1.3. Роль фінансового планування в управлінні доходами, витратами і прибутком підприємств торгівлі

Управління діяльністю торговельного підприємства вимагає врахування, наявності фінансових ресурсів для реалізації планів розвитку, оцінки впливу управлінських рішень на результати його діяльності. Вирішення цих завдань досягається в процесі фінансового планування діяльності підприємства. Фінансове планування являє собою процес прогнозування стану фінансів підприємства на перспективний період та розробки шляхів оптимізації фінансового становища відповідно до стратегічних цілей та завдань підприємства.

У процесі фінансового планування здійснюються:

прогнозування фінансових результатів діяльності підприємства у періоді, що планується, як у цілому, так і за окремими напрямками його діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна) шляхом оцінки розмірів його доходів та витрат;

оцінка вартості економічних ресурсів (активів), які необхідні підприємству для виконання планів господарської діяльності та об­слуговування виробничого процесу;

досягнення необхідного рівня платоспроможності та ліквідності підприємства впродовж усього прогнозованого періоду [мазаракі, с.754].

Фінансове планування дає можливість розглянути та порівняти можливі альтернативні варіанти фінансової стратегії підприємства та забезпечити на

30

цій базі досягнення підприємством сталих ринкових позицій та фінансового становища.

За допомогою фінансового планування досягається взаємокоординація різних напрямків діяльності підприємства з точки зору потреби у фінансових ресурсах та їх наявності. Це забезпечує вибір пріоритетних напрямків розвитку підприємства на основі узгодження різних цілей та можливих шляхів їх досягнення.

Фінансове планування дозволяє співставити різні варіанти управління фінансами торговельного підприємства загалом, та управління його доходами, витратами та прибутком, зокрема, та об'єктивно вибрати найкращий варіант розвитку підприємства та його фінансового забезпечення.

В процесі фінансового планування оцінюється реальність запланованих перспектив розвитку підприємства та ефективність управлінських рішень з будь-яких питань його діяльності, які пропонується здійснити у майбутньому.

Важливим етапом управління доходами, витратами та прибутком торговельного підприємства є складання плану його доходів, витрат та прибутку, який є основою прийняття подальших управлінських рішень. Цей плановий документ має зведений узагальнюючий характер.

Необхідність планування доходів, витрат і прибутку в ринкових умовах зумовлена потребою збереження і примноження власного капіталу в цілях економічного і соціального розвитку підприємств торгівлі та забезпечення прогнозованих прибутків на вкладений капітал.

Мета складання плану доходів, витрат і прибутку полягає у визначенні, узагальненні і координації в часі величини очікуваних доходів і витрат від операційної діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності, інших доходів і витрат, їх збалансування з таким розрахунком, щоб підприємство отримало валового і чистого прибутку в розмірі, необхідному для виплати дивідендів і самоокупності та самофінансування господарської діяльності. Вона відповідає основним цілям підприємства як самостійного господарюючого

31

статутного суб'єкта, який здійснює господарську діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу).

Об'єктами планування є дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід, валовий прибуток, операційні витрати, прибуток від операційної діяльності, доходи і витрати від інвестиційної та фінансової діяльності, інші доходи і витрати, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток підприємства. Іншими словами, об'єктами планування є грошові доходи і витрати та кінцевий результат від господарської діяльності підприємства [біла план, с.45-46].

Інформаційною базою для планування доходів, витрат та прибутку є:

• матеріали бухгалтерського обліку, фінансова і статистична звітність;

• матеріали аналізу доходів, витрат і прибутку за останні 3-5 років;

• чинні нормативні акти з питань ціноутворення, складу витрат, податкових і неподаткових платежів до бюджету і в цільові фонди держави, методичні рекомендації з фінансового планування і прогнозування;

• зовнішні інформативні матеріали про стан і перспективи розвитку економіки регіону і споріднених галузей;

• внутрівідомчі та власні методичні рекомендації щодо планування доходів, витрат і прибутку;

• перспективний план економічного і соціального розвитку підприємства;

• прогнозовані обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на плановий період;

• рекомендації щодо розподілу чистого прибутку.

