Висновки

® Проблема свідомості, її онтологічного статусу. Ті можливостей постає для філософії найважливішою, оскільки поза свідомістю ми вже не маємо справи ні з людиною, ні з пізнанням, проте свідомість не підлягає звичай­ному науковому дослідженню: вона чуттєво не спостерігається; звідси виникає питання про її суттєві ознаки, до яких можна зарахувати особ­ливий тип людської поведінки, предметний характер сприйняття дій­сності, вміння використовувати речі культури за їх призначенням, мову.

@ Унікальні характеристики людської свідомості породжують цілу низку концепцій, що по-різному тлумачать її походження і що миють як свої переваги, так і недоліки; тому лише разом, у взаємодоповненні вони дають нам можливість краще зрозуміти сутність та особливості свідомості, а також ті чинники, які визначають її існування.

@ Властивості свідомості яскраво розкриваються у й ідеальності, яка по­стає, з одного боку, як здатність свідомості конструювати дійсність у її необхідних якостях та зв'язках, а, з іншого боку, як здатність ї'і ідеалізу­вати дійсність, вибудовувати систему її еталонних вимірів та абсолют­них орієнтирів; ідеальність свідомості дає можливість зрозуміти її он­тологічний статус, оскільки поза свідомістю нічого ідеального не існує.

® Складна структура людської свідомості розкривається через систему її функцій, серед яких найперше значення мають пізнавальна, творча та самоусвідомлення.

Ключові терміни і поняття

ідеальне – здатність свідомості не просто відтворювати дійсність у вигляді копій, а фіксувати її через виявлення суттєвих необхідних зв’язків;

абсолютизація або ідеалізація – здатність людської свідомості створювати в своєму інтелекті ідеальні або завершені, еталонні виміри сущого;

мислення – процес інтелектуального оперування предметним змістом свідомості;

психіка – здатність живої істоти чуттєво сприймати світ і емоційно реагувати на нього;

свідомість – якість психічної діяльності за якої дійсність відображається у формах культури, тобто штучних, неприродних формах, витворених людством;

мова – спеціалізована інформаційно-знакова діяльність із вираження думки, мислення, свідомості;

самосвідомість – здатність людини поглянути на себе збоку, тобто дистанціюватись від себе, побачити себе очима інших.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність свідомості?

2. Які підходи до тлумачення свідомості в історії філософської думки?

3. Охарактеризуйте ознаки і структуру свідомості?

4. Що таке самосвідомість?

5. Що є предметом дослідження гносеології?

6. В чому полягає сутність і природа пізнання?

7. Які існуть види, рівні та форми пізнання?

Питання для обговорення на семінарському занятті

7. Проблема реальності свідомості та її суттєві ознаки.

2. Аналіз та оцінка основних концепцій походження свідомості.

3. Ідеальне в змісті свідомості. Онтологічний статус свідомості. Свідомість і мова.

4. Структура і функції свідомості.

Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт

7. Проблеми і складнощі наукового вивчення свідомості.

2. Суттєві ознаки людської свідомості та її принципова відмінність від інте­лекту тварин.

3. Свідомість і самосвідомість.

4. Порівняльний аналіз основних концепцій походження свідомості.

5. Людська свідомість, діяльність і творчість.

6. Проблема ідеального у філософії. Ідеальність свідомості.

7. Свідомість і мова.

8. Функції свідомості та проблеми людського самовиховання.