Роль юнеско

ЮНЕСКО в соответствии со своим Уставом призвана способствовать «сближению и взаимному пониманию народов путем использования всех средств информации», помогать «сохранению, увеличению и распространению знаний».

С наступлением информационного века эти задачи не только сохранили свою актуальность, но и приобрели новую остроту. При условии обеспечения всеобщего доступа – независимо от расы, национальности, пола, местонахождения, рода занятий или социального статуса – информационные и коммуникационные технологии могут способствовать развитию действительно в интересах человека.

Упомянутые концептуальные основы находят свое отражение в нынешней Среднесрочной стратегии ЮНЕСКО (1996-2001 гг.), в которой предусматривается, что Организация во взаимодействии с системой Организации Объединенных Наций и международным сообществом в целом будет:

В рамках функции международного интелектуального сотрудничества

• поощрять и развивать анализ социального воздействия информационных технологий;

• способствовать розработке международной политики по развитию информационных магистралей;

• содействовать международной дискуссии по вопросам прав человека в грядущий информационный век;

• содействовать развитию международного анализа основных этических и культурных проблем в связи с информационными магистралями;

• участвовать в процессе пересмотра авторского права и конвенции об интелектуальной собственности;

• поощрять создание и распространение методов обработки информации;

в рамках функции технического содействия

• оказывать помощь государствам-членам в разработке национальной политики и стратегий в целях оптимального использования информации;

• содействовать использованию информационных сетей и новаторских технологий мультимедия для стимулирования развития в областях компетенции Организации.

Характеристика 4-ї Великої Програми ЮНЕСКО

До прийняття 4-ї Великої Програми, ЮНЕСКО працювало над проблемами комунікації, інформації та телематики в рамках інших програм.

Основою 4-ї Великої Програми ЮНЕСКО є:

1. Програма IV.I ЮНЕСКО;

2. Проект ЮНЕСКО «Етнічні та соціокультурні проблеми нового інформаційного суспільства;

3. Програма IV.II ЮНЕСКО.

Таким чином, 4-а Велика Програма ЮНЕСКО складається з трьох частин, в кожній з яких узагальнено та глибше опрацьовано основні принципи вище перелічених документів ЮНЕСКО.

В Програмі IV.I ЮНЕСКО в 4-ій Великій Програмі ЮНЕСКО простежуються наступні проблеми:

1. захист свободи слова та захист преси;

2. забезпечення розвитку незалежних ЗМІ;

3. сприяння розвитку незалежних радіомовних ЗМІ;

4. запевняти країни-члени організації фінансово та технічно допомогати утворенню радіомовних організацій;

5. сприяння поширенню освітньої та культурної задачі ЗМІ;

6. збільшення ролі жінок в роботі ЗМІ, особливо шляхом допомоги розширенню мережі WOMMED/FEMMED;

7. продовження допомоги впровадженню та розвитку на регіональному рівні Програми «Пам’ять Світу»;

8. полегшення доступу до інформації широким колам населення;

9. допомога країнам-членам організації формулювати національну та регіональну політику розвитку інформаційних технологій;

10. провадження підтримки ініціатив країн-членів в галузі інформації та комунікації;