Для розрахунку окремих показників плану можуть використовуватись різні методичні прийоми, вибір яких залежить від таких факторів, як наявність інформаційного забезпечення, ймовірність та визначеність змін у зовнішньому середовищі підприємства, державній політиці з питань цінового та податкового регулювання та інше.

32

У процесі планування доходів, витрат та прибутку найчастіше використовуються такі методи [біла, с.47]:

• метод прямого рахунку;

• нормативний метод;

• метод оптимізації планових завдань;

• метод експертних оцінок;

• балансовий метод.

Метод прямого рахунку передбачає розрахунок величини доходів, витрат і прибутку з урахуванням конкретних умов роботи підприємства (галузі, структурного підрозділу) та передбачуваних змін у майбутньому.

Нормативний метод ґрунтується на використанні науково-обґрунтованих норм і нормативів (цін, тарифів, ставок, розцінок, затверджених відповідно до чинного законодавства) для техніко-економічного обґрунтування планових завдань.

Метод оптимізації планових завдань ґрунтується на багатоваріантних розрахунках і виборі кращого з них.

Метод експертних оцінок використовується як метод перевірки ймовірності виконання планових завдань під впливом обчислення можливих типів фінансового ризику в роботі підприємства.

Балансовий метод використовується з метою ув'язування доходів і витрат та визначення фінансових результатів за видами діяльності, галузями, структурними підрозділами і підприємству в цілому.

План доходів, витрат і прибутку доцільно складати за формою, наближеною до звіту про фінансові результати.

З моделі балансового ув'язування доходів, витрат і прибутку можна виділити наступні етапи планування доходів, витрат і прибутку (рис. 1.4).

Наведені етапи планування взаємопов'язані. Вони дають можливість здійснювати процес планування послідовно зверху донизу і коригувати його знизу доверху з тим, щоб отримати оптимальну, економічно обгрунтовану величину прогнозованого прибутку, необхідного для виплати дивідендів,

33

самоокупності та самофінансування господарської діяльності на плановий період.

Рис. 1.4. Основні етапи планування доходів, витрат і прибутку торговельного підприємства.

Чистий дохід від реалізації товарів - це виторг від прогнозованого обсягу реалізації товарів за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших вирахувань з доходу (надані знижки, повернені товари, інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу). Величина чистого доходу залежить від:

- прогнозованого обсягу реалізації товарів;

- розміру ставок податків і зборів, які включаються в ціну товарів згідно з чинним законодавством;

- інших вирахувань з доходу.

34

Обсяг реалізації товарів прогнозується на основі матеріалів аналізу фактичних даних за останні 3-5 років з врахуванням маркетингових досліджень, чинного законодавства з оподаткування і ціноутворення.

Найбільш доцільно проводити багатоваріантні розрахунки цього показника, спрямовані на визначення його мінімального, максимального та цільового обсягу. ,

Для розрахунку мінімальної межі обсягів діяльності підприємства використовується методика визначення "точки" беззбитковості на базі інформації про рівень доходів та змінних витрат, обсяг постійних витрат, прогнозованих на майбутній період.

Максимальний обсяг діяльності підприємства визначається згідно з теорією рівноваги фірми і дорівнює обсягу діяльності, при якому досягається рівність між граничними доходами та граничними витратами підприємства.

Проект плану реалізації товарів підприємства визначається в межах критичних обсягів діяльності. При обгрунтуванні цільового значення цього показника на планований період слід врахувати:

• по-перше, обсяг чистого прибутку, необхідний підприємству для фінансування завдань виробничого та соціального розвитку;

• по-друге, потенційні можливості реалізації товарів при визначеній асортиментній та ціновій політиці підприємства.

Податок на додану вартість, акцизний збір та інші непрямі податки, які включаються в ціну товару, платники податку прогнозують на основі визначених обсягів реалізації товарів та чинного законодавства з оподаткування і ціноутворення.

Інші вирахування з доходу прогнозуються у випадках продажу товарів з наданням знижки. При цьому величина знижки повинна бути економічно обґрунтована. Вона не повинна перевищувати величину очікуваних додаткових доходів чи економії операційних витрат від реалізації продукції з наданою знижкою.

35

Із збільшенням обсягів реалізації товарів за умов незмінних ставок податків і зборів, величина чистого доходу збільшується, а його рівень (в % до обороту від реалізації товарів) залишається незмінним. Із зменшенням ставок податків і зборів величина і рівень чистого доходу зростає, що збільшує вірогідність зростання обсягів реалізації товарів за рахунок можливого зниження цін.

