Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
«Київський Політехнічний Інститут»
ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни:
«Основи безпеки життєдіяльності »
Виконав:
Студент 3-го курсу
ФАКС, гр.. ВА-11
Кульбеда С.В.
Перевірив:
Гавриш С.А.
Київ 2014 р.
№11.Дії населення у надзвичайних ситуаціях
Правила поводження у осередку землетрусу
1. Оскільки під руїнами можуть бути люди, потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу.
2. Під час рятувальних робіт забороняється без потреби ходити по руїнах заходити у зруйновані будівлі і споруди, знаходитися поблизу будов, які можуть обвалитися. Підходити до зруйнованої будівлі чи споруди дозволяється з найбільш безпечного боку. Під час огляду внутрішніх приміщень і підвалів забороняється для освітлення використовувати відкриті джерела вогню - факели, свічки, гасові лампи.
3. Забороняється палити і користуватися іскроутворюючими інструментами, пускати двигуни, машини і механізми поблизу загазованої території або всередині загазованих приміщень.
4. У будівлях із зруйнованою або пошкодженою електричною мережею роботи проводять тільки після знеструмлення електромережі.
5. При наявності отруйних речовин роботи проводять тільки в індивідуальних засобах захисту органів дихання і шкіри.
Населення потрібно інформувати про режими поведінки. Інформація має бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно зазначати, хто, коли, де і що повинен робити. Від цього буде залежати успіх проведення рятувальних і невідкладних робіт у районі небезпечного стихійного лиха.
Часто потребуватиме надання медичної допомоги особовий склад формувань, які ведуть рятівні роботи.
Основні напрями забезпечення сейсмічної безпеки населення:
- прогноз початку землетрусу та оповіщення населення;
- будівництво сейсмостійких будов та споруд у районах, де можливі землетруси;
- вибір місць розташування населених пунктів та підприємств із врахуванням сейсмостійкості району;
- знання правил поведінки та особистої безпеки під час землетрусу;
- своєчасне та оперативне проведення робіт по ліквідації наслідків землетрусу.
Прогнозування початку землетрусу є складною проблемою, оскільки явище землетрусу недостатньо вивчене. При безінстру-ментальному прогнозуванні землетрусу звертають увагу на грозові розряди в атмосфері, виділення метану із земної кори, незвичайну поведінки домашніх тварин та ін. Знання району та часових координат потенційного землетрусу значно поліпшує ефективність заходів щодо захисту та підвищує безпеку життєдіяльності населення під час землетрусу.
У сейсмонебезпечних районах проводиться сейсмостійке або антисейсмічне будівництво. Вимоги до об'єктів, які будуються у сейсмічних районах, встановлюються будівельними нормами та правилами. Згідно з цими нормами та правилами будови і споруди повинні бути стійкими до землетрусу силою 7-9 балів. При будівництві використовуються карти сейсмічного районування, наприклад, для розміщення особливо небезпечних об'єктів використовують карту, яка відображає 1% вірогідність перевищення розрахункової інтенсивності землетрусу в будь-якому пункті протягом 50 років, що відповідає середньому періоду Т=5 тис. років повторюваності таких поштовхів. Крім того, існують карти для масового цивільного та промислового будівництва. Остаточне рішення про категорію об'єктів, що будуються, приймається в законодавчому порядку урядовими організаціями.
Вирішення проблеми сейсмічної безпеки населення складається з низки взаємопов'язаних завдань, головними серед яких є прогноз землетрусу та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із ним, попередження негативних наслідків землетрусів і реагування на них.
Актуальним, з точки зору організації державного керування, є прогноз надзвичайних ситуацій, пов'язаних із землетрусом, що сьогодні проводиться вченими і спеціалістами різних міністерств (Держбуд, НАНУ, НКАУ, Комгідромет, Геолоком, МНС тощо).
Зсув - це зміщення похилої площини мас грунту з вершини або схилу узгір'я до підошви під дією сили тяжіння. Причинами виникнення зсувів можуть бути землетрус, сукупність ряду природних причин (підземні та поверхневі води, атмосферні опади, вивітрювання) та деякі види діяльності людини (будівельні роботи, вибухи, буріння свердловин). Згідно з міжнародною статистикою до 80% зсувів у наш час пов'язано з діяльністю людини.
