
- •Управління потенціалом підприємства зв’язку
- •6.030504 «Економіка підприємства»
- •1. Підприємство зв’язку як суб’єкт економічної діяльності
- •1.1. Особливості підприємств зв’язку
- •1.2. Тенденції та структурні зрушення на ринку послуг зв’язку України
- •Контрольні питання:
- •2. Потенціал підприємства, його види та класифікація
- •2.1. Поняття потенціалу підприємства
- •2.2. Потенціал підприємства як економічна категорія. Класифікація потенціалу підприємства
- •2.3. Структура потенціалу підприємства
- •2.4. Особливості потенціалу підприємств зв’язку
- •2.5. Формування потенціалу підприємства зв'язку
- •Контрольні питання:
- •3. Методи діагностики достатності потенціалу підприємства
- •3.1. Теоретичні засади діагностики достатності потенціалу підприємства зв’язку
- •3.2. Діагностика достатності потенціалу телекомунікаційного підприємства
- •2.7. Визначення інтегральної оцінки потенціалу підприємства зв’язку, висновки та графічне його зображення
- •Контрольні питання:
- •4. Визначення стратегії розвитку підприємства в залежності від рівня потенціалу
- •4.1. Види стратегій підприємства
- •4.2. Вибір стратегії розвитку підприємства в залежно від рівня розвитку потенціалу
- •4.3. Формування стратегії шляхом використання методів ситуаційного аналізу підприємства зв’язку
- •4.4. Планування розвитку потенціалу підприємства
- •Контрольні питання:
- •5. Особливості інноваційного відтворення потенціалу підприємства
- •5.1. Інновації як економічна категорія
- •5.2. Інноваційний потенціал підприємства
- •Ключові питання:
- •6. Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства
- •6.1. Поняття конкурентоспроможності
- •6.2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства
- •Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства
- •Ключові питання:
- •7. Система антикризового управління потенціалом підприємства
- •7.1. Криза як соціально-економічне явище
- •7.2. Гнучкість потенціалу - необхідна умова протидії кризі
- •7.3. Механізми та інструменти протидії кризовим процесам
- •Ключові питання:
- •8. Системний аналіз як інструмент прийняття управлінських рішень
- •8.1. Управлінські рішення в умовах кризових ситуацій
- •8.2. Системний аналіз як інструмент прийняття управлінських рішень
- •8.3. Теоретичні основи підготовки і прийняття рішень
- •Контрольні питання:
- •9. Управління результативністю використання потенціалу підприємства
- •9.1. Показники результативності використання потенціалу підприємства
- •9.2. Методи вибору оптимальних рішень
- •Ключові питання
- •Фонд тестових завдань (матеріал для самоперевірки)
- •Виберіть визначення терміну «підприємство»:
- •Які основні риси притаманні підприємству?
- •Які особливості притаманні підприємствам зв’язку?
- •Що таке потенціал підприємства?
- •Об’єктивний потенціал підприємства це:
- •Хто є суб'єктами інноваційної діяльності?
- •Управління конкурентоспроможністю підприємства – це:
- •Що таке антикризове управління?
- •Стратегічний потенціал фірми – це:
- •В чому суть теорій катастроф?
- •Змістовне наповнення терміну «економічна безпека».
- •Назвіть індикатори економічної безпеки.
- •Що таке гнучкість потенціалу підприємства?
- •Що таке система ?
- •Відповіді на тестові завдання
7.2. Гнучкість потенціалу - необхідна умова протидії кризі
Потреба в гнучкості виробництва викликана нинішньою господарською практикою підвищення конкурентоспроможності продукції при найменших витратах, вимогами виживаності підприємств. Вікова тенденція концентрації виробництва була пов'язана з "економією на масштабах". Однак за останні десятиліття у зв'язку з неухильним ростом номенклатури продукції й темпів її появи характер промислового підприємства став мінятися. Прискорення організації запуску нової продукції в сучасних економічних умовах виступає як найважливіший інструмент задоволення запитів споживача. У зв'язку із цим для підприємств і стає важливим виробництво різних видів виробів при постійному освоєнні нових сфер діяльності. Гнучкість до потреб ринку стала головним фактором виживання підприємства в конкурентній боротьбі. А виходить, з'явилася потреба в більше повнім з'ясуванні суті такого, на перший погляд, ясного поняття, як гнучкість промислового підприємства до потреб ринку.
