Графи логічної структури теми:

„Рентгенологічні ознаки захворювань серця”

Показник	Характеристика показника
Стан дуг по контурах	Звичайно – в прямій проекції у немовлят диференціюють тільки по 2 дуги справа, зліва
	У дорослих – дві дуги справа та чотири зліва
	Збільшення радіусу кривизни та довжини – тоногенна дилатація
	Сплощення дуги та збільшення дожини – міогенна дилатація
Положення	Звичайно – посередині – (1/3тіні серця праворуч, 2/3 ліворуч від середньої лінії)
	Дуга аорти на 1,5 см не досягає грудинно-ключичного суглобу
	Косе – кут нахилу вісі серця 43°-48°
	Вертикальне - кут нахилу вісі серця більше 48°
	Горизонтальне - кут нахилу вісі серця 42° та менше
Розміри	Звичайні
	Збільшені
Конфігурація	Звичайна
	Мітральна – талія серця згладжена – передсердно-судинний кут тупий
	Аортальна – талія серця зліва підкреслена - передсердно-судинний кут прямий
	Краплеподібна – різновид мітральної при вертикальному положені
	Трикутна – нема талії ні зліва, ні справа, куляста
Стан кардіо-діафрагмальних кутів	Гострий – звичайно
	Прямий – тоногенна дилятація
	Тупий – міогенна ділятація
Структура тіні	Однорідна – звичайна інтенсивність тіні аорти менше, ніж тінь серця
	Неодноріна – за рахунок звапнених кілець, клапанів, перикарду, паразитів
	Неоднорідна при підвищенні інтенсивності тіні серця у її правому верхньому квадранті при збільшенні розмірів лівого передсердя
Ретрокардальний простір	У нормі вільно у правій косій на рівні лівого передсердя – контрастований стравохід прямий
	У нормі вільно у лівій косій і бічній на рівні лівого шлуночку і дорівнює 1,5 см . Контрастований стравохід нашаровується на тінь лівого шлуночку, прямий
Ретростернальний простір	У нормі вільний на всіх проекціях на рівні судинного пучка
Рентгенофізіологічні показники	Нормальні
	Змінені
Стан легеневого малюнку	Звичайні
	Гіперволемія
	Артеріальна легенева гіпертензія
	Венозна легенева гіпертензія
	Капілярна легенева гіпертензія
	Набряк легенів
	Гемосідероз
Стан коренів	У дорослих ширина правої легеневої артерії 1,5 см. Лівої легеневої – 2,1-2,5 см
	У нормі венозний коефіцієнт відношення діаметру верхньої легеневої вени до діаметру нижньої менше 1

6

Пояснююча частина.

Особливості зображення серця і великих судин у дітей.

Серце суцільною повздовжньою перегородкою поділяється на праву венозну і ліву артеріальну. Кожна з них має два відділи: передсердя і шлуночок. У праве передсердя впадають верхня та нижня порожниста вени та вінцевий синус, у ліве - 4 легеневих вени. З лівого шлуночку виходить аорта, яка несе артеріальну кров до великого кола кровообігу. З правого шлуночку виходить легеневий стовбур, який несе венозну кров в легені по малому колу кровообігу.

Між передсердями і шлуночками існують передсердньо-шлуночкові отвори. Отвори мають клапани: лівий передсердньо-шлуночковий - двостулковий, або мітральний, правий передсердньо-шлуночковий - тристулковий. Клапани між лівим шлуночком і аортою і правим шлуночком і легеневим стовбуром мають по три півмісяцеві стулки.

Стінка серця має три шари: внутрішній - ендокард, середній - міокард, зовнішній - епікард.

Перикард (осердя) - навколосерцева сумка, в якій розташовано серце. Розрізняють волокнисте та серозне осердя. Волокнисте осердя вкриває серце, переходить в адвентиціальну оболонку великих судин. Серозне осердя поділяється на вісцеральну - епікард, та паріетальну пластинки - між ними є порожнина товщиною до 1,5 мм, в якій вміщується до 50 мм серозної рідини.

