5. Науково-технічний потенціал України

НТПт – це узагальнена характеристика рівня розвитку науки і техніки у країні, можливостей та ресурсів, які є у суспільства для вирішення науково-технічних проблем.

НТПт містить:

· матеріально-технічну базу;

· наукові кадри;

· інформаційну складову;

· організаційно-управлінську структуру.

Матеріально-технічна база – це сукупність засобів науково-дослідної праці, що включають наукові організації, наукове обладнання, експериментальні цехи та заводи, лабораторії тощо. На рівні галузі, фірми або компанії мова йде про матеріально-технічну базу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Їх ціль – швидке та ефективне застосування наукових ідей у конкретні технічні та технологічні новації.

Засоби праці у сфері науково-технічного прогресу можна розділити на чотири групи.

Перша включає наукові прибори, устаткування та вимірювальну апаратуру, які слугують для отримання нової наукової інформації. Ці специфічні засоби виготовляють в індивідуальному або мілкосерійному виробництві для виконання конкретних завдань і швидко зношуються.

До другої групи відносяться електронно-обчислювальні машини, які використовують для моделювання, конструювання, планування експериментів, реєстрації результатів, пошуку інформації, розрахунків тощо.

Третя група – дослідно-виробниче устаткування, яке використовують для розробки та освоєння нововведень. Від аналогічного виробничого устаткування воно відрізняється універсальним характером, меншими масштабами установки та ін.

У четверту групу входять засоби механізації дослідів та розробок (копіювальні, множильні, розрахункові засоби, оргтехніка та ін.), які використовують для зниження трудомісткості науково-допоміжних робіт, інтенсифікації науково-виробничого циклу. Крім того, науково-технічні організації мають будівлі, споруди, передаточні та транспортні засоби та ін.

Частка предметів праці у сфері науково-технічного прогресу складає лише кілька відсотків. Для них характерні особливі вимоги до якості матеріалів, широка номенклатура, невеликі партії поставок, нерівномірність попиту, велика частка непередбачених замовлень та ін.

Особливу роль у НТПт відіграє інформаційна складова. У якості специфічного предмету праці тут використовується інформація про результати попередніх досліджень, розробок та освоєння нововведень. Її носіями є наукові звіти, публікації, дисертації, нові теорії, гіпотези, креслення та ін.

Організаційно-управлінська структура наукової сфери - це структура науково-дослідних організацій та її гнучкість, тобто можливість швидкого формування науково-дослідних груп для вирішення термінових задач, система управління науковими дослідженнями у масштабах компанії чи країни.

У зарубіжній практиці виділяють три базові форми організації інноваційного процесу:

· адміністративно-господарчу;

· програмно-цільову;

· ініціативну.

Адміністративно-господарча форма передбачає наявність науково-виробничого центру, який представляє собою велику або середню корпорацію, що об'єднує під своїм керівництвом наукові дослідження та розробки, виробництво та збут нової продукції. При цьому більшість фірм, які виконують наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, функціонують у промисловості.

Вирішенню задач науково-технічного прориву, особливо у таких галузях як електроніка, біотехнологія робототехніка та ін., слугує програмно-цільова форма організації НДДКР. При цьому в організаціях створюються ділянки, які виконують певні програми та узгоджують свою діяльність із центром управління програмами.

Проміжною формою між адміністративно-господарчим та програмно-цільовим керівництвом є тимчасові центри для вирішення великих технічних проблем. Після реалізації поставлених завдань центри реорганізують.

У світовій практиці у промисловості отримали розповсюдження інженерні центри. Велика увага приділяється також створенню університетсько-промислових та університетських дослідницьких центрів, які керуються радами, що розроблюють плани досліджень, а також організують проведення НДДКР згідно договорів із замовниками.

Організації взаємодії науки та виробництва сприяє створення науково-промислових парків. Це територія навколо великого університету із розвинутою господарчою та науково-технічною інфраструктурою. На цій території розміщуються науково-технічні підрозділи великих корпорацій, державні лабораторії, науково-дослідні та ін. суб'єкти, що зацікавлені один в одному та здійснюють різні етапи інноваційних процесів та різних функцій з їх обслуговування.

Ще однією формою організації НДДКР є ініціативна. Вона полягає у фінансуванні, науково-технічній, консультативно-управлінській та адміністративній допомозі ініціативним групам, малим підприємствам, що створюються для освоєння технічних та інших нововведень.