3. Екологічна підготовка виробництва.

Екологічна підготовка виробництва передбачає здійснення техніко-технологічних та організаційно-економічних заходів з метою відвернення, зменшення чи усунення шкідливого впливу на навколишнє середовище й здоров'я людей об'єктів, що проектуються, в процесі їх експлуатації та самого виробництва.

Основними завданнями екологічної підготовки виробництва є: упровадження та вдосконалення системи екологічного менеджменту підприємства, здійснення експертизи параметрів нових виробів на всіх стадіях життєвого циклу та технологічних процесів їх виготовлення; проведення екологічного моніторингу виробництва; організація екологічної підготовки персоналу та підвищення його відповідальності щодо дотримання вимог стандартів.

4. Організація промислового освоєння нової продукції.

Після виконання усіх підготовчих етапів і початку виробництва нової продукції починається період її освоєння. На його тривалість суттєво впливає якість усіх етапів технічної підготовки виробництва.Період освоєння нової продукції являє собою сукупність робіт, у процесі яких застосовуються нові форми організації виробництва.Для виявлення недоліків у майбутньому виробі запроектована конструкція і технологічний процес вивіряються в умовах виробництва дослідного зразка, а потім і пробної партії. Мета виготовлення дослідної партії:

• забезпечити належну якість обробки та збирання виробу у повній відповідності із заданими технічними умовами;

• перевірити і налагодити технологічний процес;

• виявити та усунути додаткові роботи, які виникли при виготовленні деталей.

Одночасно з виконанням технічного та виробничого етапів ос-воєння нової продукції досягається проектний рівень головних економічних показників. На тривалість періоду освоєння впливає форма переходу на виробництво нової продукції. Існують дві основні форми переходу: із зупинкою та без зупинки виробництва. У кожній з цих форм розрізняють послідовний, паралельний та паралельно-послідовний методи організації переходу на виробництво нової продукції.

Вибір методу залежить від таких факторів:

– технічного рівня виробу, що освоюється;

– технологічної складності нового виробу;

– наявності резервних виробничих площ і потужностей.

Послідовний метод переходу характеризується тим, що виробництво нової продукції починається після повного припинення випуску продукції, яка знімається з виробництва. Розрізняють два варіанти такого методу: перервно-послідовний та безперервно-послідовний. При перервно-послідовному методі після припинення випуску старого виробу на тих самих виробничих площах спочатку виконуються роботи з перепланування та монтажу технологічного обладнання і після їх завершення починається освоєння виробництва нового виробу.

При безперервно-послідовному методі випуск виробу, що освоюється, починається одразу ж після зупинки випуску виробу, який знімається з виробництва.

Паралельний метод переходу характерний тим, що одночасно зі скороченням обсягу виробництва старої продукції збільшується обсяг випуску нової продукції. Паралельно-послідовний метод переходу на випуск нової продукції передбачає наявність на підприємстві вільних потужностей і виробничих площ. На них і починається освоєння нового виробу: опрацьовуються технологічні процеси, здійснюється кваліфікаційна підготовка персоналу, організовується випуск перших партій нової продукції. Паралельно-послідовний метод широко застосовується в умовах масового виробництва при освоєнні нової продукції, істотно відмінної за конструкцією від тієї, що знімається, й дозволяє забезпечити високі темпи нарощування випуску продукції після короткочасної зупинки основного виробництва.