Висновок

Передумовою пошуку оптимального регулювання господарських договорів, на мою думку, є те, що в умовах ринку автономія суб’єктів господарювання і державне регулювання, приватні й публічні інтереси повинні ефективно взаємодіятию

Теоретичні проблеми правового регулювання господарських договорів були предметом тривалої дискусії в радянському правознавстві. Проте в сучасному українському правознавстві ці питання знаходилися поза увагою науковців і висвітлювалися хіба що в деяких наукових статтях. Та цілком очевидним є те, що в умовах становлення нової системи господарювання питання господарського договору, його суттєвих ознак, порядку укладання наповнилися новим змістом та потребують новихб творчих підходів до їх теоретичного осмислення та юридичного аналізу. Хоча за роки незалежності в Україні прийнято чимало законодавчих актів, які певною мірою регулюють і договірні відносини у сфері господарювання, проте господарське законодавство в цій частині потребує подальшого удосконалення.

У сьогоднішньому господарському обороті України значне поширення мають відносини майнового найму і такі його різновиди, як оренда і прокат.

З економічної точки зору, майновий найм означає одержання майна у тимчасове користування за плату. Здаючи майно в найм, власник майна продає споживчу його вартість частинами.

До майнового найму організації чи громадяни вдаються у тих випадках, коли ту чи іншу річ купити обтяжливо або невигідно. Наприклад, у разі тимчасової потреби, або коли певна річ взагалі не може бути предметом купівлі-продажу. Наймодавцями є громадяни і організації, які тимчасово використовують майно.

За допомогою майнового найму розширюються господарські можливост використання майна.

Майновий найм слугує засобом взаємодопомоги між громадянами та

організаціями та сприяє упорядкуванню побуту громадян.

Правовідносини найму виникають на підставі договору, який є консенсуальним, сплатним і двостороннім. Разом з тим, законодавець допускає існування договору безоплатного користування майном.

Однак, на жаль, на сьогоднішній день в орендних відносинах існує багато невирішених проблем.

До числа нових тенденцій теорії і практики орендних відносин можна віднести прагнення глибше вивчити міжнародний досвід оренди з метою його осмислення і творчого використання. В сучасному світі орендні форми господарювання дістали широкого застосування. Одні з них добре відомі, інші менш відомі. До числа таких відноситься лізинг.

З допомогою лізингових операцій встановлюється тісний зв"язок між виробниками і споживачами техніки. Процвітання компанії в значній мірі залежить від конкурентноздатності зданого в оренду обладнання. У зв"язку з цим вся інформація про недоліки у його використанні, яка надходить від орендарів швидко доводиться до відома підприємства-виробника для прийняття необхідних заходів.

Незалежно від виду лізингових операцій, кількості їх учасників, організаційно-технічних та інших ознак загальним для них є певний вид зобов’язань, що виникають при здійсненні лізингових операцій. Як уже зазначалося, ці зобов’язання виникають з договору майнового найму і саме вони мають бути кістяком правового інституту лізингу. Саме тому правові норми, що регулюють відносини лізингу, і вміщено окремим параграфом до глави 57 “Найм (оренда)” проекту Цивільного кодексу України.

Проте проблему правового регулювання лізингу з урахуванням його особливостей, розглянутих вище, навряд чи можна вирішити шляхом застосування лише норм Цивільного кодексу. Реалізація запропонованих змін до законодавства є лише першим кроком до створення належної правової бази лізингу, який не можна зводити до звичайного договору майнового найму.

Лізингові операції являють собою певний комплекс організаційних,

фінансових та майнових відносин, що вимагають комплексного нормативного регулювання.

На мою думку, детально розглянувши всі сторони договору майнового найму, доцільно було б значно розширити коло статей у Цивільному кодексі, що стосується, зокрема, орендних транспортних засобів, обладнання, а також окремо виділити такий вид договору оренди як лізинг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