Чистий дохід від реалізації товарів призначений для покриття собівартості реалізованих товарів і формування валового прибутку.

Валовий прибуток за своєю економічною сутністю - це величина доходу, яка призначена на покриття операційних витрат і формування прибутку від операційної дальності.

Основними чинниками впливу на величину прогнозованого валового прибутку є величина і рівень:

• чистого доходу (ЧД) від реалізації товарів;

• собівартості реалізованої товарів (С);

• операційних витрат (ОВ);

• прибутку від операційної діяльності (ПО). Прогнозована величина валового прибутку може бути визначена:

1)як різниця між величиною чистого доходу і собівартістю;

2)як сума прогнозованої величини операційних витрат і прибутку від операційної діяльності.

Відповідно, рівень валового прибутку в % до обороту від реалізаці товарів може бути визначений:

1)як різниця між рівнем чистого доходу і рівнем собівартост обчислених в % до обороту від реалізації товарів;

2)як сума прогнозованих рівнів операційних витрат і прибутку в операційної діяльності.

Таким чином, величина і рівень валового прибутку знаходяться у прямій залежності від величини і рівня собівартості товарів. Для забезпеченняпокриття операційних витрат і формування прибутку від

36

операційної діяльності необхідно, щоб рівень собівартості у відсотках до обороту від реалізації товарів був прогнозованим. За умов низького рівня рентабельності операційної діяльності він повинен мати тенденцію до зниження. Тимчасова стабільність рівня собівартості можлива тільки за умов достатнього рівня рентабельності для самофінансування основної діяльності. Торговельні підприємства при укладенні договорів на поставку товарів повинні вишукувати бази постачання товарів високої якості за цінами (разом з витратами, що включаються у собівартість товарів), частка яких у ціні реалізації (продажу) не перевищувала б прогнозованого рівня собівартості товарів.

Величина і рівень прогнозованого валового прибутку одночасно знаходиться у прямій залежності від величини та рівня прогнозованих операційних витрат і прибутку від операційної діяльності. Але це зовсім не означає, що із збільшенням рівня прогнозованих операційних витрат і операційного прибутку можливе збільшення рівня валового прибутку (торговельної надбавки), оскільки стримуючими факторами є наступні:

• можливість продажу товарів за вищими цінами;

• можливість закупівлі товарів за умов, що їх собівартість не буде більшою ніж ЧД-ВІІ.

Тому операційні витрати та операційний прибуток за своїм рівнем у % до обороту від реалізації товарів повинні бути економічно обґрунтованими. З ростом обороту від реалізації товарів рівень операційних витрат повинен мати тенденцію до зниження.

В процесі планування валового прибутку і прибутку від операційної діяльності, необхідно досягти балансової ув'язки між прогнозованими показниками ЧД, С, ВП, ОВ і ПО, а саме:

ЧД-С=ОВ + ПО. (1-4)

На підприємстві можуть мати місце інші операційні доходи, крім доходів від реалізації товарів. Прогнозування цих доходів для кожного суб'єкта господарювання носить індивідуальний характер і має місце лише

37

при наявності вказаних джерел доходів. За рахунок інших операційних доходів збільшується прибуток від операційної діяльності, або зменшується збиток.

При плануванні розміру операційних витрат слід враховувати такі фактори, як:

• обсяг та структуру товарообороту підприємства;

• склад матеріально-технічної бази, рівень витрат на її експлуатацію;

• організація товаропостачання підприємства, рівень витрат на формування товарної пропозиції та товарних запасів (віддаленість від постачальників, характер господарських зв'язків, вид транспорту, пе-. ріодичність завозу абощо);

• склад трудових ресурсів підприємства, рівень продуктивності та інтенсивності праці, вимоги до організації та стимулювання праці;

• прогнозовані зміни витрат.

Планований розмір операційних витрат може бути визначено як шляхом застосування методу прямого розрахунку (з окремих видів витрат, враховуючи фактори, що їх обумовлюють), так і шляхом прогнозування загального розміру витрат, виходячи з їх рівня (у відсотках до товарообороту), який склався по підприємству. В останньому випадку слід врахувати також характер зміни рівня витрат за передплановий період, співвідношення між постійними та змінними витратами.

