Місце метрологічної служби галузі зв’язку в дмс
У галузі зв’язку поліпшення якості передачі інформації та підвищення використання засобів та споруд зв’язку забезпечується за рахунок удосконалення технічної експлуатації та управління, використання досягнень науково-технічного прогресу. При цьому використовується велика кількість ЗВТ для вимірювання різноманітних ФВ. Для управління складними, розподіленими у просторі об’єктами, якими є об’єкти зв’язку, та формування регулюючого впливу результати вимірювань повинні бути зрівнюваними. Умовою порівняння множини окремих вимірювань є забезпечення необхідної точності вимірювань, а також їх єдність – стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю. Ці вимоги до вимірювань можуть бути виконані тільки за допомогою ефективно та надійно діючої системи забезпечення єдності і точності вимірювань – системи МЗ.
Метрологічна служба галузі є складовою частиною МС країни. Її діяльність спрямована на прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і поліпшення якості технічних засобів та послуг зв’язку. До складу ДМС входять МС галузі зв’язку, а також МС операторів зв’язку.
Головними задачами, які стоять перед МС галузі, є:
визначення основних напрямків діяльності, координація і здійснення робіт з МЗ, розробки, виробництва, випробувань і експлуатації систем, засобів та послуг зв’язку або інших сфер діяльності;
розробка і впровадження сучасних методів вимірювань і ЗВТ, автоматизованого контрольно-вимірювального обладнання;
участь у розробці і впровадженні нормативних документів з метрології;
проведення метрологічної атестації методик виконання вимірювань, які здійснюються в галузі зв’язку;
проведення метрологічної експертизи технічних завдань, проектної, технологічної документації, проектів стандартів та інших нормативних документів;
забезпечення повірки, калібрування і ремонту ЗВТ;
здійснення метрологічного контролю і нагляду за станом та застосуванням ЗВТ, за дотримуванням метрологічних правил і норм, за використанням атестованих методик виконання вимірювань;
контроль за своєчасним поданням на державні приймальні випробування або державну метрологічну атестацію ЗВТ, що використовуються у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд;
взаємодія з метрологічними центрами і ериторіальними органами Держспоживстандарту, підприємствами і організаціями інших галузей з питань МЗ;
участь у роботах з міжнародного співробітництва в сфері МЗ техніки та послуг зв’язку.
Організація МС галузі здійснюється на підставі «Типового положення про метрологічну службу Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації», затвердженого Наказом Мінтрансзв’язку України 14.04.2006 № 349.
Положення про метрологічну службу Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації (далі - Положення) розроблено на основі Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і Типового положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, органів управління об’єднань підприємств, підприємств та організацій, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.02.2005 р. N 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2005 за № 307/10587 (далі - Типове положення).
Положення погоджено листом Держспоживстандарту України від 11.10.2005 № 8771-6-4/25.
Положення визначає структуру, загальні положення, головні завдання, функції і права усіх підрозділів метрологічної служби (далі – МС) Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації (далі – Держзв`язку) незалежно від форм власності та виду діяльності.
Метрологічна служба Адміністрації зв’язку являє собою централізовану систему і складається з таких ланок:
заступник директора Адміністрації зв’язку, який курирує діяльність у сфері МЗ;
Управління стандартизації, сертифікації та метрології (УССМ) Адміністрації зв’язку;
Головний метролог галузі зв’язку;
Головна організація з метрологічної служби (ГОМС) – Одеський науково-дослідний інститут зв’язку (ОНДІЗ);
Базові організація з метрологічної служби (БОМС):
Український науково-дослідний інститут зв’язку (УНДІЗ);
Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення (УНДІРТ);
Науково-інженерний центр лінійно-кабельних споруд Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (НІЦ ЛКС ДУІКТ);
- метрологічні служби підприємств галузі зв’язку та їх підрозділів.
Велика кількість типів ЗВТ в галузі обумовила створення на мережі зв’язку додаткової організаційної структури МС – регіональних лабораторій з повірки, калібрування та ремонту ЗВТ (РЛПР).
Структура і штати РЛПР, а також інших підрозділів МС, встановлюється керівництвом підприємств зв’язку, у складі яких створюються РЛПР і інші підрозділи.
