
Акваріум – форма діяльності в малих групах.
Об’єднайте учнів у групи по 4-6 учасників, познайомите їх із завданням. Одна з груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії: прочитавши завдання вголос: обговоріть його в групі за 3-5 хв., дійдіть спільного рішення.
Поки діюча група займає місце в центрі, учитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусій в малих групах. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають. Не втручаючись у перебіг обговорення. По завершення відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною? Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
Бесіда триває 2-3 хв. Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію. В кінці вчитель підбиває підсумки уроку або обговорюють роботу однієї із груп.
Висновки
Суть інтерактивного навчання: навчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва.
Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.
Найбільш відомі форми інтерактивних методів - «велике коло», «карусель», «акваріум», «дебати», «розумовий штурм», «Джиг-соу».
Інтерактивні технології (ІТ) можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити важливу роль цих технологій у сучасній освіті.
Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. ІТ найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТ найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.
Список літератури
Андрєєва Н. Самостійна робота та елементи інтерактивної методики –К., 2005. – 214 с.
Васютинський В. Психологія влади в інтерактивному дискурсі // "Ї". - 2003. - № 30. - C. 62-71
Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади // Дивослово. - 2005. - № 2. - C. 5-19
Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості // УМЛШ. - 2002. - № 37. - C. 7-9
Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: Розвиток комунікативних і мовних умінь // Дивослово. - 2004. - № 10. - C. 2-11
Куріцина М. "Відчуй себе інтелектуалом!" : Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів // Освіта . - 2005. - № 9. - C. 4-5
Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Дивослово. - 2004. - № 10. - C. 8-10
Подлевська Н. Формування культури спілкування в учнів 10-11 класів методами інтерактивного навчання // Українська мова і література в школі. - 2005. - № 4. - C. 10-13
Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник; За ред. О. І. Пометун. -К.: А.С.К., 2004. -192 с.
Салтовська В. Використання інтерактивних методів навчання на уроках розвитку мови // Рідна школа. - 2005. - № 3. - C. 16-18