Зсуви формуються, як правило, на ділянках, які утворені водоопірними та водоносними породами грунту (породи чергуються між собою). Зсуви виникають внаслідок порушення рівноваги в грунтах та підстилаючих породах, що може бути викликано підмивом водою, ослабленням міцності порід при вивітрюванні та пе-резволоженні опадами або підземними водами, в результаті чого сили зчеплення на поверхні зміщення стають меншими ніж гравітаційна сила, що діє на масу породи.
Зсуви - звичайне явище в тих місцях, де активно відбуваються процеси ерозії схилів. За ознакою механізму зсувного процесу виділяють такі типи зсувів: зміщення, видавлювання, гідравлічний винос та ін. За глибиною залягання поверхневого шару зміщення зсуви бувають поверховими - до 1 м, дрібні - до 5 м, глибокі - до 20 м, дуже глибокі - понад 20 м.
За масою виносу грунту зсуви розподіляються на:
- малі - з виносом менше 10 тис. м3 суміші порід і матеріалів,
- середні - з виносом від 10 до 100 тис. м3,
- великі - від 100 тис. м3 до 1 млн. м3,
- дуже великі - більше 1 млн. м3.
За швидкістю руху зсуви бувають швидкі (час розвитку вимірюється секундами та хвилинами), середньої швидкості (хвилини, години), повільні (дні, роки).
Небезпека зсувів полягає в тому, що величезні маси грунту, раптово зміщуючись, можуть призвести до руйнування будівель та споруд, залізничних і шосейних доріг, мостів та великих жертв серед населення. Масштаби катастрофи залежать від ступеня забудови та заселення території, а також від величини самого зсуву.
Вважають, що наймасштабнішим за кількістю зсувного матеріалу (маса 50 млрд. т, об'єм близько 20 км3) був зсув в долині ріки Саідмаррек на півдні Ірану. Маса грунту обрушилася з висоти 900 м, в горизонтальній площині відійшла від початкової точки на 17 км. При цьому утворилася дамба та озеро довжиною 65 км і глибиною 180 м. У 1920 році в Китаї (провінція Ганьсу) відбулися зсуви, що призвели до загибелі 100 тис. осіб. В Перу 1970 року в результаті землетрусу утворився зсув, що рухався з швидкістю до 240 км/год в результаті чого загинуло 25 тис. осіб.
Поширення та розвиток зсувів на території України має тенденцію до зростання, зокрема площі зсувонебезпечних зон за останні 30 років збільшились у 2-5 разів. Площа фактичних зсувів становить 4953,6 км2. У районах активної господарської діяльності (Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інші промислові агломерації) зареєстровано 140 тис. зсувів. Загальна сума втрат від зсувів, за зазначених 30 років, сягає близько 85 млн. грн., в т ч. у Дніпропетровській обл. - понад 35 млн. грн., Луганській обл. - близько 22 млн. грн., у Чернівецькій обл. - понад 20 млн. грн.
Прикладом зсуву на території України є події 9 червня 1997 року у Дніпропетровську, коли внаслідок зсуву був зруйнований дев'ятиповерховий будинок, середня школа, дитячий комбінат, гаражі та інші будівлі.
У разі попередження про зсув необхідно якомога швидше покинути приміщення та вийти в безпечне місце.
Для прогнозу і контролю розвитку зсувів проводять детальні геологічні дослідження і складають карти, із зазначенням зсувонебезпечних місць. Спочатку методом аерофотозйомки виявляють ділянки накопичення зсувного матеріалу. Потім визначаються особливості породи, кути нахилу, характер підземних і поверхневих вод. Реєстрація зсувних процесів ведеться на схилах за допомогою опорних реперів.
Попередження та захист від зсувів передбачає ряд пасивних та активних заходів. До пасивних відносяться охоронно-обмежувальні заходи: заборона будівельних та вибухових робіт, підрізання зсувонебезпечних схилів. До активних заходів відносять укріплення зсувонебезпечних схилів берегів морів, річок та озер підпорними та водовідбійними стінками, набережними. Грунти, що зсуваються укріплюють бетонними палями, розташованими в шахматному порядку, проводять штучне заморожування грунтів, висаджують на схилах рослини з потужною кореневою системою. Для стабілізації зсувів в мокрих глинах проводять їх попереднє осушення. Для відведення поверхневих та грунтових вод роблять канави, штольні, горизонтальні свердловини.
Вартість робіт з попередження зсувів дуже велика, проте матеріальний збиток в результаті зсуву та затрати на ліквідацію наслідків зсуву набагато перевищують комплекс запобіжних заходів, які включають систему моніторингу, оповіщення населення, плани організації робіт ліквідації наслідків та забезпечення життєдіяльності людей.