Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Четвертинний період shp.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
06.08.2019
Размер:
196.37 Кб
Скачать

14.Льодовикові відклади. Типи морен.

Льодовикові (гляціальні) відклади- це відклади утворені акумулюючою діяльністю льодовика при його русі, Льодовикові відклади покровного зледеніння суттєво відрізняються від льодовикових відкладів гірського зледеніння.Покровні зледеніння в четвертинному періоді займали величезні площі в Північній Америці, Європи та Азії, залишивши після себе комплекс різновікових льодовикових і водно-льодовикових відкладів. Їх вивчення стало основою кліматостратиграфічного методу для розчленування четвертинних відкладів.

До льодовикових відкладів відносяться різні генетичні типи морен.

В результаті екзараційної діяльності льодовика його базальна (приконтактна з корінним ложем) частина насичується уламковим матеріалом, утворюючи льодисту моренну масу, в якій проявляються гляціодинамічні текстури. Захвалений льодовиком уламковий матеріал обкатується (утворюючи валуни), подрібнюється до дресьви, щебеню і крупнозернистого піску. Безперервне насичення матеріалом базальної частини льодовика приводить до втрати здатності пластичної течії та перетворення її у відкладену морену, яка називається основною. Основна морена – комплекс льодовикових відкладів, які утворились за рахунок матеріалу, що транспортується в нижніх горизонтах льодовиків під покровом льоду по ходу його руху. Серед інших генетичних типів морен основна має найбільше поширення. В англомовній літературі вживається термін «базальний тіл».

Спеціальні дослідження основних морен, виконаних Ю.О. Лаврушиним показали належність їх до різних груп фацій: монолітної, скибовою та фацій крупних відторженців

Монолітна морена залягає у вигляді одного витриманого пласта, складеного відносно однорідним валунним суглинком чи супіском. Утворюється вона при переважанні пластичної течії льоду, насиченого уламковим матеріалом

Серед монолітних морен виділяються фації: плитчастої, сланцеватої, масивної і складчастої морен. Найбільше поширення має фація плитчастої морени. Плитчатість формується завдяки поверствовому, диференційованому (пошаровому) руху льоду, режеляційним метаморфізмом, тертям вздовж площини сковзання. Фація сланцеватой морени утворюється при інтенсивній пластичні течії при зближених поверхнях сковзання, що придає їй вигляд гнейсовидної текстури. Фація масивної морени формується на ділянках невеликих швидкостей руху льодовика при великій віддалі між площинами сковзання.

Фація складчастої морени за утворюється в зонах видавлювання біля виступів льодовикового ложа або при злитті окремих потоків льоду.

Скибові морени. Фації скибових утворюються при русі льодовика по площинах внутрішніх сколів.

Вони не утворюють монолітного пласта, а представляють чергування насунутих одна на одну скиб, які складені валунним суглинком і породами корінного ложа. Для скибових морен характерний розвиток численних гляціодинамічних структур сколу, рідше гляціодіапірів і гляціодайок. Частіше всього скибова насувна структура виникає перед виступами корінного ложа та в крайових лопатях льодовикового покриву.

Фація крупних відторженців представляє особливий тип морен. Це пластиноподібні тіла з порід ложа, перенесених на десятки, сотні і тисячі метрів і по суті є гляціошар'янами. Породи відторженців деформовані по краях, брекчовані, іноді з прошарками валунних суглинків. Дрібні відторженців зустрічаються і в основній морені.

Абляційна морена. Утворюється при таненні льодовика і виносу матеріалу (з його поверхні і з середини) талими водами, а також осіданні частини перемитого матеріалу на основній морені. Тому в них присутні породи, що утворились в результаті водного перемиву моренного матеріалу, його сповзання, а також відклади із ознаками льодовикового транспорту. В ній не зберігається первинна текстура і дуже часто абляційна морена має вигляд грязьового потоку. Як правило абляційна морена невеликої потужності і не утворює скільки-небудь значного суцільного покриву. Абляційна морена може утворюватись також внаслідок переміщення насиченого водою моренного матеріалу у вигляді зсувів і соліфлюкційних потоків в пониження рельєфу і водойми біля краю льодовика,.Абляційні морени утворюються переважно в межах поширення «мертвого» льоду.

У вітчизняній літературі зустрічаються ще такі типи морен: локальна, акватична (садка матеріалу через товщу води), перевідкладена, крайова та морена напору. Локальна різновидність основної морени виділяється по значному збагаченню місцевим уламковим матеріалом – як результат першої ерозійної фази акумуляції покрову основних морен.

Крайова (кінцева) морена утворюється при тривалому стаціонарному положенні краю льодовика, при динамічній рівновазі між поступаючим льодом (з валунним матеріалом) та його таненням. Кінцеві морени бувають двох типів:насипна і напірна. В крайовій частині льодовика проходить розгрузка принесеного матеріалу і утворюється насипна кінцева морена. Але при повторній подвижці краю льодовика, насипна морена і породи ложа піддаються напору – деформуються як льодовикові, так і підльодовикові відклади – це вже буде морена напору .. Всі порушення в заляганні корінних порід під тиском льодовика, як правило, називають гляціодислокаціями.

Крайові морени чітко виражені в рельєфі у вигляді грядо-валоподібних піднять, наприклад Рафалівська гряда на Волині. Класичним прикладом кінцевих морен є гряди Сальпаусельке. Коли дуже щільна суглиниста основна морена вкриває продовгуваті горби (в ядрі з корінними породами), то ми маємо справу з друмлінами.