2. Власний капітал, його функції та складові

Таким чином, фінансовою основою діяльності підприємства є сформований ним власний капітал.

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства.

Власний капітал (згідно П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”) – „частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань”. Другими словами, це підсумок першого розділу пасиву балансу.

Власний капітал –це сума власних коштів підприємства, що є результатом його діяльності чи отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбаних акцій, паїв тощо.

Основними складовими частинами власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Це підтверджується характеристикою елементів власного капіталу, яка міститься у стандартах П(С)БО 2 ”Баланс” і П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”.

Показник власного капіталу – головний індикатор кредитоспроможності підприємства, основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Сутність власного капіталу проявляється через його функції:

• заснування та введення в дію підприємства;

• відповідальності та гарантії ;

• захисна;

• фінансування та забезпечення ліквідності;

• база для нарахування дивідендів і розподілу майна;

• управлінська та контрольна;

• рекламна.

3. Статутний капітал

Статутний капітал - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів (в тому числі в іноземній валюті) або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарчого володіння. Сума статутного капіталу відображається в балансі підприємства і являється величиною, в межах якої засновники підприємства (АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед кредиторами.

Відомості про розмір і порядок утворення статутного капіталу повинні бути зазначені в статуті підприємства або в установчому договорі, які в обов’язковому порядку подаються до органів влади для регістрації.

Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, повні товариства та ін.) та деяких специфічних видів діяльності, пов’язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить перш за все від виду та масштабу діяльності.

Корпоративні права – права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права та управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації.

Номінальна вартість акції (часток) – це та вартість, яка відображається в сертифікаті акції (чи у свідоцтві учасника) та в умовах їх випуску і береться до умови при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників. Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємством, становить його номінальний, або статутній капітал.

Основними видами корпоративних прав є акції, частки учасників у статутному капіталі ТОВ і паї. Статутній капітал ТОВ поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статутній капітал АТ поділений на визначеному кількість акцій, рівної номінальній вартості.

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в АТ та право на участь в управлінні ним, дає право його власності на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації АТ.

Облігація – вид емісійного цінного паперу ( боргове зобов’язання), по якій її емітент зобов’язується виплатити утримувачу облігації фіксовану суму капіталу у визначений термін у майбутньому або сплачувати доход, розмір якого раніше зумовлено у формі визначеного відсотку до номінальної вартості.

Розмір статутного капіталу підприємства в процесі його господарської діяльності може змінюватись в залежності від стратегічних цілей підприємства.

Розмір статутного капіталу підприємств може бути змінено з урахуванням наступних вимог:

 збільшення розміру статутного капіталу допускається тільки після внесення повністю усіма учасниками своїх часток (рис. 3.4);

 зменшення статутного капіталу – дозволяється тільки при відсутності заперечень з боку кредиторів.

Незалежно від типу підприємства і форми власності статутний капітал може зростати за рахунок:

• реєстрації додаткових внесків до нього (через акції, паї, тощо);

• безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на приріст власних фінансових ресурсів;

• коштів додаткового капіталу, зокрема від дооцінки (індексації) основних засобів у випадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

• зарахування до статутного капіталу частини резервного капіталу.

Фінансування збільшення статутного капіталу можливе за рахунок таких джерел, як додаткові внески учасників і засновників, а також внески третіх осіб, виплата дивідендів акціями, конверсія (обмін) боргу у власність (як правило, обмін корпоративних облігацій на прості акції). При цьому збільшення абсолютної величини фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні підприємства (валюти балансу), відбувається лише у разі залучення додаткових внесків інвесторів.