в договрі позики.
- •278. Поняття та сторони банківського вкладу.
- •279. Предмет договору банківського вкладу.
- •280. Форма договору банківського вкладу.
- •281. Види банківських вкладів.
- •282. Поняття та сторони договору банківського рахунка.
- •283. Предмет договору банківського рахунка.
- •284. Укладення договору банківського рахунка.
- •285. Порядок і підстави списання грошових коштів з банківського рахунка. Підстави списання грошових коштів з рахунка
- •Черговість списання грошових коштів з рахунка
- •286. Розірвання договору банківського рахунка.
- •287. Договір банківського кредитування.
- •288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •289. Ліцензійний договір: поняття, суб'єкти, предмет
- •290. Строки ліцензійних договорів.
- •291. Договори про створення за замовленням об'єкта права інтелектуальної власності.
- •292. Договори про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •293. Договір комерційної концесії.
- •294. Поняття та види спільної діяльності.
- •295. Поняття договору про спільну діяльність.
- •296. Форма договору про спільну діяльність.
- •297. Договір простого товариства.
- •298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства.
- •299. Ведення спільних справ учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
- •300. Відповідальність учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
Функції цивільного права
Цивільне право як галузь права виконує цілу низку функцій. Під поняттям "функція цивільного права" слід розуміти певний напрям впливу цивільно-правових норм, що визначається специфікою предмета, методу та завдань, що стоять перед ним. Цивільному праву притаманні такі основні функції:
• регулятивна, яка полягає в тому, що цивільне право здійснює регулювання правовими нормами відносин, що належать до його предмета;
• охоронна, суть якої в захисті порушених суб'єктивних цивільних прав, шляхом їх відновлення чи еквівалентного відшкодування завданої шкоди;
• попереджувально-виховна, яка полягає в застосуванні до правопорушника засобів цивільно-правового захисту, чим здійснює виховний вплив на його подальшу поведінку та запобігає подальшим правопорушенням з його боку;
• попереджувально-стимулююча, тобто стимулювання до правомірної поведінки інших осіб, а також запобігання здійсненню ними неправомірних діянь, внаслідок невідворотного застосування до правопорушників цивільно-правових санкцій.
Принципи (загальні засади) цивільного права
Важливу роль для цивільного права як правової галузі відіграють його принципи. Принципи цивільного права — основні начала, найбільш загальні керівні положення (засади) цивільного права, що мають в силу їхнього законодавчого закріплення загальнообов'язковий характер. Значення цивільно-правових принципів полягає в тому, що вони:
• відображають сутність соціальної спрямованості та основні галузеві особливості цивільно-правового регулювання, тобто зміст кожної подальшої норми має бути пронизаний принципом цивільного права;
• враховуються при укладенні непоіменованих договорів (ч. 1 ст. 6 ЦК);
• враховуються при застосуванні аналогії права (ч. 2 ст. 8 ЦК);
• враховуються при захисті охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 15 ЦК).
У ст. 3 ЦК України закріплено такі цивільно-правові принципи:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, тобто ніхто не має права втручатися в особисте та сімейне життя фізичної особи без її згоди, окрім випадків, які прямо передбачено Конституцією України. Цей принцип закріплює передумови для захисту приватності особи від неправомірного втручання ззовні, задля забезпечення її внутрішніх (духовних) інтересів;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією України та законом, тобто право власності в Україні є непорушним. Цей принцип забезпечує особі гарантію її економічної незалежності та майнової відокремленості від інших учасників цивільних правовідносин. Однак в окремих випадках він може зазнавати певних обмежень, якщо це прямо випливає з Конституції та закону України, наприклад, позбавлення особи майна внаслідок конфіскації, чи примусового відчуження об'єктів приватної власності з мотивів суспільної необхідності (ст. 41 Конституції України);
3) свобода договору, тобто учасники цивільних правовідносин вільні у можливості вступу в договірні відносини, а також у виборі виду договорів (причому як поіменованих, так і непоіменованих), контрагентів та умов договору тощо. В окремих, передбачених законом випадках, цей принцип підлягає відповідному обмеженню, наприклад, укладення попередніх чи публічних договорів тощо. Принцип свободи договору забезпечує особі можливість на власний розсуд ініціативно вступати в договірні відносини, керуючись при цьому власним інтересом;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом — особи вільні у виборі підприємницької діяльності. Проте, в окремих випадках, що прямо передбачені законом, особа може бути обмежена у свободі підприємницької діяльності, наприклад, за суб'єктним складом (депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування), або ж характером підприємницької діяльності (встановлення монополії) тощо;
5) судовий захист цивільного права та інтересу, тобто у разі порушення цивільного права чи інтересу, а також у разі створення перешкод щодо їх здійснення особа має гарантовану можливість захистити їх у судовому порядку. При цьому особа має право захищати цивільні права та інтереси як у судах загальної юрисдикції, так і в спеціалізованих та третейських судах;
6) справедливість, добросовісність та розумність. Цей принцип означає, що регулювання та охорона цивільних правовідносин мають відбуватись справедливо, добросовісно та розумно. Він спрямований на ствердження в українській правовій системі принципу верховенства права, однак, на нашу думку, а у разі неправильного тлумачення унеможливить застосування цивільно-правової норми внаслідок її "несправедливості", "недобросовісності" чи "нерозумності". А це, з огляду на певну оціночність вказаних категорій, може призвести до суб'єктивізму у правозастосовчій діяльності.