Література

[22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32]

Модуль І

Змістовий модуль №3. Фінансування основних і оборотних фондів

Практичне заняття № 5

Тема №7:	Кредитування підприємств
Тема заняття:	Визначення потреби підприємства в кредитних ресурсах
Мета заняття:	Закріплення теоретичних знань і формування системи навиків з розрахунку розмірів короткострокових і довгострокових кредитів банку, необхідних підприємству для господарської діяльності
Обладнання:	Методичні рекомендації до виконання практичної роботи. Контрольні завдання. Мікрокалькулятори.

Методичні рекомендації

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Однією з класифікаційних характеристик кредиту, що може отримати підприємство, є розподіл його за терміном надання.

Отже, розрізняють короткострокові, середньострокові і довгострокові кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту.

Основними об’єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

• виробничі запаси;

• незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

• витрати майбутніх періодів;

• готова продукція і товари;

• платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції.

На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах.

Для цього можна користуватись формулою:

, (5.1)

де - необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти;

ОК - потреба в оборотних коштах;

- власні оборотні кошти на початок періоду;

- поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ - зменшення кредиторської заборгованості.

В залежності від характеру об’єкта, який кредитують, використовуються ті чи інші методи короткострокового кредитування.

При нагромадженні та наступному зниженні запасів та витрат використовується кредитування за залишком. В цьому випадку надання та погашення кредиту пов’язані зі змінами залишку цінностей, що кредитують та витрат: при його збільшенні здійснюється надання позики, при зниженні - повернення.

Кредитування за залишком носить компенсаційний характер, тому що позики видаються, як правило, під оплачені цінності. Оплата цінностей, що кредитують, відвертає з обороту власні кошти підприємства, призначені для формування його звичайних запасів і витрат виробництва. Утворений розрив заповнюється кредитом, одержаним у банку. Без залучення кредиту тимчасова нестача оборотних коштів підприємства приводить до нестачі грошових коштів на розрахунковому рахунку і виникненню неплатоспроможності.

Підприємство-позичальник повинне слідкувати за відповідністю розміру залученої в його господарський оборот банківської позички величині об’єкта кредитування, тобто проводити перевірку забезпечення кредиту за станом на будь-яку дату.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) - це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов'язань за ними і сплачуючи пред'явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.

Сума дисконту, яку підприємство сплачує банку за облік векселя, розраховується за формулою:

(5.2)

де К - номінальна сума векселя;

Т - строк (у днях) від дня обліку до дня платежу;

П - ставка, за якою обліковується вексель.

Факторинг - система фінансування, за умовами якої підприємство-постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційного банку.

Плата за факторингове обслуговування залежить від виду факторингу, фінансового стану підприємства-постачальника, масштабів і структури його виробничої діяльності та надійності покупців. Визначаючи плату за факторинг, враховують відсоток за кредит і середній термін обороту коштів банку в розрахунках з покупцем.

В сучасних умовах поряд з банківським кредитуванням виникає необхідність лізингового кредитування підприємств.

Лізинг - це кредит, який надається в товарній формі лізингоодержувачу. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора - лізингодавець, позичальника - лізингоодержувач.

Довгострокові кредити підприємства можуть отримувати через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваженими банками.

Коефіцієнт обслуговування боргу (задача 6) розраховується на основі прогнозу прибутку та прогнозу руху грошових потоків підприємства за формулою:

(5.3)

де П - прибуток;

- податок на прибуток;

- амортизаційні відрахування;

- відсотки за кредит за всіма позиками підприємства;

- загальна заборгованість підприємства з урахуванням кредиту ЕБРР.