
- •Модуль № 1 «історія філософських вчень»
- •Тема 1 : Філософія, коло її проблем та місце в суспільстві
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 2 : Філософія Стародавнього Сходу
- •1. Філософія Стародавньої Індії
- •2. Філософія Стародавнього Китаю
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема №3 :Антична філософія
- •2.Натурфілософський етап (VI-V ст. До н. Е.).
- •3. Висока класика (V-IV ст. До н. Е.).
- •4. Пізня класика (IV ст. До н. Е. – vі ст. Н. Е.)
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Тема № 4 : Філософія Середньовіччя
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 5 : Філософія епохи Відродження (XIV – XVI ст. Н е)
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 6 : Філософія Нового часу (XVII-XIX ст.)
- •2. Основні напрямки у філософії Нового часу
- •5. Філософія Просвітництва.
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема № 7 :Німецька класична філософія (XVIII – XIX ст.)
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 8 : Європейська філософія XIX- XX ст.
- •2. Артур Шопенгауер (1788-1860)
- •3. „Наукова філософія” Сциєнтизм.
- •4. „Філософія життя” Фрідріха Ніцше (1844 - 1900)
- •6. Екзистенціалізм
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 9 : Українська філософська думка
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Модуль № 2 «основні проблеми філософії» Тема № 1 : Філософське розуміння світу. Проблема буття у філософії
- •1.Філософське розуміння категорії «буття».
- •1. Буття природи, буття речей.
- •2. Буття людини
- •2.Матеріальна єдність світу.
- •3.Рух, простір і час як спосіб і форми існування матерії
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 2: Буття духовного
- •1.Проблема свідомості у філософії.
- •2.Походження і сутність свідомості.
- •3.Структура та функції свідомості.
- •4.Суспільна свідомість.
- •5. Пізнання
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •2. Сутність людини. Єдність біологічного і соціального в людині.
- •3. Діяльність людини.
- •4. Особистість і суспільство. Людина – індивід – особа – особистість.
- •5.Вихідні цінності людського буття. Свобода.
- •6. Проблема смерті та безсмертя у філософському окресленні.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема № 4.1 : Соціальне буття
- •Поняття природи. Суспільство як частина природи.
- •Основні підходи до розуміння суспільства.
- •3. Структура і функції суспільства.
- •4. Історичність буття суспільства.
- •Тема № 4.2 : Історичність буття суспільства. Філософія історії
- •1. Предмет та функції історії філософії.
- •2. Проблематика історії філософії.
- •3. Проблема спрямованості та єдності історії.
- •4. Проблема історичного прогресу.
- •5.Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення
- •1.Міжсоціальні це:
- •2. Проблеми взаємодії природи і суспільства:
- •3. Проблеми взаємозв’язку індивіда і суспільства:
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Додаткова література з теми
- •Заключення. «Філософія і майбутнє людства.»
Тема №3 :Антична філософія
Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії, можна простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації. Ідеї античної філософії донині пронизують науку, філософію, духовне життя суспільства.
План
1. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку.
2. Натурфілософські (фізичні) школи Стародавньої Греції.
3. Ідеї та представники високої класики.
4. Завершальний цикл розвитку античної філософії.
1. Антична (з грец. «давня») філософія містить філософські здобутки греко-римського світу, з VII ст. до н. е. до VI ст. н. е.
Виділяють таки етапи її розвитку:
I. Натурфілософія (фізика з грец.) або рання класика.
(VI-V ст. до н. е.)
II. Висока класика (V-IV ст. до н. е.)
III. Пізня класика (IV ст. до н. е. – VІ ст. н. е.)
2.Натурфілософський етап (VI-V ст. До н. Е.).
На відміну від східної філософії західна зосереджується на природному світі. Для давньогрецьких філософів світ був живим, гармонійним, упорядкованим, взаємозалежним Космосом (з грец. – закон, порядок).
Центральним питанням були пошуки єдиної основи всього сущого – архе, яке тлумачилось або в матеріалістичному дусі – основою всього сущого є вода, вогонь, повітря, атоми, або в ідеалістичному – першоосновою є числа, ідеї, розум.
Засновником античної філософії був Фалес з Мілета (624-526рр. до н. е.). Він першим поставив завдання виявити єдине основоположне начало розмаїтого світу, що дається людині в її відчуттях. Сам він висловив думку, що це вода. До нас дійшло дві його тези: «Усе з води» і «Все має душу». Фалес був природознавцем, будівельником мостів, вимірювачем пам’ятників, пірамід, храмів в Єгипті, передбачив сонячне затемнення, першим розділив рік на 365 днів.
Його послідовники Анаксмен, Анаксімандр, Геракліт, Емпедокл 4 стихії запершо основу вважали: повітря, апейрон, вогонь, 4 стихії; Демокріт-атоми.
Відомий математик Піфагор (570-500 рр. до н. е.), який вчився в Єгипті та Вавилоні, доводив, що вихідним виміром всього існуючого є числа. (Якщо «все» дорівнює «одному», тоді світ (все) є однорідним; а в такому разі відмінності між речами не якісні, а кількісні). Саме Піфагор ввів такі поняття як «філософія», «космос», «гармонія».
Античні філософи – фізики замислювались над проблемою мінливості, плинності буття.
Сучасник Піфагора Геракліт з Ефеса (544-583 рр. до н. е.) розумів світ як потік, що весь час тече. «Все тече, все змінюється» - казав він. Символом світу він вважав вогонь, який є найбільш рухливим, змінним, динамічним; саме з нього походять всі предмети, а також душа людини.
Він став засновником діалектикі - вчення про вічний рух, розвиток світу. Світовий рух відбувається не хаотично, а упорядковано, закономірно, бо в світі панує Логос – єдиний закон, розумний порядок.
Представники іншої, «Елейської» школи Парменід (540-450рр до н е) і Зенон (490-430 рр до н е), навпаки, вважали світ незмінним і нерухомим; а першоосновою вважали найзагальнішу характеристику всього існуючого - «буття». Парменід казав, що все суще має буття; що небуття немає, тому що мислячі про небуття ми надаємо статусу буття.
Захищаючи думки Парменіда про незмінність, і нерухомість буття, Зенон розробив оригінальні задачі – головоломки – «апорії» (суперечності) «Летюча стріла», «Ахілл і черепаха»та ін., де доводив що руху немає, а є сума станів спокою.
Атомістична школа. Левкіпп, Демокріт, Епікур доводили, що світ складається з атомів і порожнечі, атоми перебувають у постійному русі і утворюють різні світи. Демокріт дійшов висновку, що існує безліч інших світів: вони відрізняється величною і структурою, в одній є Сонце і Місяць, в других – вони більші за наші, в третіх – світил більше, ніж у нашому світі.
Демокріт висловив і інші плідні ідеї, в тому числі він вважав найкращою державною формою демократію, а її умовою - високі моральні якості громадян, які формуються в процесі виховання і навчання. Метою життя Демокріт вважав добре духовне самопочуття.
Існували і інші філософські школи.