34. Основні структурні змінні ввп.

Структурні зміни ВВП. Структурні зміни ВВП пов’язані зі зміною структури і питомої ваги його складових елементів.

Основні структурні зміни, що відбуваються в обсязі ВВП, пов’язані між собою. До них слід віднести:

• зміни структури й питомої ваги споживчих товарів і послуг;

• зміни структури й питомої ваги інвестиційних товарів;

• зміни структури й питомої ваги державних закупок товарів і послуг;

• зміни структури й питомої ваги експортних поставок;

• зміни структури й питомої ваги імпортних поставок.

35. Інституціональні механізми і їх призначення.

Інституціональні механізми. Для тощо щоб забезпечити безперервне зростання продуктивності, держава, як правило, формує на національному, галузевому чи регіональному рівнях спеціальні інституціональні механізми, такі як різноманітні дослідні та навчальні центри, інститути, асоціації.

Зараз у світі здійснює свою науково-дослідну діяльність близь­ко 150 міжнародних, національних, регіональних центрів з питань продуктивності та управління.

36. Інфраструктура економіки і її види.

Інфраструктура економіки. Інфраструктура економіки — це сукупність певних галузей, які забезпечують життєдіяльність країни, її населення. Інфраструктура економіки поділяється на виробничу, ринкову та соціально-побутову.

Виробнича інфраструктура — це галузі економіки, які забезпечують функціонування промисловості та сільського господарства. До виробничої інфраструктури відносять транспорт і транспортне господарство, лінії електропередач, трубопроводи, водо­постачання, засоби інформації та зв’язку, організації й фірми, які забезпечують виробництво послугами технологічного та дослідного характеру.

Інфраструктура ринку (ринкова інфраструктура) — це різноманітні фірми, компанії, які своєю діяльністю сприяють оптимальному формуванню зв’язків між суб’єктами ринкових відносин.

Так, наприклад, інфраструктура товарного ринку складається із організацій оптової та роздрібної торгівлі, товарних бірж, торгових домів, посередницьких фірм, системи зв’язку, спеціальних державних органів з питань регулювання ринку (антимонопольний комітет, комітет із контролювання цін тощо).

До інфраструктури фінансового ринку входять банківська система, фондові біржі, валютні біржі, брокерські та страхові компанії, аудиторські фірми.

До інфраструктури ринку праці входять біржі праці (центри зай­нятості), державна система обліку попиту на робочу силу, перепідго­товки кадрів, регулювання міграції, система дотацій населенню та ін.

Соціально-побутова інфраструктура — це всі галузі, які забезпечують життєдіяльність населення. До соціально-побутової інфраструктури входять організації охорони здоров’я, освіти, тор­гівлі, пасажирського транспорту, зв’язку для населення, міські комунікації, підприємства побутового та комунального господарства, громадське харчування тощо.

37. Сутність фіскальної політики.

Фіскальна політика. Фіскальна політика — це система держав­ного оподаткування фізичних, юридичних осіб, спрямована на досягнення певних соціально-економічних та екологічних цілей. До таких цілей слід віднести забезпечення високого рівня продуктивності й зайнятості, підвищення рівня екологічності довкілля тощо.

Головним завданням фіскальної політики є встановлення оптимального співвідношення між податками та витратами, яке не допускає надмірних коливань економічних циклів, високої інфляції та сприяє максимальній зайнятості й постійному зростанню національної продуктивності.

Поштовхом для широкого застосування фіскальної політики стала «Велика депресія» у США (1929—1933 рр.), яка переконала економістів, політиків, державних діячів у тому, що капіталістична економіка не спроможна стабільно розвиватися без державного втручання.

Теорія фіскальної політики була ґрунтовано розроблена Дж. Кейнсом і його послідовниками. На їх думку, активна фіскаль­на політика повинна сприяти послабленню кризових явищ в економіці, підвищенню платоспроможного попиту населення.