- •1.Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих чинників
- •2. Принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці
- •3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •4. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела.
- •5. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.
- •6. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •7. Мікроклімат робочої зони. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •9.Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами). Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин
- •10. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях
- •11. Основні світлотехнічні визначення. Класифікація виробничого освітлення
- •12. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи
- •13. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність, джерела звуку
- •14. Вплив шуму на організм людини. Нормування шумів
- •15.Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів.
- •17. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •18. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •19. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Горіння, його види та класи.
- •20. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •21. Основні способи та засоби гасіння пожеж
- •22.Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •23. Класифікація вибухо-небезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •24. Системи пожежної сигналізації
- •25. Первинні засоби пожежогасіння
- •26. Стаціонарні установки автоматичного пожежегасіння
24. Системи пожежної сигналізації
Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, включення стаціонарних установок пожежогасіння, виклика пожежних, тощо, вибухопожежонебезпечні об’єкти обладнуються системами пожежної сигналізації, запуск яких може здійснюватись автоматично або вручну. Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймальноконтрольний прилад і до пункту прийому сигналів про пожежу, перетворювати сигнал про пожежу у сприйнятливу для персоналу захищуваного об’єкта форму, вмикати існуючі стаціонарні системи пожежогасіння, забезпечувати самоконтроль функціонування. До складу будь-якої системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, лінії зв’язку, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення. Пожежний сповіщувач - це пристрій для формування сигналу про пожежу. В залежності від способу формування сигнали ПС бувають ручні та автоматичні. Ручний сповіщувач являє собою технічний пристрій (кнопка, тумблер тощо), за допомогою якого особа, яка виявила пожежу, може подати повідомлення на приймальний прилад або пульт пожежної сигналізації. Ручні сповіщувачі встановлюються всередині приміщень на відстані 50 м, а поза межами приміщень - на відстані 150 м один від одного. Автоматичний пожежний сповіщувач системи пожежної сигналізації встановлюється в зоні, яка охороняється, та автоматично подає сигнал тривоги при виникненні одного або кількох ознак пожежі: підвищенні температури, появи диму або полум’я на приймальний прилад (пульт), появі значних теплових випромінювань. Тобто принцип дії заснований на перетворенні фізичного впливу в електричний сигнал і датчик або замикає або розмикає електричне коло. Сповіщувачі за видом контрольованого параметра поділяються на теплові, димові, полум’яневі (світлові), комбіновані. За видом зони, автоматичні сповіщувачі поділяються на точкові (найбільш чисельна група) та лінійні. Точкові сповіщувачі контролюють ситуацію в місці розташування сповіщувача і, таким чином, сигнали від них є адресними, з точним визначенням місця пожежі. Лінійні ПС реагують на виникнення фактора пожежі впродовж певної безпереривчатої лінії, при цьому спрацювання будь-якого ПС у шлейфі не дає інформацію про конкретне місце пожежі. Лінії зв’язку з’єднують ПС один з одним послідовно а з приймальним приладом паралельно (променева схема) або навпаки – ПС підключаються паралельно та з’єднуються з приймальною станцією послідовно (шлейфна схема). В першому випадку будь-який ПС при виникненні пожежі буде розривати електриче коло і таким чином сігнал прийде на приймальний прилад а в другому все буде відбуватися навпаки. Приймально-контрольні прилади пожежної та охоронно-пожежної сигналізації - це складова частина засобів пожежної та охоронно-пожежної сигналізації, що призначена для прийому інформації від пожежних (охоронних) сповіщувачів, перетворення та оцінки цих сигналів, видачі повідомлень для безпосереднього сприймання людиною, подальшої передачі повідомлень на пульт централізованого спостереження (ПЦС), видачі команд на включення сповіщувачів і приладів керування системи пожежогасіння і димовидалення, забезпечення перемикання на резервні джерела живлення у разі відмови основного джерела. Вибір типу окремих елементів, розробка алгоритмів і функцій системи пожежної сигналізації виконується з урахуванням пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних особливостей об’єкта. Автономне джерело електроживлення. Виконує функцію безперервного автономного живлення системи малою напругою (частіш за все 36В). При цьому забезпечується гарантована постійна робота сигналізації та виключається можливість одержання електротравми при експлуатації системи.