3. Аналіз пропорційності, тенденцій та циклічності розвитку ринку.

Пропорційність ринку – оптимальне співвідношення між різноманітними елементами ринку.

Окрім констатації й оцінки макро – та мікропропорцій, необхідні характеристики тенденцій зміни у пропорціях, аналіз структурних зрушень і регіональних відмінностей пропорцій ринку.

Апарат статистичного дослідження пропорційності ринку включає широкий спектр інструментів аналізу : балансовий метод, відносні величини, індекси, коефіцієнти еластичності тощо.

В аналізі пропорційності ринку найчастіше оперують відносними величинами структури і координації, ілюструючи їх графіками, зокрема, секторними діаграмами.

Рис. 2.1. Співвідношення засобів виробництва (38,6%) і предметів споживання (61,4%) у ВВП

Рис. 2.1. демонструє диспропорцію в порівнянні з оптимальним рівнем і аналогічними співвідношеннями в країнах з високорозвинутою економікою Низька частка предметів споживання характеризує дефіцит , кризу споживання, що у свою чергу викликає спад виробництва й у галузях важкої промисловості.

Динамічні пропорції ринку оцінюють коефіцієнтами випередження. Наприклад, проявом сприятливої кон’юнктури є дотримання пропорції:

> > >

де В – обсяг виробництва,

О – обсяг роздрібного товарообороту,

З –обсяг товарних запасів,

Г – грошові заощадження населення,

0,1 – відповідно базисний і звітний період.

Порушення цих пропорцій небажане для економіки і регіону і країни. Зокрема, надлишок грошової маси спричиняє інфляційні процеси , випереджувальне збільшення товарних запасів щодо товарообороту призводить до затоварювання , а прискорені темпи зростання товарообороту не забезпечують розширення виробництва.

Тенденції розвитку ринку вивчають за допомогою відомих із теорії статистики методів, зокрема, графічного.

Для визначення вектору та швидкості розвитку будуються ряди показників – базисні, ланцюгові й середні за період темпи росту. Доцільно також визначати компаративні темпи росту, особливо за умов, коли один показник змінюється швидше за інший. Компаративний індекс – відношення індексів (темпів росту) двох явищ або часток сукупності. Він дозволяє змірювати динамічні пропорції.

Тенденції розвитку ринку відображаються графічним методом. Коливання нанесених на графік рівнів або темпів можливо згладити (елімінувати) за допомогою:

-технічного вирівнювання (візуально провести лінію пряму або криву, що відбиває на погляд дослідника тенденцію розвитку) , точність не досить висока,

-механічного згладжування (розрахунок плинних (скользящих) або ступінчастих середніх),

-методу аналітичного вирівнювання (побудова статистичних моделей тренда) (вона може бути використана для екстраполяції, тобто розповсюдження виявленої тенденції на майбутній період ) ( перевага - більш високий ступінь надійності).

Технічне та механічне згладжування дозволяють лише візуально оцінити відхилення і дати атрибутивну оцінку ступеню стійкості: висока або низька або.... Трендова модель дає можливість використання для оцінки стійкості розвитку кількісних показників, зокрема коефіцієнта апроксимації, який виражає ступінь стійкості динамічних процесів у стандартизованому масштабі від 0 до 100%:

Ка =

де σ_t – середньоквадратичне відхилення емпіричних рівнів від тренду

σ_t =

де y_i – фактичний (емпіричний) рівень динамічного ряду показника,

y_t – значення рівнів ряду, яке є вирівнюваним,

n – число дат (періодів) ряду.

Оцінка коливання показників ринку у статиці, в географічному або економічному просторі (по регіонах або конкуруючих фірмах) здійснюється за допомогою коефіцієнта варіації:

v=