Характеризуючи цю здатність, у літературі найбільше часто вживаються такі поняття, як "гнучкість" і "адаптивність". Приведемо ряд визначень цих понять, які найбільше часто зустрічаються в літературі.
Гнучкість - можливість переорієнтації виробничої системи без корінної зміни матеріально-технічної бази. Гнучкість об'єкта - внутрішньо властива йому властивість реагувати на зовнішні впливи (середовище) без корінних структурних змін. Ці й цілий ряд інших визначень поняття "гнучкість" свідчать про те, що під нею найчастіше розуміється властивість, що характеризує можливість переорієнтації системи, тобто пристосування її до навколишнього середовища. Більшість дослідників уважають, що в умовах ринкової економіки гнучкість і адаптивність виробничої системи - неодмінна умова підвищення ефективності виробництва. Деякі об'єкти, наприклад, спорудження й передавальні устрої, практично індиферентні до виду оброблюваних матеріалів і типу продукції, що випускається, тобто мають високу гнучкість. Гнучкість виробничих приміщень (виробничих площ) і транспортних засобів обмежується тільки габаритно-вагарнями параметрами виготовлених виробів.
Гнучкість потенціалу підприємства - властивість підприємства переходити з одного працездатного функціонального стану в інший з мінімальними втратами й витратами при виконанні чергового завдання або нової функції. Необхідно виділити здатність виробничого потенціалу реагувати на зміну параметрів вихідної сировини й матеріалів, на зміну конструкторсько-технологічних характеристик продукції й обсягів її виробництва. Разом з тим можливості виробничого потенціалу залежать від здатності його елементів до саморозвитку, від рухливості зв'язків між ними, від реакції на зовнішні впливи.
Оскільки елементи виробничого потенціалу підприємства завжди "працюють" разом, те можливо як їх загальне, так і відособлений вимір. Загальна оцінка елементів дозволяє визначити величину потенціалу. Однак цей метод не дає подання про розміри окремих його елементів і тим самим позбавляє можливості підвищення ефективності формування й використання виробничого потенціалу за рахунок маневрування його структури.
Різні види гнучкості перебувають у складних взаимозависимостях, тому досягнення максимальних результатів можливо при виборі оптимального ступеня гнучкості системи з урахуванням всіх факторів, які впливають на неї. Виділяють наступні групи гнучкості:
Перша група гнучкості - тверда технологія виробництва, при якій технологічне встаткування призначене для виготовлення однієї деталі.
Друга група - технологія виробництва, що перебудовується, при цьому встаткування при заміні окремих його компонентів або зміні компонування може використовуватися для виготовлення нового виробу або строго фіксованої групи виробів.
Третя група - переналагоджувані технологічні процеси й відповідне встаткування, призначене для одночасного випуску групи деталей.
Четверта група гнучкості - гнучка технологія виробництва й устаткування, пристосовані для високого рівня автоматизації.
Третя й четверта групи називаються також програмувальними, тобто при переході з одного об'єкта виробництва на інший міняються порядок і програма дій.
Крім того, "ступінь гнучкості" іноді характеризують виробничим потенціалом, вираженим кількістю затрачуваного часу й кількістю необхідних додаткових витрат при переході на випуск нової номенклатури деталей, а також розмаїтістю цієї номенклатури й розрізняють два види гнучкості: тактичну (короткострокову) і стратегічну (довгострокову). Перша характеризується обсягом зусиль і коштів, необхідних для переходу з виробництва одного виду деталей на іншого відповідно до поточній виробничій програмі; друга - повним обсягом заходів, необхідних для перекладу виробництва на випуск нової продукції при зміні виробничої програми, і тими кількісними і якісними змінами виробничих потужностей, які при цьому потрібні.
Неважко побачити, що всі розглянуті показники гнучкості виробництва стосуються головним чином технологічних виробничих систем типу гнучкого автоматизованого виробництва.