- •Методичні вказівки
- •«Теплогазопостачання і вентиляція»
- •Загальні вказівкі до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 контрольно – вимірювальні прилади
- •1. Прилади для вимірювання температури :
- •2. Прилади для вимірюванняу тиску
- •3. Прилади для вимірювання витрати газу
- •4. Прилади для контролю загазованості
- •5. Оцінка похибки вимірювань
- •Результати вимірювань і їх обробка
- •Лабораторна робота № 2 Дослідження тепловіддачі опалювальних приладів
- •2.1. Теорія питання
- •2.2. Необхідне устаткування та прилади
- •2.3.Опис лабораторної установки
- •2.4. Порядок виконання та оформлення роботи
- •2.5. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № ____
- •Визначення коефіцієнту теплопередачі опалювального приладу
- •Щільність води при температурах від 40 оС до 99 оС, кг/м3
- •Лабораторна робота № 3 Дослідження мікроклімату в приміщенні
- •3.1. Параметри мікроклімату
- •3.2. Порядок визначення параметрів мікроклімату
- •Парціальний тиск водяної пари, Па.
- •3.3. Порядок виконання та оформлення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження повітрообміну в приміщенні
- •3.1. Основні відомості про повітрообмін в приміщенні
- •При виділенні газових шкідливостей або пилу:
- •Виділення тепла, вологи і со2 однією людиною [3]
- •4.2 Необхідне обладнання і пристрої
- •4.3 Порядок виконання і оформлення роботи
- •Результати визначення фактичного повітрообміну в приміщенні
- •Результати визначення потрібного повітрообміну в приміщенні
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення аеродинамічних параметрів повітряного потоку
- •5.1. Параметри повітряного потоку і прилади для їх визначення
- •5.2. Необхідне обладнання і прилади, опис лабораторної установки
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 Визначення густини газу методом витікання
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Опис експериментальної установки
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •6.4. Обробка результатів вимірювання
- •6.5. Контрольні питання
- •Густина сухого повітря при різних температурах і тисках
- •Лабораторна робота № 7 дослідження корозійної активності грунта
- •7.1. Короткі відомості про корозію
- •7.2. Визначення корозійної активності грунту в польових умовах
- •7.3. Лабораторні дослідження корозійної активності грунту полярізаційним методом
- •7.3.1.Методика проведення досліджень
- •7.3.2. Опис експериментальної установки.
- •7.3.3. Порядок виконання досліджень
- •7.4. Лабораторні дослідження корозійної активності грунта методом втрати маси зразка металлу
- •7.4.1. Методика проведення досліду
- •7.4.2. Опис експериментальної установки
- •7.4.3. Хід роботи
- •8.2. Опис експериментальної установки
- •8.3. Методика проведення роботи
- •8.4. Порядок виконання роботи
- •8.5. Обробка результатів дослідження
- •8.6. Контрольні питання
8.2. Опис експериментальної установки
Схема лабораторного стенда приведена на рис. 6.1. Газ з балону 1 через регулятор тиску 2 та газовий лічильник 3 подається на газовий пальник інфрачер-
воного випромінювання 6. Згораючи на поверхні керамічної насадки, він нагріває її до температури 1000-1100 К; температура тепловіддаючої поверхні пальника вимірюється чотирма хромель - алюмінієвими термопарами 7, з’єднаними з потенціометром 8 через перемикач. Для вимірювання температури та тиску газу, який подається в пальник, на виході з лічильника газу встановлений термометр 4 та U-подібний манометр 5.
Конструктивно газовий пальник інфрачервоного випромінювання (рис. 6.2) складається з корпусу 1, виготовленного з двох штампованих частин, з¢єднаних зварюванням. У зборі він утворює ежекційний змішувач 2 та розподільну камеру 3. У корпусі встановлена хрестовина, в якій на різьбі укріплений штуцер 4 для підводу газу із соплом 5. Над розподільною камерою розміщений випромінюючий насадок 6, який збирається з керамічних перфорованих плиток з отворами діаметром 1,5 мм, над якими встановлена сітка 7 з жаростійкої сталі.
Газ, що підводиться до пальника за допомогою дюритового шлангу через штуцер 4, витікає з сопла 5 у змішувач 2, ежектуючи при цьому повітря. Коефіцієнт надлишку повітря для пальника дорівнює 1,05. Далі газоповітряна суміш потрапляє у розподільчу камеру 3 та розподіляється по усьому її перерізу.
Рис. 8.1. Схема установки для дослідження пальника інфрачервоного випромінювання.
Рис. 8.2. Улаштування газового пальника ГИИВ-1
Проходячи крізь численні отвори керамічних плиток насадки 6, газоповітряна суміш підігрівається теплом, що розповсюджується крізь масу кераміки від зони згорання до температури запалювання, та згоряє біля поверхні керамічних плиток, що нагріваються до температури 850-950 °С. Внаслідок цього керамічні плитки стають джерелом інтенсивного випромінювання, головним чином у диапазоні інфрачервоних хвиль. Сітка 7 з жаротривкої сталі, нагріваючись від продуктів згорання та променевим теплом від випромінюючого насадка 6, збільшує радіаційний ефект, а головне-стабілізує процес горіння.
Внаслідок того, що все необхідне для горіння повітря повністю ежектується пальником,повністю змішується з газом, а головне, що отримана газоповітряна суміш попередньо підігрівається у каналах керамічних плиток до температури запалювання. Спалювання відбувається дуже швидко (кінетичний спосіб спалювання газу), а полум¢я має дуже малу товщину - біля 1мм.
Тонке полум¢я, що прилягає до випромінюючої поверхні, добре передає теплову енергію цієї поверхні.
8.3. Методика проведення роботи
Потужність теплового випромінювання визначається за формулою:
, Вт, (8.1)
де - площа поверхні випромінювача, м2; - ступінь чорноти, для перфоро-ваних керамічних плиток приймають рівною 0,85.
Важливим теплотехнічним параметром ГІВ, що характеризує його випромінюючу здібність, є пірометричний коефіцієнт:
, (8.2)
де -загальна теплова потужність пальника, Вт.
, (6.3)
де витрати газу, що приведені до нормальних умов, м3/с; - найнижча теплота згорання газу, що залежить від його складу (для зрідженого газу можна прийняти =9,34×107 Дж/м3, для природного =3,74×107 Дж/м3).