91. Фінансові ф’ючерси з інструментами, що приносять дохід.

Ф’ючерсна операція (англ. Futures transactions) - строкова господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов'язання на купівлю-продаж сировинних товарів, золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів у визначений час в майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на момент здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф’ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф’ючерсної угоди. Розрахунки за ф’ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей. До завершення угоди, як гарантія її виконання, вноситься невелика сума. Розрахунки здійснюються через клірингову палату - спеціальну міжбанківську організацію, що здійснює безготівкові розрахунки на підставі розрахункових документів шляхом зарахування взаємних вимог, котра стає посередником між продавцем і покупцем і гарантує виконання зобов’язань. Переважна більшість ф’ючерсних операцій не закінчується поставкою товару чи іншого об’єкта угоди, оскільки однією з основних їх цілей є хеджування (страхування) наявних активів чи зобов’язань від зміни цін, курсів чи процентних ставок. Для цього на біржі паралельно до наявних угод проводяться рівні за сумою або протилежні їм ф’ючерсні операції.

Валютні ф'ючерси, подібно форвардними контрактами, фіксують вартість якої-небудь валюти до моменту поставки в якийсь певний термін у майбутньому. На відміну від форвардних контрактів ф'ючерсні контракти стандартизовані, і торгові операції по них здійснюються на організованій біржі. Перевага ф'ючерсних контрактів перед форвардними полягає в їх ринкової ліквідності, тобто можливості продажу або покупки на біржовому ринку. Ф'ючерсні контракти забезпечують необхідні послуги учасникам валютного ринку: 1) визначення ціни, тобто учасники ринку, які проводять хеджування, і спекулянти взаємодіють, щоб визначити майбутню ціну валюти; 2) ліквідність, здатність учасників ринку здійснювати купівлю-продаж у будь-який час, коли ринок відкритий для торгівлі; 3) захист клієнта, яка здійснюється введенням примусових обмінних правил. Для забезпечення високого рівня захисту клієнта використовують наступні заходи: вимоги маржі; захист від банкрутства; захист від невиконання зобов'язань; система клірингу.

Перший рівень захисту при торгівлі валютними ф'ючерсами - це вихідна маржа (initial margin). Система маржі - система гарантій, які надає біржа, що бере на себе відповідальність за врегулювання контрактів на відповідний розрахунковий день, стає ще більш надійною в силу існування системи гарантійного внеску.

Короткострокові інструменти зручні не тільки для розміщення вільних грошей, але і самі по собі - вони здатні знизити ризик всього портфеля інвестора, так як можуть стати в нагоді при термінової потреби в коштах, а це важлива функція будь-якого фінансового плану. Фахівці з фінансового планування зазвичай радять індивідуальному інвестору з тримати в короткострокових інструментах суму, еквівалентну чистому доходу за останні 3-6 місяців, щоб мати можливість оплачувати непередбачені витрати. Такі витрати можуть бути пов'язані із серйозною хворобою інвестора або з втратою роботи, а це може трапитися в той момент, коли більш довгострокові цінні папери падають в ціні.

До цінних паперів з фіксованим доходом відносять групу фінансових інструментів, що приносять періодичний дохід за твердою ставкою. За деякими з цих цінних паперів ставка доходу гарантована і обумовлюється в контракті про купівлю, за іншими - дохід обмовляється, але не гарантується. Головні види цінних паперів з фіксованим доходом - облігації, привілейовані і конвертовані, або оборотні, акції