Розрахунок планового прибутку від операційної діяльності доцільно складати за формою звіту про фінансові результати підприємства з тим, щоб було зручно контролювати хід виконання плану і оперативного реагування на відхилення від плану.

Пошуки резервів збільшення обсягу обороту від реалізації товарів,» зниження собівартості реалізованої товарів, скорочення адміністративних, збутових та інших операційних витрат (перш за все за рахунок ефективного використання транспорту, підвищення продуктивності праці, високого рівня маркетингу) - шлях до зростання прибутку.

38

Не менш важливо вести пошуки збільшення величини інших операційних доходів, особливо від операційної оренди необоротних активів чи реалізації необоротних активів, які використовуються неефективно.

Наступним кроком є планування доходів (втрат) від участі в капіталі, інших фінансових доходів і витрат та інших доходів і витрат.

Планування доходів (втрат) від участі в капіталі проводиться за умов наявних або прогнозованих інвестицій, виходячи зі ставки доходу за домовленістю сторін (договір, угода). При цьому доцільно орієнтуватися на облікову ставку НБУ за кредит.

Інші фінансові доходи плануються при передбаченні перерахування коштів на депозитний рахунок, купівлі акцій та інших цінних паперів.

Величина фінансових витрат планується, виходячи з планової потреби в залученні позикових коштів та умов їх залучення. Вказані витрати прогнозуються методом техніко-економічних розрахунків.

Прогнозування інших доходів та витрат вимагає певних і підстав і для кожного підприємства носить індивідуальний характер.

Таким чином, прогнозований операційний прибуток з урахуванням плану доходів і втрат від участі в капіталі, інших фінансових доходів і витрат, інших доходів та інших витрат складе плановий прибуток від звичайної діяльності. Прибуток від звичайної діяльності підлягає оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.

Чистий прибуток - це прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства. Його можна визначити як різницю між прибутком звичайної діяльності і податком на прибуток.

Але оскільки у величині чистого прибутку зацікавлене само підприємство (його власники і наймані працівники), то його величина в процесі фінансового планування не повинна визначатися механічно як різниця між прогнозованим прибутком від звичайної діяльності і податком на прибуток, визначеним згідно з чинним законодавством . Величина чистого прибутку повинна бути прогнозованою і відповідати інтересам підприємницької діяльності.

39

В процесі планування чистого прибутку треба визначити мінімально необхідну його величину, але достатню для:

нарахування прогнозованих дивідендів власникам капіталу;

• прогнозованих відрахувань на економічний розвиток підприємства (необхідних для забезпечення простого і розширеного відтворення);

• фінансування прогнозованих заходів соціального спрямування;

• створення (поповнення) резервного капіталу.

У випадку, коли прогнозований чистий прибуток менший мінімально необхідного, то підприємству необхідно шукати внутрішні резерви додаткових доходів та економії витрат, або визнати господарську діяльність неперспективною. Збиток від звичайної діяльності прогнозувати не слід, оскільки означає, що підприємство наперед планує втрату частки власного капіталу і погіршення фінансового стану підприємства.

Завершується планування доходів, витрат і прибутку прогнозуванням використання чистого прибутку. Чистий прибуток за вирахуванням витрат за рахунок прибутку підлягає розподілу.

В процесі прогнозування напрямів використання прибутку необхідно виходити із дивідендної політики підприємства; потреби в ресурсах для поповнення власних оборотних коштів; потреби в капіталі для реальних інвестицій; потреби в коштах для соціальних потреб (соціальний розвиток і матеріальне заохочення).

У зв'язку з тим, що розмір доходів та витрат підприємства значною мірою залежить від зовнішніх факторів, які носять вірогідний характер, при розробці плану рекомендується проводити багатоваріантні розрахунки.; Найбільш доцільно оцінити оптимістичний, реалістичний та песимістичний прогноз розвитку діяльності підприємства і значення показників його діяльності. Різні варіанти проекту плану узгоджують між собою з врахуванням вірогідності розвитку діяльності підприємства.

40

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ПРИБУТКУ В ТОРГОВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ФІНАНСОВОМУ УПРАВЛІННІ