Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми

Завдання 2. Поясніть, чим була зумовлена змістова спрямованість філософсь­ких міркувань, які ми знаходимо у джерелах Київської Русі.

Завдання 4. Окресліть, що було спільного та відмінного в ідеях західноєвро­пейського та українського гуманізму.

Завдання 5. Охарактеризуйте роль братських шкіл у розвитку освіти та філо­софії в Україні.

Завдання 7. Розкрийте зміст основних філософських ідей Г.Сковороди та по­ясніть, в чому саме проявилась їх оригінальність.

Завдання 9. Розкрийте зміст та провідну спрямованість вихідних ідей універ­ситетської філософії в Україні XIX ст.

Завдання 10. Поясніть, чому у розвитку української духовної культури велику роль у поширенні філософських ідей виконували література та громадське політичні рухи.

Завдання 11. Окресліть зміст та оцініть оригінальність філософсько-сві гогляд-них ідей основних представників української літератури XIX ст.

Завдання 12. Окресліть та поясніть провідні особливості розвитку української філософії у XX ст.

Додаткова література з теми

1. Біігалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. К., 1992.

2. Бондирь С. Философско-мнровоззрснчсскоссодсржанис"Изборников" 1073-1076 годов. К.:

Наукова думка, 1990.

3. Вернадский В. Размьішлсния натуралиста. М., 1977.

4. Ві.іьчинськіїй Ю., Вільччнська С. та інші. Розвиток філософської думки в Україні. Львів, 1994.

5. Грушснськіїй М. Історія України Руси. Т.1. К., 1991.

6. Горський В. Історія української філософії / Курс лекцій. К., 1996.

7. Горський В. Історія української філософії. К., 1996.

8. Давня українська література. Хрестоматія. К.: Освіта, 1993.

9. Донцов Д. Націоналізм Лондон, 1986.

10. Заоужки О. Філософія національної ідеї та європейський контекст. К., 1993.

11. Історія філософії України: Хрестоматія. К.: Либідь, 1993.

12. Історія філософії на Україні. У 3-х т. К . 1987 1988.

Модуль № 2 «основні проблеми філософії» Тема № 1 : Філософське розуміння світу. Проблема буття у філософії

Поняття буття є вихідним для філософії. Воно має найширший, граничний ступінь узагальнення і тому постає як наріжний світогляд-орієнтир. Завдяки цій якості воно виконує функцію сенсоутворення у людському світорозумінні. У XXст., коли людство відчуло мож­ливість свого самознищення, буття постає як вища цінність та міра моральної відповідальності людини за свої дії. Нарешті, у реальному виявленні буття постає перед людиною у контексті питання про смерть, безсмертя та шляхи людського самоутвердження.

План

1. Філософське розуміння категорії «буття».

2. Матеріальна єдність світу. Поняття матерії.

3. Рух, простір і час як спосіб і форми існування матерії.

1.Філософське розуміння категорії «буття».

Поняття «буття» є вихідним ,визначальним для філософії. Воно завжди було в центрі уваги мислителів різних епох.

Буття було введене Парменідом в VI ст. до н.е. по суті – це питання про те, що в дійсності існує ,має буття і як навколишній світ існує як цілісна єдність.

Проблема буття належить до так званих «вічних питань» філософії, оскільки вона стосується основ людського життя, а отже й світогляду людини, завдяки якому вона орієнтується в світі. Від розв’язання проблеми буття залежить розв’язання всього кола філософських проблем.

Вчення про буття дістало назву «онтологія» (від грец. Ontos-суще). Онтологія є окремою галуззю філософії. Філософія трактує буття як категорію, яка має загальний характер, яка поєднує все існуюче в світі.

Буття – це існування чого-небудь взагалі.

В історії філософії існують 3 основних концепції буття:

1.матеріалістична, яка ототожнює буття з матеріальним сущим.

2.ідеалістична, що ототожнює буття з мисленням (ідеальним сущим).

3.некласична, що протиставляє буття як процес, мінливий, незавершений буттю усталеному, оформленому, завершеному.

Так Парменід вважав, що існує тільки буття (небуття немає), що воно безперервне, однорідне і нерухоме. Він стверджував: «Слід говорити і думати, що суще є, бо буття є, тоді як іншого нема».

Платон створив протилежну концепцію, доводячи, що справжнім буттям є тільки світ ідей, вічних, незмінних сутностей; в той час, як речі і явища, доступні людським почуттям; це несправжнє буття.

Геракліт вважав що стабільного стійкого буття зовсім немає, а сутність буття – у вічному становленні, в єдності буття і небуття.

У сучасній думці також існують протилежні погляди щодо сутності буття.

Так екзистенціалізм об’єктом філософії визначає внутрішнє буття людини або екзистенцію. Екзистенція – це ірраціональне у світі людини, що становить її неповторність і заперечує «предметне» буття.

Неотомісти визнають «чисте буття» , розуміючи його як божественний першопочаток .

Сучасна матеріалістична філософія тлумачить буття як таку категорію, яка охоплює все існуюче, як матеріальне, так і духовне.

Буття не ототожнюється лише з матеріальними утвореннями, а вбирає в себе і світ людського духу і все духовні явища, котрі є ідеальними.

Отже, буття містить в собі всі види матерії , з усіма видами ідей, поглядів, почуттів, установок. Тобто є два види реальності: об’єктивна (матеріальна) і суб’єктивна (психічна), тобто світ свідомості.

Разом з тим слід зазначити, що буття не є чимось аморфним, воно має певну структуру.

Виділяють 4 основних форми буття: