6. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості

Травмою називається пошкодження тканин і органів людини з порушенням їх цілісності і функцій внаслідок раптового і короткочасного впливу зовнішнього фактора. Травма, яку отримав працює на виробництві і яка викликана недотриманням вимог безпеки праці, називається виробничої, а обставини, за які людина травмована в результаті впливу на нього небезпечного виробничого фактора, називаються нещасним випадком.

Виробничі травми з характеру пошкоджень діляться на: -Механічні - удари, порізи, розриви тканин, переломи тощо; -Термічні - теплові удари, опіки, обмороження; -Хімічні - опіки, гостре отруєння, ядуха (розлад дихання); -Електричні - опіки, розриви тканин тощо; -Променеві - пошкодження тканин, порушення діяльності кровотворної системи і т.п.; -Комбіновані - одночасна дія декількох причин з різними наслідками.

Щодо ступеня тяжкості травми, які призвели до різних нещасних випадків, діляться на: -Мікротравми (пошкодження організму, що не призвели до втрати працездатності або викликали її на термін, менший ніж один робочий день); -Легкі (які зумовили тимчасову втрату працездатності за основною роботою на один робочий день і більше, але не призвели до ускладнень, тривалого лікування, інвалідності та ін); -Важкі (кваліфікуються медичними працівниками на підставі схеми, затвердженої Міністерством охорони здоров'я СРСР 22 вересня 1980 р.) - це важкі тілесні каліцтва, небезпечні для життя поранення черепа, хребта, грудної клітки, живота, відкриті переломи стегна, гомілки, плеча, передпліччя і т . п. - З летальним результатом.

Причинами нещасних випадків можуть бути організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні. Організаційні: незадовільна організація робіт; відсутність або недоброякісна проведення інструктажу і навчання; недостатній контроль охорони праці, порушення та недотримання інструкцій з техніки безпеки; відсутність або незадовільний стан засобів індивідуального захисту. Технічні: недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки виробничого обладнання; відсутність або недостатня надійність захисних пристроїв; несправність технологічного обладнання, оснащення, підйомно-транспортних засобів, ручного механізованого інструменту. Санітарно-гігієнічні: несприятливі метеорологічні умови; висока концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; незадовільні умови освітлення; високий рівень шуму і вібрації; шкідливі випромінювання. Психофізіологічні: помилкові дії внаслідок високої тяжкості і напруги роботи, підвищеної стомлюваності, зниження уваги; монотонні умови роботи; недостатня професійна підготовленість; невідповідність психофізіологічних даних працюючого виконуваній роботі або його хворобливий стан.

Професійним захворюванням називається захворювання, яке розвивається в результаті впливу на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів і поза контактом з ними виникнути не може Окремим випадком професійного захворювання є професійне отруєння, яке може бути гострим і хро-технічним. Профзахворювання зазвичай виникає в результаті тривалого періоду роботи в несприятливих умовах і тому на відміну від травми встановити точно момент виникнення захворювання не можна. Окрім професійних на виробництві зараз виділяють групу так званих виробничо-обумовлених захворювань. У вугільній галузі до них відносять хвороби, які в принципі не відрізняються від звичайних хвороб, проте несприятливі умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їх перебіг.