3. Концепції та основні поняття маркетингу

Існує 5 альтернативних концепцій, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу, зокрема:

1. Концепція удосконалення виробництва стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам. Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні ефективності системи розподілу товару.

Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях:

1. коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції.

2. коли собівартість занадто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці.

2. Концепція удосконалення товару передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже, підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.

Орієнтація товаровиробників на цю концепцію управління підприємством часто призводить до «маркетингової короткозорості», коли виробник так «закохується» у власний товар, що забуває про потреби споживачів.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в даній кількості, якщо воно не докладе зусиль у сфері збуту товарів.

Підприємства, орієнтовані на дану концепцію, керуються тим, що споживачі не мають явного наміру придбати їхні товари, і тому треба вживати активних заходів для збуту товару.

На практиці концепцію інтенсифікації комерційних зусиль реалізують, нав’язуючи покупку споживачеві, причому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду та здійснити продаж, а задоволення потреб споживача є для нього другорядною справою.

4. Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими – порівняно з конкурентами – методами.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства. Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема, погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення. Концепція вимагає збалансування усіх трьох чинників:

• прибутків підприємства;

• споживчих потреб цільової групи;

• інтересів суспільства.

Отже, концепція маркетингу – це інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток філософія бізнесу.

Розглянемо основні поняття маркетингу та їх коротку характеристику.

Нестаток - це потреба в чому-небудь, що повинна бути задоволена; почуття недостачі, що відчувається людиною, чого-небудь; базова характеристика потреб.

Потреба - нестаток, що прийняв специфічну форму відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини. Специфічний стан людей, який виникає в результаті відчуття недостатнього задоволення і спрямована на його зменшення і ліквідацію. Це рушійна сила поведінки індивіда.

Запити - потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.

Попит - бажання і можливість споживача купити товар або послугу у певний час і у певному місці.

Одиницею виміру попиту виступає товар.

Товар - це сукупність атрибутів, за допомогою яких покупець може задовольнити певну потребу; усе, що може задовольнити потребу або нестаток і пропонується ринкові для використання або споживання.

Послуга - нематеріальний вид суспільно корисної діяльності, здійснюваної за певну плату (консультації, навчання, перевезення вантажів тощо).

Маркетингові комунікації – комплекс заходів інформаційної діяльності, спрямований на те, щоб переконати споживача здійснювати пошук і купівлю товарів фірм, стимулювати його купівельну активність.

Споживча цінність - це оцінне судження покупця про здатності товару задовольнити його потреби; визначається як різниця між загальною цінністю продукту і його загальними витратами. Загальна цінність для споживача - це сукупність вигод, які він очікує одержати, здобуваючи продукт. Загальні витрати - сума витрат, що понесе споживач при покупці і використанні продукту.

Задоволеність споживача - ступінь збігу властивостей товару, суб'єктивно сприйманих клієнтом, з чеканнями, пов'язаними з цим товаром. Спосіб покриття функціональних і психологічних потреб. До функціонального задоволення відносять захист від голоду, холоду, психологічного – мода, соціальний статус тощо.

Покупка - процес придбання товару або послуги на ринку, що включає дві основні операції: обмін і угоду. Це результат придбання права власності на товар або послугу, що цікавлять покупця.

Обмін - акт одержання від будь-кого бажаного об’єкта з пропозицією чого-небудь натомість. Акт отримання, передачі об’єкта взамін на щось інше.

Угода - це торговельна операція між зацікавленими сторонами в здійсненні процесу купівлі-продажу товару або послуги; комерційний обмін цінностями між зацікавленими сторонами.

Ринок - сукупність існуючих або потенційних продавців і покупців, які здійснюють операції з купівлі-продажу певних товарів або послуг.

Залежно від ситуації на ринку, характеру навколишнього середовища, потенціалу фірми можуть розроблятися різні маркетингові заходи і програми.

Так, стан попиту та пропозиції на товарному ринку може формувати наступні стани ринкових відносин: ринок продавця, ринок покупця, збалансований ринок.

Ринок продавця має місце тоді, коли попит значно перевищує пропозицію, а організація збуту не вимагає значних витрат. Фірма в цих умовах орієнтується на свої виробничі потужності і робить товар, який не відображає вимоги покупців щодо якості, сервісу і дизайну товару. Тобто це такий ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими «діячами ринку» змушені бути покупці.

Ринок покупця являє собою таку ситуацію на ринку, коли покупець формує умови взаємодії з продавцем (виробником), що змушує виробника прикласти зусилля для реалізації виробленої продукції, звертати увагу на асортимент, інновацію, якість, дизайн і умови постачання, до- і післяпродажне обслуговування покупця товару. Тобто це такий ринок, на якому більше влади мають покупці й найактивнішими «діячами ринку» змушені бути продавці.

В умовах збалансованого ринку фірма-виробник дотримується стратегії підвищення і підтримки якості товарів і послуг, що надаються, здійснює вивчення конкурентоздатності цих продуктів праці й аналізує конкурентні переваги існуючих і потенційних клієнтів, постійно займається інноваційною політикою.