Основною ланкою МС галузі є МС операторів зв’язку, яка створюється для виконання або організації таких основних робіт, як організація та проведення обліку ЗВТ, що використовується на підприємстві, складання переліку тих засобів, які підлягають повірці і калібруванню, розробка графіків повірки і калібрування, проведення ремонту ЗВТ і т.і.
Виконання робіт із забезпечення єдності вимірювань, які покладено на МС оператора зв’язку, здійснюється у тісній взаємодії з органами ДМС.
*****
Фінансування діяльності Державної метрологічної служби здійснюється за рахунок: коштів державного бюджету; надходжень від виконання робіт із державного метрологічного контролю, інших метрологічних робіт та надання метрологічних послуг; коштів від виконання науково-дослідних робіт; інших надходжень, передбачених законом.
Обов'язковому фінансуванню за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають:
фундаментальні дослідження та розроблення нормативних документів у галузі метрології;
створення, вдосконалення, придбання, утримання та експлуатація державних еталонів;
роботи, пов'язані з діяльністю державних служб єдиного часу і еталонних частот, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;
роботи, пов'язані з виконанням державних та багатогалузевих науково-технічних програм у галузі метрології;
роботи з державного метрологічного нагляду.
Кошти на виконання перелічених робіт визначаються щорічно під час формування Державного бюджету України та Програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік виходячи із можливостей Державного бюджету України.
У соціально-економічних і науково-технічних програмах обов'язково повинні
передбачатися розділи з метрологічного забезпечення та визначатися джерела фінансування робіт щодо виконання завдань цих розділів.
Підприємства, організації і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності оплачують метрологічні роботи, пов'язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах всіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 17 Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, отримані за виконання зазначених метрологічних робіт та надання метрологічних послуг, передбачених частиною 5 статті 12 Закону, можуть використовуватися метрологічними центрами і територіальними органами Держстандарту України для забезпечення їх виробничої та наукової діяльності.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, а також підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління, які фінансуються із Державного бюджету України, виконують всі роботи, пов'язані із забезпеченням єдності вимірювань, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на їх утримання на відповідний рік, згідно з їх розрахунками, а також коштів, одержаних за надання метрологічних послуг.
Фінансування діяльності метрологічних служб всіх інших підприємств і організацій проводиться за рахунок коштів цих підприємств і організацій.
1. Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості ”ДП “УкрНДНЦ ”
2. Державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий
центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів
ДП “Укрметртестстандарт”
3. Державне підприємство “Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем” ДП “НДІ “СИСТЕМА”, м. Львів
4. Національний науковий центр „Інститут метрології”, м. Харків
12. Держ. пiдприємство" Криворiзький науково - виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Кривбасстандартметрологiя"
13. Державне пiдприємство "Кримський науково- виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Кримстандартметрологiя"
14. Держ. пiдприємство "Луганський регiональний науково- виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Луганськстандартметрологiя"
