Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 44-49.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 282 - 296.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 219-233.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 207-230.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 131-141.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 96-106.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. Зарубу було затримано за вчинення шахрайства, і щодо нього була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК. В ході досудового слідства було встановлено, що за 4 роки до вчинення останнього злочину Заруба також зчинив шахрайство, але тоді йо­му вдалося втекти від працівників міліції та потерпілого, які нама­гались затримати його на місці злочину.

Варіант. За 4 роки до вчинення шахрайства Заруба вчинив кишенькову крадіжку.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідаль­ності Заруби за перший злочин? Який вплив матиме факт вчинен­ня першого злочину на кваліфікацію другого злочину?

2. Сітало за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, був звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) № 307 Дарницького району м. Києва, де він працював слюсарем-сантехніком. Протягом перших 6 місяців з дня пере­дачі на поруки він поводив себе належним чином, але потім кілька разів з’являвся на роботу в стані сп’яніння, допустив прогул, а за 2 місяці до закінчення річного строку поручительства вчинив ще одну крадіжку.

У зв’язку з цим колектив ЖЕКу прийняв рішення про відмо­ву від поручительства за Сітало і направив це рішення до відпо­відного суду.

Яке рішення щодо Сітало має прийняти суд? Чи може вчи­нена ним друга крадіжка розглядатись як повторна?

3. Відбуваючи покарання у виді позбавлення волі на певний строк, Брязкун вчинив у ВТК незакінчений замах на умисне вбивство. Про цей злочин правоохоронні органи не дізнались. Через 12 років Брязкун вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, але і цього разу затриманий не був. Через 2 роки 6 місяців Брязкун був затриманий за носіння фінського но­жа без відповідного дозволу. В ході досудового слідства стало відомо про перші два злочини, вчинені Брязкуном. У зв'язку з цим строки досудового слідства неодноразово продовжувались. і спра­ва була передана до суду через 1 рік 6 місяців після затримання Брязкуна за вчинення останнього злочину.

Варіант 1. У ВТК Брязкун вчинив незакінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів.

Варіант 2. Через 12 років після незакінченого замаху на умисне вбивство Брязкун вчинив злочин, передбачений ст. 116 КК.

Ознайомтеся зі статтями 115, 116, 118 і ч. 2 ст. 263 КК.

Яке рішення щодо перших двох злочинів має (може) прийняти суд?

4. Через 1 рік 10 місяців після вчинення Поліщуком злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК, щодо нього була порушена кримі­нальна справа. В ході досудового слідства було встановлено, ще за рік до вчинення цього злочину Поліщук при одержанні квартири здійснив підроблення документа та його використання, а також дав хабара начальнику відділу райдержадміністрації. Водночас бу­ло встановлено, що з боку останнього мало місце вимагання хаба­ра, а за підроблення документа та його використання Поліщук під­лягав звільненню від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію, який набув чинності через два місяці після вчинення них злочинів.

Як має бути вирішене питання про кримінальну відповідаль­ність Поліщука за вчинені ним злочини, якщо досудове слідство тривало 3 місяці?

5. Книш брав участь у груповій хуліганській бійці, але затриманий за цей злочин не був. Через 3 роки він на ґрунті особистих неприязних стосунків заподіяв умисне легке тілесне ушкодження своєму сусідові Бабенку. Останній з цього приводу пройшов освідування, але заяву до суду не подав. Через 1 рік 10 місяців після вчинення другого злочину Книш знову побив Бабенка, заподіявши на цей раз умисне легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

З приводу двох останніх злочинів Бабенко звернувся до суду в порядку ч. 1 ст. 27 КПК. Була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК. Під час судового розгляду був також встановлений факт участі Книша у груповому хуліганстві. У зв’язку з цим щодо нього була порушена окрема (друга) кри­мінальна справа за ч. 2 ст. 296 КК.

Кримінальна справа щодо Бабенка, порушена за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК, слухалась судом 3 місяці; досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за ч. 2 ст. 296 КК, тривало 2 місяці.

Варіант. Через 3 роки після вчинення першого злочину Книш заподіяв Бабенку умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. У зв’язку з цим друга кримінальна справа щодо нього була порушена за ч. 2 ст. 296; ч. 1 ст. 122 КК.

Ознайомтеся зі статтями 122, 125, 296 КК та ч. 1 ст. 27 КПК.

Яке рішення має прийняти суд у кожній кримінальній справі?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 283-290 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.4

ПОНЯТТЯ І МЕТА ПОКАРАННЯ

1. Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.

2. Відмінність кримінального покарання від інших видів державного примусу і заходів громадського впливу.

3. Мета покарання. Законодавче визначення мети покарання і його практичне значення. Наука кримінального права про мету покарання.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. 50.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 296-306.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 233-235.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 230-236.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С.142-144.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 106-108.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.5

СИСТЕМА І ВИДИ ПОКАРАННЬ

1. Система покарань.

2. Основні покарання.

3. Додаткові покарання.

4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 51-64.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 306-315.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 238-262.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 236-252.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 145-159.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 108- 128.

ЗАДАЧІ:

1. Військовим судом гарнізону старшого лейтенанта Грицюка засуджено за ч. 1 ст. 424 КК до обмеження волі на строк 3 роки. У своїй апеляції він просив військовий суд регіону врахувати конкретні обставини, за яких він допустив перевищення влади, позитивні дані про його особу, і призначити замість обмеження волі службові обмеження для військовослужбовців.

Чи може військовий суд регіону задовольнити апеляцію Гри-цюка без застосування ст. 69 КК?

2. Безуглий, керуючи власним автомобілем, перевищив доз­волену швидкість і вчинив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід дістав середньої тяжкості тілесне ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Безуглого засуджено до арешту на строк 6 місяців.

В апеляції Безуглий просив призначити замість арешту ви­правні роботи, оскільки, хоча йому виповнилось 62 роки, він про­довжує працювати слюсарем-сантехніком, позитивно характе­ризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

Яке рішення за апеляцією Безуглого має прийняти апеля­ційний суд?

3. Після святкування свого дня народження Колотовкін, якому в цей день виповнилося 18 років, узяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки Колотовкін наніс два удари ножем в груди Федюку і один удар в живіт Шпарику. Федюк помер у лікарні наступного дня, а Шпарик — за п’ять днів. Колотовкіну пред’явлено обвинувачення за п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК.

Чи може суд у разі визнання Колотовкіна винним за пред’яв­леним звинуваченням призначити йому покарання у виді дові­чного позбавлення волі?

4. За привласнення чужого майна в особливо великих розмірах Горобця засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Серед майна був жилий будинок у сільській місцевості, в якому Горобець та його сім’я постійно проживали.

Вважаючи, що жилий будинок не підлягає конфіскації, Горобець подав апеляцію на вирок місцевого суду в цій частині. Чи підлягає апеляція задоволенню?

5. Кривенко була засуджена за крадіжку без обтяжуючих обставин до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців з відрахуванням у доход держави 20% заробітку. Через 2 місяці після початку відбування цього покарання вона самовільно залиши ла місце роботи, виїхала за межі України і повернулася назад через півроку.

Як має бути вирішене питання про відповідальність Кри­венко?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 290-297 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

З КУРСУ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

Н.Е. 2.6

ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

1. Принципи призначення покарання.

2. Загальні засади призначення покарання.

3. Обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність.

4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті.

5. Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.

6. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

7. Призначення покарання за сукупністю вироків.

8. Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.

9. Розв’язування задач.