- •Матеріали для видачі студентам з дисципліни "Фінансовий ринок" Реферати з дисципліни "Фінансовий ринок" Теми рефератів та доповідей до Модуля 1
- •Теми рефератів та доповідей до Модуля 2
- •Модуль. 1 Сутність та основи функціонування фінансового ринку
- •Тема 4. Ризик та ціна капіталу. Заняття № 2, 3
- •Тема 1. Ринок капіталів. Заняття № 1, 2
- •Практичні завдання
- •1) Визначення ринкової вартості купонної облігації
- •2) Формула визначення дохідності проведеної операції по облігаціям
- •3) Визначення дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку
- •4) Поняття курсу облігації.
- •Задачі до теми
- •Практичні завдання
- •1) Розміщення нових акцій. Переважне право.
- •2) Оцінювання поточної ринкової вартості акцій.
- •3) Поняття курсу акції.
- •Задачі до теми
- •Практичні завдання
- •Погашення кредиту одним платежем.
- •Погашення кредиту частками
- •2.1) Погашення основної суми кредиту рівними частками.
- •2.2) Погашення кредиту рівними терміновими частками.
- •2.2.1) Прості проценти
- •2.2.2) Складні проценти
- •Дохідність кредитів з урахуванням комісійних
- •3.1) Проста ставка процентів
- •3.2) Складна ставка процентів
- •Розрахунки в умовах інфляції.
- •4.1) Проста ставка процентів
- •4.2) Складна ставка процентів
- •Задачі до теми
- •Тема 2. Грошовий ринок і ринок банківських позичок. Заняття № 3.
- •Задачі до теми
- •Практичні завдання
- •1) Нарахування простих процентів
- •1.1) Нарощення по простій процентній ставці позичкових процентів
- •1.2) Нарощення по простій процентній ставці авансових процентів
- •1.3) Порівняння дохідності різних депозитів (ефективна ставка простих процентів)
- •2) Нарахування складних процентів
- •2.1) Нарахування складних позичкових процентів.
- •2.2) Нарахування складних процентів при постійних внесках (фінансова рента)
- •2.3) Порівняння дохідності різних депозитів (ефективна ставка складних процентів)
- •3) Розрахунки в умовах інфляції
- •4) Депозитний сертифікат
- •Задачі до теми
- •Тема 3. Ринок похідних цінних паперів. Заняття № 4. Форвардні угоди
- •Основні принципи ціноутворення у форвардних контрактах.
- •Форвардні угоди з купівлі-продажу валюти.
- •Ф’ючерсні угоди
- •1) Механізм короткого хеджування ф’ючерсними контрактами полягає в паралельному проведенні операцій продажу на ринках спот та ф’ючерсному.
- •2) Механізм довгого хеджування ф’ючерсними контрактами полягає в паралельному проведенні операцій купівлі на ринках спот та ф’ючерсному.
- •Тема 4. Валютний ринок. Заняття№ 5. Валютні операції
- •Фондові індекси
Модуль. 1 Сутність та основи функціонування фінансового ринку
Тема 4. Ризик та ціна капіталу. Заняття № 2, 3
Розв’зування задач.
Задача 1. Кредит у розмірі 50 000 гр. од. надано на один рік з виплатою процентів по ньому при погашенні. Початкова процентна ставка по кредиту — 7%.
Визначити поправку на інфляцію kі та премію за ризик неповернення kн при очікуваному рівні інфляції і = 5% та ризику неповернення ін = 3%.
Задача 2. Ймовірність того, що очікуваний дохід по портфелю знаходиться в інтервалі [90 < R < 120], дорівнює 0,997.
Визначити середній очікуваний дохід M(R) та стандартне відхилення σ(R), якщо спостерігається нормальний розподіл ймовірностей.
Задача 3. Визначити очікувану дохідність портфеля M(R) та стандартне відхилення σ(R), якщо: Рi = 0,1; 0,2; 0,4; 0,2; 0,1; Ri = 10; 12; 17; 22; 24 тис. гр. од. (Pi — ймовірність того, що дохідність портфеля дорівнюватиме Ri).4.7. Кореляція доходу по цінному паперу з ринковим доходом становить 0,8; стандартне відхилення по цінному паперу = 0,15, стандартне відхилення ринкового доходу = 0,25. Визначте β цінного папера.