15. Державне пiдприємство "Львiвський науково - виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" Львiвський РДЦСМС
16. Державне пiдприємство "Миколаївський регiональний центр
стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Миколаївстандартметрологiя"
17. Державне пiдприємство "Одеський регiональний центр
стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Одесастандартметрологiя"
18. Держ. пiдприємство "Полтавський регiональний науково- технiчний центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Полтавастандартметрологiя"
19. Державне пiдприємство" Рівненський науково-виробничий центр
стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Рiвнестандартметрологiя"
20. Держ. пiдприємство "Севастопольський НВЦ стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Севастопольстандартметрологiя"
21. Державне пiдприємство "Сумський регiональний науково- виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Сумистандартметрологiя"
22. Державне пiдприємство "Тернопiльський науково-виробничий
центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Тернопiльстандартметрологiя"
23. Державне пiдприємство "Харкiвський регiональний науково- виробничий
центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП Харкiвстандартметрологiя"
24. Державне пiдприємство "Херсонський науково-виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Херсонстандартметрологiя"
25. Державне пiдприємство "Хмельницький регiональний центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Хмельницькстандартметрологiя"
26. Державне пiдприємство "Чернiгiвський науково-виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Чернiгiвстандартметрологiя"
27. Державне пiдприємство "Черкаський науково-виробничий
центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Черкасистандартметрологiя"
28. Державне пiдприємство "Чернiвецький регiональний науково- виробничий центр стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" ДП "Буковинастандартметрологiя"
29. Державне пiдприємство "Донецький дослiдний завод "Еталон"
30. Державне пiдприємство "Державний реєстр системи сертифiкацiї"
Матеріали для повторення
№ |
UВ |
ΔU |
ΔU 2 |
|
UВ |
ΔU |
ΔU 2 |
1 |
145 |
- 0,5 |
0,25 |
|
145 |
-5 |
25 |
2 |
140 |
- 5,5 |
30,25 |
|
140 |
-10 |
100 |
3 |
145 |
- 0,5 |
0,25 |
|
145 |
-5 |
25 |
4 |
105 |
- 40,5 |
1640,25 |
|
130 |
-20 |
400 |
5 |
130 |
- 15,5 |
240,25 |
|
150 |
0 |
0 |
6 |
150 |
+ 4,5 |
20,25 |
|
150 |
0 |
0 |
7 |
150 |
+ 4,5 |
20,25 |
|
155 |
+5 |
25 |
8 |
155 |
+ 10,5 |
110,25 |
|
175 |
+25 |
625 |
9 |
175 |
+ 29,5 |
855,56 |
|
160 |
+10 |
100 |
10 |
160 |
+ 14,5 |
210,25 |
|
|
|
|
∑ |
1455 |
|
3127,81 |
|
1350 |
|
1300 |
Uср |
145,5 |
|
σu = 18,6 |
Uср |
150 |
|
σu = 13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10
I
.
Всі 10 вимірювань σu
=√(1/10 -1) ∑
Δu2 =
√(1/9)3127,81 = 18,6
І=1
Проверяем отсчеты на наличие промаха:
Подозрительным выглядит отсчет № 4
Вычисляем нормированное отклонение U4 от среднего значения
Z = │ U4 - Uср │/ σu = 2,18
Согласно критерию Шовене при z = 2.18 количество опытов, при котором полученный отсчет нельзя считать промахом, равно 17. Это число больше, чем N =10 ( число измерений = 10). Следовательно данное измерение (U4 = 105) следует считать промахом. Исключаем его из ряда измерений и проводим новый расчет при 9 измерениях.
9
I
І.
9 вимірювань : σu
=√(1/9 -1) ∑
Δu2 = √(1/8)1350
= 13
І=1
Проверяем отсчеты на наличие промаха:
Подозрительным выглядит отсчет № 8
Вычисляем нормированное отклонение U8 от среднего значения
Z = │ U8 - Uср │/ σu = 1,92
Согласно критерию Шовене при z = 1,92 количество опытов, при котором полученный отсчет
нельзя считать промахом, равно 9, т.е. столько, сколько мы провели. Поэтому оставляем все измерения.
