Частина четверта

Еміграційна журналістика

Розділ п’ятнадцятий

Еміграційна журналістика. “Громади” м. Драгоманова

Загальні уявлення про еміграцію та діаспору. Її типи. Три хвилі української еміграції. Зародження української журналістики на еміграції. Видавнича діяльність Агапія Гончаренка: газета “Вестник Аляски” (1868 – 1872) та її українські матеріали. М. Драгоманов як видавець “Громади”. Громади як явища суспільно-культурного життя України. Громадівство в інтерпретації М. Драгоманова. Початок видавничої діяльності: “Лихі люди” Панаса Мирного як третя книжка “Громади”: новаторство змісту і форми. Перший том “Громади” і програма М. Драгоманова; теоретична: громадівство, безначальство, еволюція, федералізм; і ужиткова: добиватись скасування царської і чиновницької сваволі, працювати для українського мужика, виступити проти попівства, закласти українську пресу. Другий том “Громади”: відділ “Вісті з України” з рубриками “Здирство”, “Начальство”, “Темнота”; праця М. Драгоманова “Народні школи” в рубриці “Темнота”; огляд Ф. Вовка “Що нового по газетах?”; праця М. Драгоманова “Україна і центри”; логіка розвитку змістового дискурсу книжки. Четвертий том “Громади”: шевченківські матеріали: стаття Ф. Вовка “Т. Г. Шевченко і його думки про громадське життя” і праця М. Драгоманова “Шевченко, українофіли і соціалізм”. Система арґументів М. Драгоманова: відсутність належного оточення, релігійна концепція особи в творчості, віра в Бога, відсутність творів про нерівність у родині, жіночу емансипацію, дитячу неволю, прихильність до своєї породи, а не до інтернаціональних ідей, неправильна картина майбутнього, де панує індивідуальна, а не спільна праця, відсутність уявлень про суспільний поступ. Висновок: Шевченко не соціаліст. Форма його поезій необроблена. Завдання громадівців у Росії: затримати українську породу. Інші матеріали четвертого тому. Перетворення збірників на журнал “Громада”. Його загальна характеристика та найголовніші матеріали: “Програма “Громади”, статті С. Подолинського “Громадівство й теорія Дарвіна”, “Громадівський рух в Англії й Ірландії”, “Перегляд громадівського руху в Західній Європі”. Участь М. Павлика в журналі: початок повісті “Вихора”, огляди “Україна Австрійська”, “Новини з Австрійської України”. Статті сестер М. Павлика: Анни “Мої й людські гріхи, а панська та попівська правда” та Параски, “Он хто робить порядок межи людьми”. Праця М. Драгоманова в журналі, зокрема стаття “Україна Російська: мужицькі бунти й письменні бунтарі в 1880 р.” та інші твори. Припинення видання журналу. П’ята книжка “Громади” та її матеріали: нарис Л. Л. “Дорога по Полтавщині в 1876 р.”, стаття В. Навроцького “П’янство й пропінація в Галичині”, розділ М. Драгоманова “Звістки з України” та інші статті. Занепад “Громади” та її значення. Газета о. І. Волянського “Америка (1886 – 1890). Заснування о. Г. Грушкою газети “Свобода” (1893)…………………………………………………………………

Частина п’ята

Українська журналістика в росії

Розділ шістнадцятий

Українська альманахова журналістика в Росії

Альманахи як спосіб існування української журналістики в Росії в останній чверті ХІХ століття. Пожвавлення в Росії українського культурного життя на початку 1880-х років. Альманах “Луна” (1881), історія появи, основні матеріали: вірші Т. Шевченка, О. Кониського; оповідання “Приятелі” і еарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; участь в альманасі М.Старицького: вірші і водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”. Відгуки на альманах “Луна” в критиці. Альманах М. Старицького “Рада” (1883). Початкова і кінцева добірки віршів редактора. П. Куліш як автор “Ради”. Поетичний дебют в Україні Олени Пчілки і Б. Грінченка. Публікація в Україні повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Роман “Повія” Панаса Мирного. Драма М. Старицького “Не судилось”. Наукові матеріали: В. І. Василенка “Про хліборобські спілки”, М. Комарова “Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798 – 1883)”. Визначні твори другого тому: поема Олени Пчілки “Козачка Олена”, розділи з повісті Панаса Мирного “Як ведеться, так і живеться”. Значення альманаху “Рада”. Альманах “Нива” (Одеса, 1885): оповідання “Чортяча спокуса” І. Нечуя-Левицького. Відгуки на альманах. Альманах “Степ” (Херсон, 1886): оповідання І. Нечуя-Левицького “Невинна”, драма І. Карпенка-Карого “Бондарівна”; наукові статті російською мовою. Альманах “Складка” (Харків, 1887). Проза: оповідання Б. Грінченка “Одна, зовсім одна”; вірші альманаху, що стали народники піснями: “Розбите серце” В. Александрова і “Дайте бо жить!” Цезаря Білиловського; сатира “Горе-піїти” В. Самійленка. Наступні випуски альманаху “Складка” (1893, 1896, 1897). Найголовніші твори: драматична поема “Маруся Чураївна” В. Самійленка. Значення альманахової журналістики.………………………….