Захист від комп’ютерних вірусів

Загальнодоступність та поширення Інтернету призвели до появи певної категорії людей, які використовують цю інформаційну систему з недобрими намірами. Для нанесення шкоди іншим користувачам вони застосовують найрізноманітніші засоби. Протистояти атакам зловмисників можна шляхом використання спеціального програмного забезпечення та дотримання певних правил безпеки. Основну загрозу становлять віруси, хробаки та програми типу «троянський кінь».

Вірус — це здатна до самовідтворення програма, яка додає свої копії до інших програм та документів і виконує різні небажані дії. Зараження комп’ютера вірусом відбувається лише тоді, коли на ньому виконується заражений програмний файл або відкривається заражений документ. Об’єктами зараження є виконувані файли програм або частини операційної системи, а також документи, що містять програмний код (документи Microsoft Word з макросами тощо). Звичайний текстовий файл не є носієм вірусу, оскільки не містить ніяких програмних компонентів.

Отримати заражений файл можна декількома способами, зокрема переписати з FTP-сервера або скопіювати з дискети. Наслідки зараження комп’ютера можуть бути різними — від епізодичних появ жартівливих повідомлень до неможливості завантажити операційну систему. Проте необхідно розуміти, що пошкодити апаратні засоби комп’ютера віруси не здатні.

Існують також шкідливі програми, що розповсюджуються в основному через локальну комп’ютерну мережу та Інтернет — хробаки. На відміну від вірусу хробаки зазвичай розповсюджується самостійно, а не через заражені файли. Зараження хробаком найчастіше відбувається під час відкриття файлу, прикріпленого до сумнівного електронного листа, або через проломи в системі безпеки операційної системи. Ті, хто розробляє хробаків, мають на меті декілька цілей. Розповсюджуючись мережею, ці шкідливі програми створюють додаткове навантаження на канали зв’язку, вони можуть потай відправляти з вашого комп’ютера конфіденційні дані (номера банківських карток, банківських рахунків тощо) або вміст адресної книги (щоб розсилати рекламу за адресами, які в ній знаходяться).

Третім видом шкідливих програм є програми типу «троянський кінь». Аналога з троянським конем (згадайте міфи Древньої Греції) не випадкова — проникненні таких програм, як правило, відбувається через обман. Відмінність «троянських коней» від вірусів та хробаків полягає в тому, що самовідтворюватися вони не можуть. Розповсюджуються «троянські коні» так. Користувачу надходить електронний лист, в якому пишеться, що програма, яка знаходиться у вкладенні, виконує г чи іншу корисну функцію. Користувач запускає її, в результаті чого відбувається і зараження комп’ютера. Програми типу «троянський кінь» можуть видалити інформацію та переслати зловмиснику конфіденційні дані.

Щоб запобігти таким ситуаціям, потрібно не тільки з осторогою ставитися до cyмнівних листів, регулярно встановлювати оновлення для операційної системи а й обов’язково використовувати програму, що забезпечує захист від вірусів.

Для надійного захисту варто придбати комерційне програмне забезпечення, наприклад Антивірус Касперського (www.kaspersky.com) чи Norton AntiVirus (www.symantec.com), або скористатися одним із безкоштовних антивірусів, зокрема AVG Free (free.grisoft.com). Проте не достатньо лише встановити таку програму — потрібно ще й підписатися на регулярне отримання оновлень, щоб забезпечити можливість відстеження та знищення нових вірусів.

Профілактика зараження комп’ютерними вірусами передбачає дотримання певне правил, що дають змогу значно зменшити ймовірність зараження та втрати даних

• використання надійних джерел програмного забезпечення, його придбання лише в офіційних продавців;

• перевірка інформації, яка надходить ззовні;

• встановлення захисту від несанкціонованого запису на гнучких дисках;

• обмеження доступу до комп’ютера сторонніх осіб;

• регулярне створення резервних копій даних;

• періодична перевірка комп’ютера на наявність вірусів з використанням нових версій антивірусних програм.