Аорта поділяється на висхідну, дугу і низхідну частини.

Від дуги аорти справа відходить плечоголовний стовбур. Зліва загальна сонна та ліва підключична артерії. Легеневий стовбур являє собою коротку /до 5 см/ але широку /до 3 см/ судину, яка виходить з правого шлуночку на рівні сполучення грудини з Ш ребром зліва, розташоване спереду і ліворуч, під дугою аорти на рівні Th IV він поділяється на праву і ліві легеневі артерії.

Крім того до плечоголовний судин відносять праву та ліву плечоголовні вени, утворені при злитті внутрішніх яремних і підключичних вен, які розташовані спереду і назовні від артерій.

Верхня порожниста вена коротка /до 6 см/ і широка - 2 см судина, що утворюється внаслідок злиття правої і лівої плечоголовних вен, вона розташована нижче хряща 1 ребра. Над правим головним бронхом у задню стінку верхньої порожнистої вени впадає непарна вена.

Нижня порожниста вена, яка збирає кров від нижніх кінцівок, органів черевної порожнини та її стінок, впадає в праве передсердя по задньо-нижній її поверхні легеневі вени формуються із сегментарних вен легенів. Найчастіше існує по дві в кожній легені, але їх кількість може варіювати від 1 до 7. діаметр кожної із двох досягає 15-18 мм.

Методи променевого дослідження.

Рентгеноскопія, рентгенографія, рентгенокімографія. Метод реєстрації на рентгенівській плівці рухів серця, які реєструють з допомогою пристрою рентгенкімографа. Рух краєутворюючих крапок серцево-судинного контуру реєструється на рентгенівській плівці у вигляді зубців. Аналізуючи, які вивчають амплітуду, частоту та ритм руху окремих порожнин серця та судин. Показання до застосування: уточнення топографії креєутворюючих порожнин, вивчення скоротливої функції міокарду, диференційна діагностика набутих та природжених уражень серця і великих судин.

Протипоказання - не виконують у маленьких дітей.

Томографія: лінійна, КТ, МРТ. Остання протипоказана дітям з трансплантатами судинних скрепок, кардіостимуляторів. МРТ дозволяє визначити морфологічний та функційні показники, які характеризують його стан. Але не може за точністю діагностики замінити катетеризацію та ангіографію. МРТ не застосовують жінкам у першому триместрі вагітності.

Катетеризація - методика дослідження серця та магістральних судин за допомогою катетера, який вводиться в їх порожнини. Після цього вивчають тиск і газовий склад крові, записують ЕКГ та фонокардіограму, встановлюють наявність і розміри шунта і напрямок скиду крові. Через катетер закривають відкриту артеріальну протоку, дефекти в перегородках, проводять ендоваскулярну дилатацію коронарних та інших судин.

Через катетер проводять ангіокардіографію, аортографію, коронарографію - дослідження серця і судин після введення в їх порожнини контрасних речовин, наприклад, варографін, омніпак / неіонний/. Цей метод застосовують для анатомічної і функціональної деталізації діагностики захворювань серця і судин, перикарда, пухлин, тощо.

7

Ускладнення: пошкодження та спазм судин. Тромбоемболія, зміни тиску, частоти пульсу тощо. Ускладнення: пошкодження та спазм судин. Тромбоемболія, зміни тиску, частоти пульсу тощо. .

Протипоказання: ендокардит, набряк легенів, кровохаркання, пароксизмальна тахікардія, флебіт, тощо.

Самим розповсюдженим методом дослідження серця є ехокардіографія.

Показання: уточнення стану окремих порожнин серця, внутрішньо-серцевих структур, великих судин, перикарду. Існує ехокардіоскопія і -графія в режимі реального часу та Доплерографія.