
- •2. Основні елементи глобальної економіки
- •Глобальна економіка містить у собі такі основні елементи:
- •Важлива роль у формуванні й диверсифікації міжнародного виробництва належить спільним підприємствам (joint ventures) і вільним економічним зонам.
- •Основними методами, які використовуються при налагодженні коопераційних зв'язків, є:
- •Місце міжнародної торгівлі в системі мев.
Основними методами, які використовуються при налагодженні коопераційних зв'язків, є:
здійснення спільних програм;
спеціалізація в договірному порядку;
створення спільних підприємств (СП).
Створення виробничих спільних підприємств - один із трьох основних методів коопераційної діяльності, що дістає усе більш широке розповсюдження в Україні, так само як і в світі. Це так звана інтегрована кооперація, коли під єдиною організаційною формою поєднується капітал декількох учасників для досягнення окремих, спільно погоджених цілей Сучасний розвиток системи міжнародних економічних відносин проходить під впливом прискореної глобалізації економіки, і головною рушійною силою цього процесу, на думку експертів, виступають транснаціональні корпорації (ТНК), що представляють собою найбільш потужну частину корпоративного бізнесу і відіграють провідну роль у зміцненні зв'язків світової економіки.
Сприятливі умови для розвитку міжнародного виробництва створюються у вільних економічних зонах, зокрема, у технопарках і технополісах.
У високих технологіях провідну роль відіграють інформаційні технології. Прогрес у цій області створює такі продукти, які дозволяють отримати найбільш оперативну й повну інформацію з будь-якого питання. Сучасна людина зобов'язаний уміти орієнтуватися в інформації, яка надходить, й виділяти найбільш важливу зі всього потоку інформації для підтримки своєї професійної конкурентоспроможності.
В цей час у сфері високих технологій виникли три найкрупніших центри - тріада США, Японія, Західна Європа, між якими ведеться основна конкурентна боротьба, що стимулює прогрес в економіці.
Світовий ринок і міжнародна торгівля
Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних відносин між країнами. Для національної економіки участь у міжнародній торгівлі здобуває форму зовнішньої торгівлі. На частку торгівлі припадає 80 % усього обсягу МЕВ.
Міжнародна торгівля є наймогутнішим чинником розвитку економік окремих країн і міжнародної економіки в цілому.
Місце міжнародної торгівлі в системі мев.
по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв'язків – експорту капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва;
по-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами, в остаточному підсумку, визначає динаміку міжнародного обміну послугами;
по-третє, розвиток міжнародної торгівлі є важливою передумовою регіональної економічної інтеграції й сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці;
по-четверте, стимулює процеси зарубіжного інвестування й міжнародних розрахунків
NB! Світовий товарообіг підраховується шляхом підсумовування тільки обсягів експорту всіх держав, виражаються традиційно в доларах США.
Облік експортних поставок здійснюється в цінах FOB, що включають у себе всі витрати, пов'язані з доставкою товару до борту корабля і його переходом за поручні судна в порту відвантаження. (Міжнародні правила інтерпретації термінів, які застосовуються в комерційних справах, відомі як “Інкотермс-2000”.)
Облік імпортних поставок здійснюється в цінах СIF, що включають вартість вантажів, а також витрати по страхуванню вантажу в шляху і його транспортуванні (морському фрахту) до порту призначення.
Серед більшості країн, з яскраво вираженою спеціалізацією, експортується біля половини загального обсягу виробництва, а Саудівська Аравія, яка спеціалізується на нафтовидобутку, експортує 80 % нафти.
Однак, за винятком випадків спеціалізації на виробництві життєво важливих продуктів типу нафти, залежність країни від реалізації на світовому ринку одного єдиного продукту пов'язана з більшим ризиком. Незважаючи на це, у світі є кілька країн, розвиток економіки яких іде саме по такому шляху.
Міжнародна валютно-фінансова система
Міжнародна валютна система являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства. Її виникнення й наступна еволюція відображають об'єктивний розвиток процесів інтернаціоналізації капіталу, що вимагає адекватних умов у міжнародній грошовій сфері. Основними конструктивними елементами МВС є світовий грошовий товар і міжнародна ліквідність, валютний курс, валютні ринки, міжнародні валютно-фінансові організації й міждержавні домовленості.
В основі цієї глобалізації бізнесу й фінансів лежало наступне:
Досягнення технічного прогресу (комп'ютеризація й розвиток телекомунікацій)
Зменшення втручання держави в економіку й фінанси в таких промислово розвинених країнах, як США, Великобританія і Японія
Збільшення міжнародних потоків капіталу (банківські позички, випуск міжнародних облігацій, портфельних капіталовкладень).
Слід зазначити, що розміщення регіонів по території Європи у відповідності зі ступенем їх інноваційності підтверджує, що й найбільш активна людська діяльність спостерігається в промислово - розвинених країнах, не залежно від географічного місця розташування. Найбільш активно діяльність людини відбувається в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Північній Америці і Європі, Азія - вздовж Транссибірської магістралі. Далі йдуть: Латинська Америка, Північна Африка, Австралія.