Виходячи з довірчої ймовірності Р=0,98 при 9 спостереженнях знаходимо значення коефіцієнта Стьюдента tр = 2,9
2. Визначаємо довірчі межі відхилення вимірюваної величини
Δйм
= ± tр
σu/
√ n = 2,9 х (13/√ 9 ) = ±
12,57
3. Визначаємо результат істинного значення вимірюваної напруги та довірчі межі:
Uд = Uср ± Δйм = (150 ± 12,57), P = 0,98
Таблиця 1. Коефіцієнти Стьюдента
n |
P |
||||||||
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,95 |
0,98 |
0,99 |
0,999 |
|
2 |
1,0 |
1,38 |
2,0 |
3,1 |
6,3 |
12,7 |
31,8 |
63,7 |
636,6 |
3 |
0,82 |
1,06 |
1,3 |
1,9 |
2,9 |
4,3 |
7,0 |
9,9 |
31,6 |
4 |
0,77 |
0,98 |
1,3 |
1,6 |
2,4 |
3,2 |
4,5 |
5,8 |
12,9 |
5 |
0,74 |
0,94 |
1,2 |
1,5 |
2,1 |
2,8 |
3,7 |
4,6 |
8,6 |
6 |
0,73 |
0,92 |
1,2 |
1,4 |
2,0 |
2,6 |
3,4 |
4,0 |
6,9 |
7 |
0,72 |
0,90 |
1,2 |
1,4 |
1,9 |
2,4 |
3,1 |
3,7 |
6,0 |
8 |
0,71 |
0,90 |
1,1 |
1,4 |
1,9 |
2,4 |
3,0 |
3,5 |
5,4 |
9 |
0,71 |
0,90 |
1,1 |
1,4 |
1,9 |
2,3 |
2,9 |
3,4 |
5,0 |
10 |
0,70 |
0,88 |
1,1 |
1,4 |
1,8 |
2,3 |
2,8 |
3,3 |
4,8 |
15 |
0,69 |
0,87 |
1,1 |
1,3 |
1,8 |
2,1 |
2,6 |
3,0 |
4,1 |
20 |
0,69 |
0,86 |
1,1 |
1,3 |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,9 |
3,9 |
30 |
0,68 |
0,85 |
1,1 |
1,3 |
1,7 |
2,0 |
2,5 |
2,8 |
3,7 |
Отбор промахов по критерию Шовене |
|||||||||
Z |
M |
Z |
M |
Z |
M |
Z |
M |
Z |
M |
1.00 |
2 |
1.40 |
3 |
1.80 |
7 |
2.20 |
18 |
2.60 |
54 |
1.02 |
2 |
1.42 |
3 |
1.82 |
7 |
2.22 |
19 |
2.62 |
57 |
1.04 |
2 |
1.44 |
3 |
1.84 |
8 |
2.24 |
20 |
2.64 |
60 |
1.06 |
2 |
1.46 |
3 |
1.86 |
8 |
2.26 |
21 |
2.66 |
64 |
1.08 |
2 |
1.48 |
4 |
1.88 |
8 |
2.28 |
22 |
2.68 |
68 |
1.10 |
2 |
1.50 |
4 |
1.90 |
9 |
2.30 |
23 |
2.70 |
72 |
1.12 |
2 |
1.52 |
4 |
1.92 |
9 |
2.32 |
25 |
2.72 |
77 |
1.14 |
2 |
1.54 |
4 |
1.94 |
10 |
2.34 |
26 |
2.74 |
81 |
1.16 |
2 |
1.56 |
4 |
1.96 |
10 |
2.36 |
27 |
2.76 |
87 |
1.18 |
2 |
1.58 |
4 |
1.98 |
10 |
2.38 |
29 |
2.78 |
92 |
1.20 |
2 |
1.60 |
5 |
2.00 |
11 |
2.40 |
30 |
2.80 |
98 |
1.22 |
2 |
1.62 |
5 |
2.02 |
12 |
2.42 |
32 |
2.82 |
104 |
1.24 |
2 |
1.64 |
5 |
2.04 |
12 |
2.44 |
34 |
2.84 |
111 |
1.26 |
2 |
1.66 |
5 |
2.06 |
13 |
2.46 |
36 |
2.86 |
118 |
1.28 |
2 |
1.68 |
5 |
2.08 |
13 |
2.48 |
38 |
2.88 |
126 |
1.30 |
3 |
1.70 |
6 |
2.10 |
14 |
2.50 |
40 |
2.90 |
134 |
1.32 |
3 |
1.72 |
6 |
2.12 |
15 |
2.52 |
43 |
2.92 |
143 |
1.34 |
3 |
1.74 |
6 |
2.14 |
16 |
2.54 |
45 |
2.94 |
152 |
1.36 |
3 |
1.76 |
6 |
2.16 |
16 |
2.56 |
48 |
2.96 |
163 |
1.38 |
3 |
1.78 |
7 |
2.18 |
17 |
2.58 |
51 |
2.98 |
173 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z = │X - Ā│/Sx
- относительное отклонение случайной величины x от её
среднего значения Ā в единицах среднеквадратического отклонения,
M - число ожидаемых измерений, начиная с которого отклонение
Z не может считаться промахом.