41) Дельти

Дельта – це ділянка узбережжя, складена алювіальнимивідкладами, яка являє собою рівнину слабо нахилену у бік морята порізану рукавами русла ріки. Гирла у вигляді дельтхарактерні для таких рік як Дунай, Волга, Міссісіпі, Нева, Ніл таінші. Дельти утворюються в тих випадках, коли припливно-відпливні явища та течії в морських басейнах настільки незначні, що не в змозі перерозподілити принесений у великій кількостірікою уламковий матеріал, тобто коли накопичення матеріалу в гирлі переважає його винос у відкритий басейн. Окрім цього, їх виникнення може бути також спричинене незначним підняттям цієї ділянки земної кори або ж пониженням базису ерозії. В таких випадках відбувається інтенсивне накопичення матеріалу в гирлі ріки та прилеглій частині басейну, що призводить до утворення широкого конусу виносу. В результаті цього гирла ріки загачуються уламковим матеріалом настільки, що не в змозі пропускати всю кількість річкової води. Вода, шукаючи виходу, розмиває в окремих місцях наноси та береги, що призводить до утворення численних рукавів та приток. Як результат в напрямку до моря поступово утворюється тераса з алювіальних відкладів, яка перетинається окремими рукавами ріки. Ця тераса власне і є дельтою. Алювіальні відклади дельт здебільшого представлені галечниками, пісками, глинами і дуже рідко карбонатними осадками, і утворюють три горизонти: верхній, складений горизонтальними або з незначним нахилом у бік моря верствами грубоуламкового матеріалу; середній, представлений тонкозернистим матеріалом з характерною косою верствуватістю, нахиленою у бік моря; нижній – горизонтально-верствуватий, в будові якого беруть участь піщано-глинисті відклади.

42) Вододіл

Вододі́л — лінія, що розділяє басейни суміжних водойм (річок, озер та інше) або сукупчень підземних вод. Зазвичай вододіли проходять по гірських хребтах чи в будь якому разі через найвищі точки певної місцевості.Розрізняють: головний вододіл — між сусідніми річковими системами; боковий вододіл — між притоками однієї річки (або іншої водойми).За типами збираних вод розрізняють поверхневий та підземний вододіли.Континента́льний вододі́л (головний вододіл) — головна вододільна лінія материка, що поділяє басейни стоку різних океанів. Наприклад, Великий континентальний вододіл у Північній Америці проходить по Скелястих горах з півночі на південь. По один його бік річки течуть у західному напрямку до Тихого океану, а по інший — на північний схід до Північного Льодовитого океану, на схід до Атлантичного океану або на південний схід до Мексиканської затоки.

43) Перехоплення

Річкові перехоплення - боротьба річкової стистеми за вододіл під впливом різних чинників.Типи перехоплень: бокове(те що намічається,те що існує), вершинне, перехоплення зіткнення. У перших двох переважає регресія, а в третьому - бокова ерозія.Ознаки перехоплень: річка має круті вигини і повороти,що не повязане із геологічною будовою; долина відрізняється від верхів'я; сліди переформування меандр.Морфологічними ознаками,що доводять річкові перехоплення є:крутий вигин або поворот ріки не зумовлений геологічною причиною. Спостеріг. на рівнинахна продовженні вниз за течією попереднього напряму перехопленої верхньої ділянки ріки зазвичай простежується суха улоговина,що позбавлена течії ділянкою долини.у випадку недавнього перехоплення на його місці виникає ділянка різкого падіння тальвегу.ріка відхилена від свого початкового напряму іноді тече у бік,протилежний загальному ухилу поверхні у глибоко врізаній долині що за всіма зовн.ознаками зовсім недавно вироблена.долина верхів’я ріки часто відрізняється за морфологічними ознаками від нижньої частини. що належить перерхопленій річці.На нижньому відтинку перехопленої річки можна виявити сліди переформування меандр, що відбулося внаслідок зменшення маси води.