Задача 4. Кореляція доходу по цінному паперу з ринковим доходом становить 0,9; стандартне відхилення доходу по цінному паперу = 0,20; стандартне відхилення ринкового портфеля = 0,22. Визначте β цінного папера.
Задача 5. Інвестор придбав дві акції до портфеля у співвідношенні 60 % та 40 %. Акції мають однакове стандартне відхилення доходів — 0,33. Якщо коефіцієнт кореляції становитиме +1,0, то яким буде стандартне відхилення портфеля інвестора?
Модуль 2. Види фінансових ринків та їх характеристика.
Тема 1. Ринок капіталів. Заняття № 1, 2
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Дата, яка встановлена умовами випуску як дата відшкодування вартості облігації, називається датою погашення, а вартість, за якою погашається облігація, — вартістю погашення. Як правило, вартість погашення дорівнює номінальній вартості облігації. Хоча, наприклад, для індексованих облігацій вартість погашення обчислюється з допомогою індексу, визначеного в умовах випуску. Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" встановлюється мінімальна номінальна вартість облігації. Номінал будь-якої випущеної облігації має бути рівним або кратним установленій мінімальній вартості.
Облігація є одним з найпоширеніших інструментів боргу. Емітентами облігацій можуть виступати держава та підприємства всіх передбачених законом форм власності. Причому облігації можуть емітувати не тільки підприємства різних форм власності, а й об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства. Облігації підприємств, або корпоративні облігації, є одним із способів формування позикового капіталу, основою якого є коротко-, довгострокові кредити та боргові цінні папери.
Державні облігації гарантуються всім майном держави і призначені для залучення коштів на міжнародному (облігації зовнішньої позики) або внутрішньому фінансових ринках (облігації республіканських та місцевих позик). Кошти, одержані від їх реалізації, надходять до республіканських, місцевих бюджетів та позабюджетних фондів.
Вважають, що державні облігації менш ризикові, ніж корпоративні. У держави, навіть у найскрутнішій економічній ситуації, існує можливість розрахуватись за борговими зобов'язаннями за рахунок випуску нових боргових зобов'язань або додаткової емісії грошей. Як наслідок, рівень доходу за державними облігаціями меншими від рівня доходу за корпоративними облігаціями.
Для створення ринку довгострокового позикового капіталу необхідно утримувати темпи інфляції на стабільному та невисокому рівні (менш як 10%). У країнах, де темпи інфляції перевищують 20% на рік, дуже важко створити ринок довгострокового позикового капіталу, в тому числі ринок облігацій.
Існує два основних типи облігацій: процентні та безпроцентні, або дисконтні. За процентними облігаціями періодично через певний термін має сплачуватись визначений в умовах випуску процент, який називають купонним. Якщо процентна облігація запропонована для відкритого продажу з подальшим вільним обігом, вона повинна мати купонний лист на виплату процентів. Купони на виплату процентів на дату чергового платежу відрізаються і пред'являються для оплати.
Частіше за такими облігаціями сплачується фіксований процент, який визначається емітентом в умовах емісії, хоча може сплачуватись і змінний процент, який підлягає зміні через визначені інтервали часу.
За безпроцентними облігаціями, або облігаціями "з нульовим купоном", процентні виплати не здійснюються, проте такі облігації продаються за ціною, меншою від ціни погашення. В такому разі кажуть, що облігація продається зі знижкою, або дисконтом.
Існують так звані цільові облігації. За ними, як і за безпроцентними, не здійснюються процентні виплати, але при закінченні терміну обігу надаються визначені в умовах емісії товари чи послуги.
Іноді емітуються облігації, за якими емітент не бере на себе зобов'язань про їх остаточне погашення. Такі облігації називають вічними.
Абсолютна величина доходу за процентною облігацією дорівнює сумі отриманих процентних виплат та різниці цін купівлі та продажу цієї облігації, за безпроцентною облігацією — це додатна різниця цін купівлі та продажу цієї облігації.
Облігації, як і інші цінні папери, випускаються іменні та на пред'явника. Облігації підприємств можуть бути як іменними, так і на пред'явника, а облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик випускаються тільки на пред'явника.
Облігації можуть перебувати у вільному обігу на ринку або мати обмежене коло обігу залежно від умов випуску.
