
- •1.Загальні відомості про операційну систему ms Windows.
- •2. Робота з об'єктами в текстовому редакторі (ms Word).
- •3. Основні категорії функції. Використання майстра для створення функцій
- •4. Поняття первинного та зовнішнього ключів.
- •5. Будування слайдів до презентації. Редагування слайдів. Поняття майстрів і шаблонів. Об'єкти та розмітки. Режими перегляду презинтації.
- •6. Функціональні характеристики фінансово аналітичних іс. Класифікація програмних систем для автоматизації бугалтерських робіт.
3. Основні категорії функції. Використання майстра для створення функцій
У Microsoft Excel використовується більше 100 функцій, об'єднаних по категоріях:
Функції роботи з базами даних
Функції роботи з датою і часом
Інженерні функції
Фінансові функції
Інформаційні функції
Логічні функції
Функції посилання і автопідстановки
Арифметичні і тригонометричні функції
Статистичні функції
Функції обробки тексту
Програма Excel має приблизно 60 математичних функцій за допомогою яких можна виконати загальні обчислення. Аргументами цих функцій є числові дані. Математичні функції функцій поділяються на 4 групи: арифметичні, логарифмічні, тригонометричні і матричні. Арифметичні функції: ABS (число) повертає абсолютне значення числа. Наприклад, вираз ABS(-2) дає число 2 Корінь (число) повертає додатне число квадратного кореня числа. Якщо число від‘ємне, то на екран виведеться повідомлення про помилку. 6
Степінь (число; показник степеня) підносить число до вказаної степені. Округ. (число; кількість рядків) округлює число до вказаного значення кількості десяткових розрядів. ОКРВВЕРХ (х; точність) повертає результат округлення з надлишком до найближчого числа, що кратне точності. Наприклад, вираз ОКРВВЕРХ (2.2552; 1) = 3. ОКРВНИЗ (х; точність) – це округлення з недостачею. Ця функція подібна до ОКРВВЕРХ. Наприклад, ОКРВНИЗ (2,2556; 1)=2. ОТБР (число; кількість розрядів) залишає вказану кількість розрядів числа після коми відкидаючи всі наступні не роблячи округлення. Тригонометричні функції: Пі ( ) виводить на екран число Пі з точністю до 15 чисел. РАДИАНЫ (кут в градусах) обчислює значення кута в радіанах. SIN (кут в радіанах чи в градусах) знаходить значення синуса кута. Cos (число; TAN(число)) повертає косинус, заданого тангенсу відповідно. ASIN (число) повертає значення арксинуса числа, тобто число, синус якого = числу. Матричні функції: Матричні функції застосовуються для рівнянь. МОПРЕД (матриця) повертає визначник матриці. Наприклад, МОПРЕД ({2; 4; 3; 5} ) повертає 2. МОБР (матриця) повертає обернену матрицю.
7
Застосування майстра функцій. Функцію у формулу можна вводити так: • Виділити комірку і виконати команду Вставка/ Функція. • Натиснути клавішу Вставка на панелі інструментів Стандартная • Натиснути кнопку Изменить формулу в рядку формул.
Майстер функції побудований за математичним принципом. У лівому списку розміщуються назви категорій функцій, а у правому – назви функцій вибраної категорії. Функції викликаються клацанням ЛКМ на її назві. Після цього відкривається вікно у яке вводиться аргументи функції та адреси комірок.
4. Поняття первинного та зовнішнього ключів.
Первинний ключ — це поле або набір полів у таблиці, які надають програмі Microsoft Office Access 2007 - Українська версія унікальний ідентифікатор кожного рядка. У реляційній базі даних, такій як Office Access 2007, відомості розділяються на окремі тематичні таблиці. Відтак зв’язки між таблицями та первинні ключі використовуються програмою Access для об’єднання даних. У програмі Access використовуються поля первинних ключів для для швидкого поєднання даних із кількох таблиць й об’єднання цих даних.
Після визначення первинного ключа його можна використовувати в інших таблицях для звертання до таблиці з первинним ключем. Наприклад, поле «Ідентифікатор клієнта» в таблиці «Клієнти» може також відображатися в таблиці «Замовлення». У таблиці «Клієнти» це первинний ключ. У таблиці «Замовлення» це поле називається «зовнішнім ключем». Тобто зовнішній ключ - це первинний ключ іншої таблиці.
8
Первинний
ключ
Зовнішній
ключ
Часто унікальний ідентифікаційний номер, такий як ідентифікаційний номер або серійний номер чи код, є первинним ключем в таблиці. Наприклад, є таблиця «Клієнти», в якій кожний клієнт має унікальний ідентифікатор. Поле ідентифікатора клієнта є первинним ключем.
Поле, яке найкраще підходить для первинного ключа, має кілька характеристик. По-перше, значення поля унікальним чином ідентифікує кожний рядок. По-друге, воно ніколи не буває пустим або нульовим — завжди містить значення. По-третє, поле рідко (найкраще — ніколи) змінюється. У програмі Access поля первинних ключів використовуються для швидкого зведення даних із кількох таблиць.
Прикладом неправильного вибору первинного ключа може стати поле імені або адреси. Обидва параметри містять відомості, які можуть із часом змінитися.
Для таблиці завжди потрібно вказувати первинний ключ. У програмі Access автоматично створюється індекс первинного ключа, який допомагає прискорити виконання запитів
9
та інших операцій. Також у програмі Access кожен запис має в полі первинного ключа значення, яке є унікальним.
Під час створення нової таблиці в поданні таблиці програмою Access автоматично створюється первинний ключ, якому призначається ім’я поля типу даних «Ідентифікатор» і «Автонумерація». За промовчанням в поданні таблиці поле приховано, але його можна побачити, якщо перейти до подання конструктора.
Якщо важко вибрати поля або набір полів для первинного ключа, можна використати стовпець, який містить тип даних «Автонумерація». Такий ідентифікатор не містить фактичних даних, що описують рядок, якому він відповідає. Доцільно використовувати ідентифікатори без даних, оскільки їхні значення не змінюються. Первинний ключ, який містить факти про рядок, — номер телефону або ім’я клієнта — може змінюватися, оскільки змінитися можуть власне відомості.
Стовпець із типом даних «Автонумерація» часто є найкращим вибором для первинного ключа, оскільки всі ідентифікатори продуктів різні.
У деяких випадках як первинний ключ таблиці можна використати кілька полів. Наприклад, для таблиці «Відомості про замовлення», в якій зберігаються позиції для замовлень, у первинному ключі можна використати два стовпці: «Код замовлення» та «Код товару». Первинний ключ, який використовує кілька стовпців, називається складним ключем.