Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1_1.2_Найважлив_ш_ елементи глобальної еко....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
107 Кб
Скачать
☆

Важлива роль у формуванні й диверсифікації міжнародного виробництва належить спільним підприємствам (joint ventures) і вільним економічним зонам.

Спільні підприємства (СП) створюються в таких формах: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства, холдинги й т. д. Вони характеризуються трьома визначальними ознаками: спільним майном, спільним управлінням і спільним розподілом прибутку. Сфера діяльності спільних підприємств включає передвиробничу стадію (науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи, інформаційні послуги), процес виробництва товарів, збут і післяпродажне обслуговування, співробітництво в галузі фінансів, страхової справи, транспорту, туризму й ін.

Винятково сприятливі умови для розвитку міжнародного виробництва створюються у вільних економічних зонах

Розрізняють безмитні зони або зони вільної торгівлі, експортно-промислові зони, парки технологічного розвитку, зони страхових і банківських послуг (of shore), імпортно-промислові зони.

У розвинених країнах дістали широке розповсюдження переважно вільні митні й транзитні зони, технополіси й технопарки. У практиці розвиваючихся країн більшість вільних зон спрямовані на експортне виробництво. Для країн з перехідною економікою характерним є використання різних видів комбінованих (комплексних) зон.

NB! Функціональною сферою світової економіки, у якій відображається рух різноманітних ресурсів, що переміщюються між країнами, регіонами, фірмами і юридичними особами, є міжнародний обіг, світова торгівля.

NB! Найважливіші тенденції в розвитку міжнародної торгівлі викликані впливом на його динаміку й структуру сучасної науково-технологічної революції, радикальних змін, які відбуваються в системі “наука - техніка - виробництво”. Різко загострюється конкуренція на світових ринках товарів і послуг, підсилюються регіоналізація міжнародної торгівлі й відповідна сегментація єдиного світового ринку; зростає інтерналізація торгівлі, тобто відносно відокремлюється міжфірмовий товарообмін з метою економії на ринкових трансакціях; усе більш виразно проявляються процеси натуралізації товарообміну (бартер), особливо між державами колишнього СРСР, які загрожують звести ці відносини на рівень простої форми обміну Важливою функціональною складовою економічної структури світу є міжнародна валютно-фінансова система В умовах значного розширення ринкових відносин за рахунок держав Центральної, Південно-Східної Європи й колишнього СРСР роль цієї сугубо економічної сфери світового господарського життя незмірно підсилюється, збільшуються масштаби й обсяги міжнародних фінансово-кредитних операцій, зростає кількість суб'єктів валютно-фінансових відносин, з'являються нові міжнародні й регіональні валютно-кредитні організації Сфера міжнародного виробництва. Міжнародна кооперація (МК) і міжнародна спеціалізація (МС) є формами міжнародного поділу праці, а також виражають його сутність.

Міжнародна спеціалізація виробництва (МСП) розвивається за двома напрямками:

    • виробничому;

    • територіальному

У свою чергу, виробничий напрямок підрозділяється:

а) на міжгалузевий;

б) внутрішньогалузеву спеціалізацію;

в) спеціалізацію окремих підприємств.

Територіальна МСП включає спеціалізації:

а) окремих країн;

б) групи країн;

в) регіонів на виробництві певних товарів і їх частин для світового ринку.

Міжнародна спеціалізація виробництва - динамічна форма міжнародного поділу праці. В 50- 60-ті роки ХХ ст. провідне місце займала спеціалізація виробництва на рівні первинних галузей (авто-, авіабудування, виробництво пластмас, підшипників, радіоапаратури й т.д.). В 70- 80-ті роки - внутрішньогалузева МСП і відповідний обмін товарами-аналогами, які розрізняються за споживчими характеристиками (наприклад, колісних тракторів на гусеничні машини, шкіряного взуття на гумову й т.п.).

Інша форма міжнародного поділу праці - міжнародне кооперування виробництва (МКП). Його об'єктивною основою є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил, а також процес сталих виробничих зв'язків між самостійними підприємствами, що відокремилися, незалежно від того, чи відбувається він в середині країни або на міжнародній арені.