19. Класифікація персоналу.

Персонал. Персонал — це певна кількість людей, які виконують свої професійні та функціональні обов’язки, забезпечуючи продуктивну діяльність організації.

Згідно з Класифікатором професій працівники підприємств за професійними ознаками поділяються так: «керівники, «професіонали», «фахівці», «технічні службовці», «робітники».

Керівники. До професійної групи «керівники» відносять керівників первинних підрозділів, структурних підрозділів вищого рівня, керівників підприємств незалежно від форм власності й видів діяльності.

Професіонали. До професійної групи «професіонали» відносять професії, що передбачають високий рівень знань у галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, агрономічних, ме­дичних чи гуманітарних наук.

Завдання професіоналів полягає у збільшенні наявного обсягу знань, у розробленні та застосуванні певних концепцій, теорій і мето­дів для вирішення постійно існуючих у суспільстві й країні проблем.

Професіонали залежно від складності завдань та обов’язків повинні мати певну кваліфікацію, яка підтверджена:

• дипломом про вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста чи магістра;

• дипломом про присудження вищого ступеня:

• кандидата наук;

• доктора наук;

• атестатом про затвердження вченого звання:

• старшого наукового співробітника;

• доцента;

• професора.

Фахівці. До професійної групи «фахівці» відносять працівників, які мають високий рівень знань в одній або в кількох галузях природознавчих, технічних чи гуманітарних наук. Професійні зав­дання та обов’язки фахівців полягають у виконанні спеціальних робіт з використанням знань відповідних наук.

Фахівці повинні мати кваліфікацію, яка підтверджується дипломом чи якимось іншим документом, а саме:

• молодшого спеціаліста;

• бакалавра;

• спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування, аспірантуру, клінічну ординатуру тощо);

• спеціаліста, виконання професійних обов’язків якого пов’я­зані з керуванням складними технічними комплексами або їх обслуговуванням.

Технічні службовці. Професія технічних службовців передбачає набуття ними відповідних знань у такому обсязі, який буде достатній для підготовки, збереження чи відновлення інформації та проведення обчислень. Професійні обов’язки технічних службовців зводяться до виконання секретарських функцій, роботи на комп’ютерах, запису та опрацювання цифрових даних, виконання операцій з грошового обігу, надання довідок, реєстрації чи передачі інформації тощо.

Технічні службовці повинні мати загальну середню та професійну освіту або загальну середню освіту та професійну підготовку на виробництві.

Робітники сфери торгівлі та побутових послуг. Працівники, що належать до цієї професійної групи, повинні мати відповідні знання, що дозволяють їм надавати різноманітні побутові послуги або займатись торгівлею в крамницях чи на ринках. Ці працівники виконують свої професійні завдання, що пов’язані з поїздками, побутовим обслуговуванням, харчуванням, охороною, під­триманням правопорядку тощо.

Практично всі працівники цієї професії повинні мати повну загальну середню освіту та професійну освіту або повну загальну серед­ню освіту та професійну підготовку, отриману на виробництві.

Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства. Працівники цієї професії повинні мати знання, що дозволяють продуктивно працювати в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, у галузях риборозведення та рибного промислу. Завдання та обов’язки робітників цієї професії повинні бути спрямовані на вирощування врожаю, розведення тварин, добування риби чи її розведення, збереження та експлуатацію лісів, реалізацію продукції фізичним та юридичним особам.

Робітники цієї професії повинні мати повну загальну та професійну освіту або повну загальну середню освіту та професійну підготовку, отриману на виробництві.

Кваліфіковані робітники маломеханізованої праці. Робітники цієї професії повинні мати знання, що дозволяють їм здійснювати вибір способів використання матеріалів та інструментів, необхідних технологічних операцій та стадій робочого процесу. Робітники цієї професії, як правило, займаються видобутком корисних копалин, будівництвом чи виробленням різної продукції, використовуючи різноманітний інструмент.

Робітники цієї професії повинні мати повну загальну середню та професійну освіту або повну загальну середню освіту та професійну підготовку, одержану на виробництві. Праця робітників цієї професії пов’язана з виконанням робіт середньої кваліфікації.

Оператори та складальники устаткування й машин. Працівники цієї професії повинні мати знання, необхідні для складання машин і устаткування та їх експлуатації. Їхня праця застосовується в процесі розроблення корисних копалин, виробництва продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами, складання виробів із деталей чи вузлів.

Робітники цієї професії повинні мати повну загальну середню та професійну освіту або повну загальну середню освіту та професійну підготовку, отриману на виробництві.

Найпростіші професії. Робітники найпростіших професій, як правило, мають знання, які дозволяють виконувати їм прості виробничі завдання, застосовуючи для цього ручні інструменти, а прикладаючи в окремих випадах значні фізичні зусилля. Виконання професійних завдань цих працівників пов’я­зано з продажем товарів на вулиці, збереженням та охороною майна, прибиранням, чищенням, пранням, прасуванням та виконанням низькокваліфікованих робіт у видобувній, сільськогосподарській, риболовній, будівельній та промисловій галузях тощо.

Наявна середня освіта та мінімальна професійна підготовка достатні для виконання своїх професійних обов’язків.