5. Фактори здоров'я людини
Вітчизняними і зарубіжними вченими встановлено, що на здоров'я людини впливає ряд факторів, згрупованих певним чином (мал. 2). Встановлено, що здоров'я людини на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у людей, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров'я може бути кращим, ніж у людей, які живуть в екологічно забрудненій місцевості. Наприклад, мешканці сільських регіонів дихають чистішим повітрям порівняно з міськими жителями, котрі вимушені дихати повітрям, забрудненим вихлопними газами машин і шкідливими відходами підприємств. Відходи промислових підприємств потрапляють до навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, грунт, на якому ростуть плодові культури, трав'янисті рослини, що є їжею не тільки для людини, але й для тварин, у тому числі й домашніх. Тому часто людина споживає екологічно забруднені продукти, що негативно позначається на стані її здоров'я. До іншої групи факторів (20%) належить генетичний фактор (спадковість). Відомо, що у батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є всі передумови для народження здорових дітей. Також доведено, що передумови негативної спадковості можна частково
Мал.2. Фактори здоров'я
чи повністю усунути, дотримуючись здорового способу життя. Наприклад, учні, котрі мають несприятливу спадковість із короткозорості та ще й готують уроки при слабкому освітленні, близько розташовують книгу під час читання, довго дивляться телепередачі, створюють умови для розвитку та закріплення аномальної короткозорості. Але школярі, котрі мають несприятливу спадковість із короткозорості, яка ще не виявилась, можуть запобігти погіршенню зору, якщо будуть дотримуватись правил гігієни зору, режиму дня, достатньо приділяти увагу фізичним вправам та раціональному харчуванню. Хоча питаннями збереження та зміцнення здоров'я займається система охорони здоров'я, учені-спеціалісти стверджують, що здоров'я людини залежить від неї лише на 10 %. До функцій системи охорони здоров'я відносять професійну діагностику захворювань, висококваліфіковане лікування хворих, ефективність лікарських препаратів, профілактичну роботу лікарів щодо попередження захворювань. На 50% здоров'я людини (отже, суспільства в цілому) залежить від способу її життя. Умови, в яких перебуває індивід, визначаються рядом характеристик місця його проживання (наприклад, сільська чи міська місцевість, ступінь озеленення, розташування поблизу промислового підприємства чи віддалік нього і т.п.). Спосіб життя визначається, наприклад, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні. чи дотримується режиму роботи, навчання і відпочинку. Це один із прикладів, які демонструють необхідність вивчення валеології – предмета, що сприяє формуванню знань, умінь і навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя. Ви ознайомились із загальною класифікацією факторів здоров'я. Вона є певним орієнтиром і потребує корекції. Кожен регіон має свої особливості, і в родині на перший план виступають ті чи інші групи факторів здоров'я, але їх необхідно знати і брати до уваги у своєму житті. І не можна не враховувати, що за будь-якого випадку 50% вашого здоров'я залежить від способу життя, тобто в буквальному розумінні знаходиться у ваших руках.
Висновок
Здоров’я – цінність для людини, необхідна передумова для повноцінного (якісного) життя задоволення матеріальних і духовних потреб, участі в трудовій, соціальній, науковій, культурологічній та інших видах діяльності. Спосіб життя – це одна з найважливіших біосоціальних категорій, яка інтегрує уявлення про відповідний тип життєдіяльності людини (Никифоров Г.С.,2003). Він характеризується особливостями повсякденного життя людини, яке охоплює його трудову діяльність, побут, форми дозвілля, участь в громадському житті, матеріальні і духовні потреби, норми і правила поведінки тощо. В даний час, доведено, що із сукупності всіх факторів детермінуючих здоров’я людини, 55% припадає на спосіб життя. В свою чергу, до основних факторів, які визначають спосіб життя людини необхідно віднести: матеріальні умови життя, рівень загальної культури і освіченості, статеві, вікові і конституційні особливості людини, кількість здоров’я, якість довкілля, професію, особливості сімейних відносин і сімейне виховання, звички людини, можливості щодо задоволенння біологічних і соціальних потреб. При цьому, спосіб життя людини включає три категорії: рівень, якість і стиль життя (Лаптев А.К., 1998). Поняття „здоровий спосіб життя” – це концентрований вираз взаємозв’язку способу життя і здоров’я людини. Здоровий спосіб життя об’єднує все те, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських і побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах. Він орієнтує діяльність індивідуму в напрямку зміцнення і розвитку індивідуального і суспільного здоров’я. Здоровий спосіб життя визначається по-різному. Про те, в більшості випадків його розглядають як свідоме і щасливе життя індивіда [Сержантов В.Ф.,1997], яке базується на розумінні і тлумаченні різних сфер життєвої реальності людини на основі універсальних законів буття. Отже, здоровий спосіб життя визначається свідомістю людини, вірніше її самосвідомістю. Здоровий спосіб життя – це і здібність/потреба розкрити власний „талант”- тілесного життя, духовних здібностей і можливостей (людині дається талант не для закопування, а для розкриття і відтворення). Це повинно бути використано як на користь індивідуму , так і усього світу. Очевидно це і є суть здорового способу життя, його стилю. Важливим є те, щоб людина була готовою до реалізації свого природнього „таланту”, вирішення відповідних життєвих завдань. Ця готовнісь передбачає знання певної сукупності принципів :
в людині від природи закладені всі унікальні властивості Всесвіту;
в основі здорового способу життя лежить позитивне мислення, позитивне відношення до себе і до інших;
єдиною умовою збереження людини як виду є гармонійна фізична досконалість тілесної оболонки за рахунок власних зусиль та індивідуальної програми здорового способу життя;
шлях до Homo valiens (людина здорова) лежить через єдність логічного та інуїтивного, матеріального і духовного, гармонію зі Всесвітом: єдність людини і Бога; єдність людини і Природи; єдність між народами і людей між собою ; сприйняття самого себе – гармонія).
принцип єдності „слова-звуку”, „геометричної форми-числа”.Цей принцип визначає життя Всесвіту.
Викладені вище принципи, їх використання дозволять людині здійснити інтеграцію акмеологічних, валеологічних та екологічних знань як умови розвитку людини в органічній єдності з Природою. Адже, хвора людина страждає не тільки фізично. Ламаючи здоров’я людини, недуга “попутно” зміню і її соціальне становище, уявлення про себе; взаємовідносини з оточенням. Що здоров’я – найбільше багатство людини, ми починаємо розуміти тільки вже шукаючи кращого лікаря і дорогих ліків з етикеткою – made in. А необідно лише першопочатково задуматись про всю цінність здоров’я й можливо тоді наслідки не будуть згубними.
Список використаної літератури
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология.- Киев: Здоров’я,1998.
2. Журавльова И.В., Шилова Л.С. и др. Отношение человека к здоровью и продолжительность жизни. – М.: 1989
3. Опанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. - К.: Здоров’я, 199
4. Бабин І.І., Царенко А.В., Черняк В.М., Яцук Г.Ф. Пізнай себе. Матеріали до курсу "Валеологія". - Тернопіль: ТДПІУО, ТОШО, 2002.
5. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: ФиС, 1990.
6. Никифоров Г.С. Здоровье как системное понятие /Психология здоровья / По ред. Г.С. Никифорова. – СПб. – 1998.