- •Методичні вказівки
- •«Теплогазопостачання і вентиляція»
- •Загальні вказівкі до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 контрольно – вимірювальні прилади
- •1. Прилади для вимірювання температури :
- •2. Прилади для вимірюванняу тиску
- •3. Прилади для вимірювання витрати газу
- •4. Прилади для контролю загазованості
- •5. Оцінка похибки вимірювань
- •Результати вимірювань і їх обробка
- •Лабораторна робота № 2 Дослідження тепловіддачі опалювальних приладів
- •2.1. Теорія питання
- •2.2. Необхідне устаткування та прилади
- •2.3.Опис лабораторної установки
- •2.4. Порядок виконання та оформлення роботи
- •2.5. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № ____
- •Визначення коефіцієнту теплопередачі опалювального приладу
- •Щільність води при температурах від 40 оС до 99 оС, кг/м3
- •Лабораторна робота № 3 Дослідження мікроклімату в приміщенні
- •3.1. Параметри мікроклімату
- •3.2. Порядок визначення параметрів мікроклімату
- •Парціальний тиск водяної пари, Па.
- •3.3. Порядок виконання та оформлення роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження повітрообміну в приміщенні
- •3.1. Основні відомості про повітрообмін в приміщенні
- •При виділенні газових шкідливостей або пилу:
- •Виділення тепла, вологи і со2 однією людиною [3]
- •4.2 Необхідне обладнання і пристрої
- •4.3 Порядок виконання і оформлення роботи
- •Результати визначення фактичного повітрообміну в приміщенні
- •Результати визначення потрібного повітрообміну в приміщенні
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення аеродинамічних параметрів повітряного потоку
- •5.1. Параметри повітряного потоку і прилади для їх визначення
- •5.2. Необхідне обладнання і прилади, опис лабораторної установки
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 Визначення густини газу методом витікання
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Опис експериментальної установки
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •6.4. Обробка результатів вимірювання
- •6.5. Контрольні питання
- •Густина сухого повітря при різних температурах і тисках
- •Лабораторна робота № 7 дослідження корозійної активності грунта
- •7.1. Короткі відомості про корозію
- •7.2. Визначення корозійної активності грунту в польових умовах
- •7.3. Лабораторні дослідження корозійної активності грунту полярізаційним методом
- •7.3.1.Методика проведення досліджень
- •7.3.2. Опис експериментальної установки.
- •7.3.3. Порядок виконання досліджень
- •7.4. Лабораторні дослідження корозійної активності грунта методом втрати маси зразка металлу
- •7.4.1. Методика проведення досліду
- •7.4.2. Опис експериментальної установки
- •7.4.3. Хід роботи
- •8.2. Опис експериментальної установки
- •8.3. Методика проведення роботи
- •8.4. Порядок виконання роботи
- •8.5. Обробка результатів дослідження
- •8.6. Контрольні питання
7.4. Лабораторні дослідження корозійної активності грунта методом втрати маси зразка металлу
7.4.1. Методика проведення досліду
Одним з самих простих і розповсюджених лабораторних методів є метод втрати маси зразка сталевої трубки.
Зразок трубки піддають електрохімічній корозії при пропусканні через дослідну пробу грунту постійного струму. Величина втрати маси трубки характеризує ступінь корозійної активності грунта (г/добу):
,
де: - втрата маси трубки; - маса трубки до початку досліду; - маса трубки після досліду.
Рис. 7.3. Поляризаційна діаграма області корозійної активності грунту:
І - низька, ІІ - нормальна, ІІІ - підвищена, ІV - висока, V - дуже висока.
7.4.2. Опис експериментальної установки
Лабораторна установка, принципова схема якої показана на рис. 7.4, складається з посуду циліндричної форми 1,сталевої трубки 2 (діаметром 19 мм і довжиною 100-200 мм), проби грунту 3 для дослідів, вольтметру 4 і амперметру 5, ввімкнутих в електричну схему живлення 6, постійного струму з напругою 6 В, та гумової трубки 7, що служить ізолюючою підпоркою для металевої трубки 2.
7.4.3. Хід роботи
В сталевий посуд 1 на гумову трубку 7 встановлюють попередньо зважену сталеву трубку.
Грунт, відібраний для дослідів, у кількості 1,5-2,0 кг осушують в термостаті при температурі 100-150 °С, подрібнюють до проходження через сито з отворами 0,5 мм, розміщують в дослідний посуд та зволожують до його насичення дистильованою водою.
Рис. 7.4. Схема установки для вимірів корозійної системи проб грунту за методом втрати маси зразку металу.
До електричних клем посуду і трубки підключають провідники, що йдуть від джерела живлення, зберігаючи полярність: плюс підключають до трубки, мінус до сталевого сосуду. Включають установку та по годиннику ведуть відлік часу.
Всі виміри та результати дослідів заносять в таблицю визначення корозійної активності грунту, а по табл. 3.2 вибирається тип ізоляційного покриття та його склад.
7.5. Контрольні питання
Які є види корозії газопроводів?
Яким є механізм руйнації металу в грунті при дії різних видів корозії?
Що таке корозійна активність грунту і від яких факторів вона залежить?
Існуючі методи захисту газопроводів від корозії.
Типи ізоляції газопроводів.
Який склад ізоляційного покриття газопроводів?
Лабораторна робота № 8
Дослідження роботи пальника інфрачервоного випромінювання
Мета роботи: визначити потужність теплового випромінювання газового інфрачервоного випромінювача (ГІВ) та його пірометричний коефіцієнт.
8.1. Короткі теоретичні відомості
До приладів променевого опалення, при якому досягається нагрівання предметів, що опромінюються, відносяться газові пальники інфрачервоного випромінювання. Найбільш доцільно використовувати променеву систему опалення у цехах з великими тепловтратами та невеликою кількістю працюючих: у приміщеннях, де люди бувають періодично (наприклад, виставки, склади, плавальні басейни) при обігріванні відкритих монтажних та інших майданчиків.
Інфрачервоні промені представляють собою випромінювання, довжина хвилі якого знаходиться у діапазоні 0,76…420 мкм. В техніці нагрівання використовуються короткохвильові промені з довжиною хвилі 0,76…15 мкм.
Густина променевого потоку - при випромінюванні абсолютно чорним тілом залежить від температури його поверхні та визначається за законом Стефана-Больцмана:
, Вт/м2,
де -коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; =5,67 Вт/(м2·К4) ; -термодинамічна температура абсолютно чорного тіла, К.
Закон Стефана-Больцмана використовується також до реальних сірих тіл. В цьому випадку густина випромінювання визначається залежністю:
, Вт/м2,
де - ступінь чорноти сірого тіла:
,
де - коефіцієнт випромінювання сірого тіла, Вт/(м2·К4).