22. Фінансовий контроль.

Фін.контроль – специфічний вид діяльності, що здійснюється усіма ланками державної влади і управління, а також недержавними структурами стосовно забезпечення на базі законності відповідного рівня фін.дисципліни, ефективного руху централізованих і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу і перерозподілу фін.ресурсів у країні. Субєктами є: з одного боку як держава, так і недержавні контролюючі структури, з іншого – підприємства всіх фірм власності і фіз..особи. Обєктами є6 фінансові показники діяльності усіх суб’єктів ек.відносин- дохід, прибуток, собівартість, податкові платежі. Залежно від суб’єктів які здійснюють контроль: державний(ВРУ, КМУ, ДПА), внутрішньогосподарський(бухгалтерії та фінансові відділи підпр-в), аудиторський(палата аудиторів, аудиторські фірми, окремі аудитори), громадський. Залежно від терміну проведення:попередній – здійснюється на етапі розробки та прийняття управлінського рішення з фін.питань; поточний – оперативний контроль за реалізацією фін.діяльністю держави, місцевих органів влади, суб’єктів. господарювання дотриманням власних фін.показників, виконанням вимог фін.дисципліни; наступний – здійснюється на завершу вальній стадії виконання планового завдання, контроль за фін.результатами, порівняння фактичних і планових показників фін.діяльності проведеної роботи. Залежно від обов’язковості проведення: обов’язків – здійснюється згідно з вимогами нормативних актів і рішенням відповідних органів держ.контролю; ініціативний – проводиться за власним бажанням суб’єкта господарювання. Основні методи фін.контролю: перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фін-госп. діяльності під-ва, установи, організації., результати заносяться у довідку, доповідну записку; ревізія – документальний контроль за фін-госп.діяльністю, дотриманням законодавства з фін.питань,розтрат, матер крадіжок та коштів, зловживань, за результатами складається акт.

23. Сутність і види податків, їх функції.

Податки – відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного, централізованого фонду грош.коштів, необхідних для виконання державою її функцій. У фін.теорії застосовуються такі терміни, що відображають платежі держави:плата – передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою; податки – встановлюються для утримання держ.структур і для фін.забезпечення виконання ними функці держави – управлінської, економічної, соц.-ї, оборонної; відрахування і внески – передбачають цільове призначення платежів; збори - платежі разового випадкового і незначного за розмірами характеру. Функції податків: фіскальна – є основною, вона визначає їхнє суспільне призначення, зважаючи на цю функцію держава повинна отримувати не просто достатньо податків, а надійні податки(постійні, стабільні, рівномірно розподіляються в регіональному розмірі); суть регулюючої ф-ї у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників; через стимулюючу ф-ю держава впливає на процес відтворення, стимулюючи його розвиток, посилюючи нагромадження капіталу, розширюючи платоспроможний попит населення, створюючи додаткові стимули, мотивації до праці, підтримуючи рівень зайнятості; за допомогою розподільної ф-ї – здійснюється формування дохідної бюджету з подальшим напрямленням цих доходів на фінансування різних заходів, пов’язаних з реалізацією держави її функцій.; за допомогою контрольної функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.