- •Модуль № 1 «історія філософських вчень»
- •Тема 1 : Філософія, коло її проблем та місце в суспільстві
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 2 : Філософія Стародавнього Сходу
- •1. Філософія Стародавньої Індії
- •2. Філософія Стародавнього Китаю
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема №3 :Антична філософія
- •2.Натурфілософський етап (VI-V ст. До н. Е.).
- •3. Висока класика (V-IV ст. До н. Е.).
- •4. Пізня класика (IV ст. До н. Е. – vі ст. Н. Е.)
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Тема № 4 : Філософія Середньовіччя
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 5 : Філософія епохи Відродження (XIV – XVI ст. Н е)
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 6 : Філософія Нового часу (XVII-XIX ст.)
- •2. Основні напрямки у філософії Нового часу
- •5. Філософія Просвітництва.
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема № 7 :Німецька класична філософія (XVIII – XIX ст.)
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 8 : Європейська філософія XIX- XX ст.
- •2. Артур Шопенгауер (1788-1860)
- •3. „Наукова філософія” Сциєнтизм.
- •4. „Філософія життя” Фрідріха Ніцше (1844 - 1900)
- •6. Екзистенціалізм
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 9 : Українська філософська думка
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Модуль № 2 «основні проблеми філософії» Тема № 1 : Філософське розуміння світу. Проблема буття у філософії
- •1.Філософське розуміння категорії «буття».
- •1. Буття природи, буття речей.
- •2. Буття людини
- •2.Матеріальна єдність світу.
- •3.Рух, простір і час як спосіб і форми існування матерії
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Тема № 2: Буття духовного
- •1.Проблема свідомості у філософії.
- •2.Походження і сутність свідомості.
- •3.Структура та функції свідомості.
- •4.Суспільна свідомість.
- •5. Пізнання
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •2. Сутність людини. Єдність біологічного і соціального в людині.
- •3. Діяльність людини.
- •4. Особистість і суспільство. Людина – індивід – особа – особистість.
- •5.Вихідні цінності людського буття. Свобода.
- •6. Проблема смерті та безсмертя у філософському окресленні.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- •Додаткова література з теми
- •Тема № 4.1 : Соціальне буття
- •Поняття природи. Суспільство як частина природи.
- •Основні підходи до розуміння суспільства.
- •3. Структура і функції суспільства.
- •4. Історичність буття суспільства.
- •Тема № 4.2 : Історичність буття суспільства. Філософія історії
- •1. Предмет та функції історії філософії.
- •2. Проблематика історії філософії.
- •3. Проблема спрямованості та єдності історії.
- •4. Проблема історичного прогресу.
- •5.Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення
- •1.Міжсоціальні це:
- •2. Проблеми взаємодії природи і суспільства:
- •3. Проблеми взаємозв’язку індивіда і суспільства:
- •Висновки
- •Ключові терміни і поняття
- •Додаткова література з теми
- •Заключення. «Філософія і майбутнє людства.»
Поняття природи. Суспільство як частина природи.
Цілком зрозуміло,що суспільство не існує само по собі. Виділившись з природи,воно взаємодіє з нею,вона є необхідною умовою існування людини і,відповідно,суспільства. Природа стала предметом вивчення багатьох наук,але першою її почала осмислювати саме філософія,починаючи з античної натурфілософії.
Піфагор висловив думку про Землю як кулеподібне утворення. Арістотель вважав,що зірки тримаються на кришталевому куполі,який покриває Землю. Природа трактується як гармонійний Космос,еталон організації,мірило мудрості,часткою якого є людина.
Християнська філософія Середньовіччя суттєво змінює ставлення до природи,яку вважає матеріальним першопочатком,який є нижчим і протистоїть духовному,тобто Богу. Спираючись на вчення грецького вченого Птолемея,Землю вважали нерухомим центром Всесвіту.
Натурфілософія епохи Відродження висунула цілу низку глибоких ідей:геліоцентризм М.Коперника;ідея про нескінченність природи і незліченність світів Дж.Бруно;гіпотеза про аналогічність будови земних та небесних космічних тіл,відкриття планет Галілео Галілея.
В Нові часи природа вперше стала об’єктом ретельного наукового аналізу. Завданням науки проголошується посилення влади людини над природою. Природу починають розуміти як об’єкт використання людиною для покращення її життя.
У другій половині ХХ ст. під впливом науково-технічної революції відносини між природою і людиною дуже загострились. Порушилась відносна рівновага між ними,що призвело до виникнення небезпеки як для природи,так і для людини. Саме тому ця тема знову постає в центр уваги філософії.
Сучасна філософія трактує природу у двох значеннях-в широкому і вузькому. У широкому-це буття,Всесвіт. У цьому розумінні суспільство є частиною природи. У вузькому-це частина об’єктивного світу,з якою взаємодіє суспільство,яку називають природним,географічним середовищем. Це так звана біосфера,тобто оболонка земної кулі,в якій існує або існувало життя. Особливий внесок в розробку вчення про біосферу вніс перший президент Української академії наук В.Вернадський (1863-1945). З появою людини та суспільства в історії біосфери розпочався новий період.
Природа-це всі до соціальні ступені розвитку матерії,а суспільство-її найвища ступінь. Таким чином,суспільство-це частина матеріального світу,що відокремилась від природи і являє собою форму життєдіяльності людей,яка історично розвивається. Причому природа і суспільство перебувають в органічному зв’язку і єдності. Але між ними є і глибока різниця:
а)природа і суспільство розвивається за об’єктивними законами ,проте закони природи діють як «сліпа» необхідність,закони суспільства реалізуються через свідому,цілеспрямовану діяльність людей;
б)закони природи вічні,а закони суспільства обмежені часом існування людського суспільства,а деякі - рамками існування суспільно-економічних формацій.
в)суспільні закони пізнавати набагато складніше,оскільки вони діють через людей.
Розуміння цього призвело до появи вчення про ноосферу(« ноос »-з грец. розум). Це поняття ввели французькі мислителі Е.Леруа та П.Тейлр де Шарден у 20-ті роки ХХст.а розвинув В.Вернадський.
Ноосфера-це вища стадія еволюції біосфери,яка пов’язана з виникненням і розвитком людства,яке,пізнаючи закони природи і вдосконалюючи техніку,перетворює природу відповідно до своїх потреб.
