1992 Року.

Адвокатура не є державним органом, не входить до системи органів

держави і її відношення до системи правоохоронних органів пояснюється

тільки логікою її функціональної діяльності, спрямованої на сприяння

захисту прав, свобод і представлення законних інтересів фізичних і

юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги. Адвокатура — це

добровільне професійне громадське об’єднання, незалежне від органів

держави.

Діяльність адвокатури регламентується Законом України "Про адвокатуру"

від 19 грудня 1992 року.

Закон виокремлює різні організаційні форми і види діяльності

адвокатури. Зокрема, адвокат має право займатися адвокатською діяльністю

індивідуально, відкривати своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими

адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори і інші адвокатські

об’єднання.

4. Висновок

Розбудова самостійної держави — тривалий і складний процес. Україна

настирливо веде пошуки власного історичного шляху. В держапному

будівництві є і здобуїки, і прорахунки. Найбільшим досягненням молодої

демократії республіки є прийняття Конституції України. Чималими є здобутки

у сфері зовнішніх відносин. Україна стала рівноправним членом світової

спільноти. Майже завершено процес реформування державного механізму, але

не ліквідовані протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади.

Значні зміни відбулися в судовій системі, в інших правоохоронних органах.

Не припиняється кропітка робота з формування законодавства. За роки

незалежності Верховна Рада України прийняла близько 600 законів. В умовах

відсутності цілісної концепції переходу від тоталітарного до

демократичного суспільства багато з них виявилися відірваними від життя.

Створення нових законодавчих актів, внесення змін і доповнень до чинного

законодавства часто здійснювалося на недостатньому науковому і юридично-

технічному рівні…

… життя триває, пудується наша держава, і якою вона буде залежить тількі

від нас.

5. Список використаної літератури.

Я.Малик, Б.Вол, В.Чуприна “Історія української державності” – Львів 1995

р. – стр. 3-15, 28, 38-49.

С.Кульчицький, М.Настюк, Б.Тищик “Історія держави і права України” – Львів

1996 р. – стр. 7-10, 17-31, 145-172.

А.Панюк, М.Рожик “Історія становлення української державності” – Львів

1995 р. – стр. 32-34, 41-45, 98-140.

О.Шевченко “Історія держави і права України” – Київ 1996 р. – стр. 68-78.

Хрестоматія “Історія держави і права України” за ред. О.Шевченка – Київ

1996 р. – стр. 78-80, 81-83, 110-115.

С.Грабовський, Л.Шкляр “Нариси з історії українського державотворення” –

Київ 1995 р. – стр. 96-115, 168-179.

“Хрестоматія з історії держави і права України” том 1, за ред.

В.Гончаренка – Киів 1997 р. – стр. 29-39, 145-145, 155-157, 163-167, 171-

173, 216-217.

“Хрестоматія з історії держави і права України” том 2, за ред.

В.Гончаренка – Киів 1997 р. – стр. 10-13, 21-24, 28-32, 36-40, 44-47, 52-

61, 74-75, 98-99, 100-102, 176-178, 685-689, 704-707.

П.Музиченко “Історія держави і права України” – Одеса 1998 р., чистина 2 –

стр. 237-256.