30. Етапи створення та розробки політ реклами.

Політична реклама - це реклама політичних партій (об'єднань), органів державної влади, державних і громадських організацій, а також тих громадян, які беруть участь у політичній діяльності, їхніх дій, ідей, програм і ставлення до будь-яких організацій, подій, громадян, ідей.

Процес створення політичної реклами як різновиду політичної комунікації відбувається поетапно.

Перший етап — базові дослідження «політичного ринку», первинний маркетинг, політико-психологічний аналіз електорату. В результаті з'являється потрібна «політична ніша» і та частина електорату, дістати підтримку якої й сподівалися, — цільові групи.

Другий етап — принциповий вибір того чи іншого типу рекламної кампанії за критеріями напряму (цільова кампанія чи тотальна), «географія» обсягу електорату цієї рекламної кампанії, використання в її рамках певних засобів тощо.

Третій етап — це розробка концепції на основі виборчої стратегії політичної кампанії як комплексу заходів для реалізації тих чи інших, насамперед передвиборних, цілей.

Четвертий етап — створення медіа-плану, поширення інформації про рекламні товари на тих чи інших рекламоносіях.

П'ятий етап — проведення самої рекламної кампанії.

Всі етапи рекламної кампанії важливі. Проте кожен етап важливий по-своєму. Кампанія, яка претендує на ефективність, не може елементарно «піти в пустоту». Принципово важливим є другий етап — розробка концепції політичної реклами, аргументованої системи уявлень про необхідні засоби й оптимальні методи досягнення політичної мети через політичну рекламу.

Концепція обов'язково повинна містити:

— стратегічні й тактичні, перспективні й оперативні цілі та завдання;

— форми представлення електорату предмета реклами (програми, платформи тощо);

— структуру іміджу політика;

— уявлення про засоби ведення кампанії і їх співвідношення між собою (засоби масової інформації, прямі контакти «від дверей до дверей», наочна агітація);

— види психологічного впливу, найбільш адекватні ситуації до політико-психологічних характеристик електорату;

— особливості «унікальної політичної пропозиції» у зв'язку з гаслами (слоганами);

— фінансові розрахунки;

— види зворотного зв'язку з електоратом.

35. Політичний пр-менеджер та його характеристика.

Для того, щоб створити позитивний образ політичного лідера, PR-діяльність має бути спрямована, у першу чергу, на підвищення рівня знань виборців про кандидата (коли йдеться про виборчий процес). Використанням в ході виборчих змагань таких складових PR-технологій, як декларація причетності, створення міжособистісного та ідеологічного контрасту кандидатів, ставка на базову проблему, формування позитивного іміджу кандидата, здійснюється вплив на виборця з метою закріплення на особистісно-психологічному рівні певного образу кандидата. Цей образ створюють його зовнішність, риси його характеру, професійні якості, здатність викликати довіру до себе. Формується ілюзорний образ кандидата, бажаний для певної частини суспільства.

Політичний ПР-менеджер повинен знати наступне:

1. При формуванні думки про політичного лідера для більшості виборців одним з головних мотивів є мотив особистої вигоди, особиста практична зацікавленість в діяльності політичного лідера. Тому важливим для ефективної взаємодії з виборцями (як реальними, так і потенційними) є знання ієрархії мотивів людей і акцент на найбільш значущих для них питаннях.

2. При оцінці конкретного політичного лідера країни одним з головних критеріїв для виборців є ефективність діяльності політика у вирішенні економічних проблем. Тому при публічних виступах та взаємодії з громадськістю політичному лідеру необхідно більше уваги приділяти саме цим питанням.

3. За умов, коли є інформація про наявні у населення прототипи політичного лідера, про очікувані ієрархії якостей зразкового лідера, можна вибудувати свою взаємодію з послідовниками, акцентуючи увагу на тих якостях, яким віддають перевагу, і не демонструвати якості, котрі можуть сприйматися негативно. Це може значно підвищити рейтинг політичного лідера.

4. Необхідно пам’ятати, що у громадськості існують дві стратегії сприйняття політичного лідера. Згідно з першою, політичний лідер має бути свого роду надлюдиною, здатною вийти за межі, які визначаються людською природою, за допомогою особливого тренування, видатних здібностей та сили волі. Друга стратегія оцінки передбачає, що підтримкою має заручиться політичний лідер, який сприймається громадськістю як „він один з нас”.

Безперечно, важко переоцінити роль лідера в політичному процесі, у виборчій боротьбі. Однак необхідно пам’ятати, що результативність дій за оволодіння мандатом народної довіри, ефективне наближення перемоги, можливе лише у поєднанні особистості політичного лідера, вміло вибудуваного іміджу, професіоналізму та відданості команди („екології” співпраці) та, безперечно, політичної активності виборців.

42. Ефективність як системна якість реклами.

Визначення ефективності рекламних кампаній як важливого контролюючого елемента рекламної діяльності. Критерії встановлення відносної ефективності рекламної кампанії: співвідношення обсягів продажів чи прибутку до і після проведення кампанії і витраченої на неї суми; зміна відсотка поінформованості заданої рекламної аудиторії про рекламодавця, його товарний знак, продукцію і послуги (оцінка за виконанням інформаційної функції). Методи оцінки якості рекламної продукції з метою побічного визначення ефективності рекламного впливу на задану аудиторію в процесі проведення рекламної кампанії: експертна оцінка редакційно-художніми радами, що складаються з фахівців різного профілю, які працюють в області реклами; резензування рекламної продукції вітчизняними та закордонними експертами, у результаті чого виявляються різні достоїнства й недоліки рекламної продукції; анкетування; конкурси серед виробників рекламної продукції.